Клекотів

Кле́котів — село в Україні, у Бродівському районі Львівської області, розташоване за 10 км на північний схід від міста Броди.

село Клекотів
Країна  Україна
Область Львівська
Район/міськрада Бродівський
Рада Шнирівська сільська рада
Код КАТОТТГ UA46040010210072063
Основні дані
Населення 314
Площа 0,947 км²
Густота населення 331,57 осіб/км²
Поштовий індекс 80620[1]
Телефонний код +380 3266
Географічні дані
Географічні координати 50°09′18″ пн. ш. 25°11′45″ сх. д.
Середня висота
над рівнем моря		 216 м
Відстань до
обласного центру		 113 км
Відстань до
районного центру		 10 км
Найближча залізнична станція Броди
Відстань до
залізничної станції		 10 км
Місцева влада
Адреса ради 80620, Львівська обл., Бродівський р-н, с. Шнирів
Сільський голова Іванів Андрій Михайлович[2]
Карта
Клекотів
Клекотів
Мапа

 Клекотів у Вікісховищі

Село Клекотів, а також Шнирів, Білявці та Бовдури підпорядковані Шнирівській сільській раді.[2] Населення становить 314 осіб.[3]

Географія

Розташоване на території Малого Полісся.

Історія

Перша письмова згадка належить до 1419 року. Хоча заселення території відбулося значно раніше. У 1880 році тут нараховувалося 50 дворів, де мешкало 520 осіб. Основну частину населення становили українці, були поляки та декілька єврейських родин.

Під час першої світової війни австро-угорська влада евакуювала селян до австрійського Гмюнду, де функціонував табір для українців-галичан, вивезених із районів воєнних дій. Під час бойових дій більша частина села була знищена.

Село Клекотів належало до національно свідомих сіл Брідщини: з кінця XIХ століття тут діяла читальня «Просвіти», яка мала свій будинок і бібліотеку; у міжвоєнний період у селі працювала молодіжна організація «Луг», при церкві діяв осередок молодіжної організації «Українська молодь — Христові», досить дієвим було товариство «Сокіл»; Клекотів, одне з чотирьох сіл Бродівського повіту (у 1930-х роках), мало свій духовий оркестр.

Нині в селі працюють Народний дім (керівник Саваринська Г. В.)[4], бібліотека та ФАП (керівник Поліщук Л. В.)[5], а ось Клекотівська загальноосвітня школа І ступеня через відсутність учнів з 1 вересня 2018 року тимчасово припинила свою роботу.[6] В селі зареєстровано селянське (фермерське) господарство «Первоцвіт» (керівник — Олендій П. М.), що займається вирощуванням зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур.[7]

Поблизу села знаходиться військовий аеродром, перенесений сюди наприкінці 1950-х років з-під Бродів.[8]

Пам'ятки архітектури
  • Дерев'яна церква Святого Івана Богослова з дзвіницею, збудовані у 1720 році. Нині церква перебуває в аварійному стані: іконостас відсутній, дверей немає, дах протікає. З церкви викрадено ікони, що були намальовані на стінах церкви. Трагічною є доля дзвіниці церкви Святого Івана Богослова, яку було розібрано у 1993 році (незважаючи на те, що це була пам'яткою архітектури), а на її місці споруджена нова мурована з білої цегли дзвіниця. Обидві пам'ятки 1969 року було внесено до реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під № 430-1/м та № 430-2/м.
  • Церква Святого Апостола і Євангеліста Іоана Богослова, збудована у 1936-1939 роках.[9] З приходом незалежної України добудували і відкрили нову муровану церкву, а стару дерев'яну перетворили на склад, у якому зберігали риштування, дошки та інші господарські матеріали, які зараз перетворилися на будівельне сміття. Під час облаштування мурованої церкви було продано давній іконостас старого храму. За отримані кошти громада справила сучасний іконостас в новому храмі, однак безповоротно втратила давній безцінний мистецький твір з унікальними іконами. Неприпустимим є те, що церква, яка простояла лихоліття І світової, українсько-польської, радянсько-польської, другої світової воєн, коли фронти нищили майже все село дощенту, втрачається в роки незалежної України.[10] Церква знаходиться в користуванні релігійної громади ПЦУ парафії Апостола і Євангеліста Іоана Богослова.[11]
  • Церква Святого Івана Богослова 1720 року
  • Церква Святого Івана Богослова панорама інтер'єру
  • Церква Святого Апостола і Євангеліста Іоана Богослова 1939 року

Музей-садиба родини Федунів

30 липня 2011 року відбулося урочисте відкриття приватного музею-садиби родини Федунів. Заклад розташований у мурованому будинку збудованому у 1938 році Михайлом Федуном (1902—1941).

Відомі люди
Народилися
  • Лео Каннер (13 червня 1894, Клекотів — 3 квітня 1981, Меріленд, США) — відомий український та американський психіатр єврейського походження, знаменитий першим описом дитячого аутизму, один з засновників дитячої психіатрії. Дитячий або інфантильний аутизм названий на його честь — «синдромом Каннера».[12]

Джерела
  • Історія міст і сіл Української РСР: У 26 т. Львівська область / П. Т. Тронько (голова) та ін. — Київ : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1968. — Т. 3. — 980 с.
  • Памятники градостроительства и архитектуры Украинской ССР: (Иллюстрированный справочник-каталог) / Жариков Н., Артеменко И. и др. — Киев : Будівельник, 1985. — Т. 3. — 339 с. (рос.)
  • Памятники истории и культуры Украинской ССР: каталог-справочник / П. Т. Тронько (главный редактор) и др. — Киев : Наукова думка, 1987. — С. 321. (рос.)
  • Палій А. Історична довідка і пропозиція герба с. Клекотів Бродівського району Львівської області// Брідщина — край на межі Галичини й Волині. Випуск 3. (Матеріали четвертої краєзнавчої конференції присвяченої Дню пам'яток історії та культури) — Броди: Бродівський історико-краєзнавчий музей, 2010. — С. 69—73.
  • Ремарчук Т. Клекотівщина у вирі боротьби комуністичного режиму з українським визвольним рухом // Бродівщина — край на межі Галичини й Волині. Випуск 2. (Матеріали третьої краєзнавчої конференції, присвяченої 925-й річниці першої писемної згадки про Броди та 425-й річниці надання Бродам магдебурзького права. 3 квітня 2009 р.) — Броди, 2009. — С. 61-68.
  • Ремарчук Т. Справа № П 28634 як джерело до новітньої історії села Клекотова // Брідщина — край на межі Галичини й Волині. Випуск 3. (Матеріали четвертої краєзнавчої конференції присвяченої Дню пам'яток історії та культури) — Броди: Бродівський історико-краєзнавчий музей, 2010. — С. 73—77.
  • Слободян В. Каталог існуючих дерев'яних церков України і українських етнічних земель // Вісник ін-ту Укрзахідпроектреставрація. — Львів: 1996. — т. 4. — С. 102.
  • Стрільчук В. Клекотів — село на кордоні. Матеріали з історії. — Дрогобич : Трек ЛТД, 2012. — 416 с. — ISBN 978-966-97215-0-1.
  • Стрільчук В. До питання першої письмової згадки про село Клекотів // Брідщина — край на межі Галичини й Волині. Випуск 3. (Матеріали четвертої краєзнавчої конференції присвяченої Дню пам'яток історії та культури) — Броди: Бродівський історико-краєзнавчий музей, 2010. — С.66—69.
  • Стрільчук В. З історії села Клекотів // Голос відродження. — 5 серпня 2003 року.— № 60 (1444). — С. 4.
  • Стрільчук В. Зберегти для нащадків! // Голос відродження. — 16 квітня 2010 року. — № 16 (2123). — С. 5.
  • Стрільчук В. Пам'яті героїв // Голос відродження. — 30 жовтня 2009 року — № 86-87 (2089—2090) — С. 2.

Примітки
  1. Довідник поштових індексів України. Львівська область. Бродівський район
  2. Шнирівська сільська рада
  3. Повний перелік населених пунктів Бродівщини
  4. Комунальна установа Народний дім с. Клекотів
  5. Комунальний заклад ФАП с. Клекотів
  6. Клекотівська ЗОШ
  7. СФГ «Первоцвіт»
  8. Гілевич Т. Червоні каземати (кошари): дослідження від перших згадок до сьогодні
  9. Броди історія (10 листопада 2018). Мандрівки Брідщиною. Клекотів. Процитовано 24 листопада 2018.
  10. Дерев'яна церква Св. Івана Богослова 1686
  11. РО «Релігійна громада ПЦУ парафії Апостола і Євангеліста Іоана Богослова с. Клекотів»
  12. John W. Oller, Stephen Oller (2010). Autism: The Diagnosis, Treatment, & Etiology of the Undeniable Epidemic. Jones & Bartlett Learning. с. 60. ISBN 978-0-7637-5280-4. (англ.)

Посилання


This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.