Білявці

1884 року на місці старої невеличкої і дуже знищеної часом будівлі церкви було споруджено нову дерев'яну, хрещату в плані, однонавову — «у візантійському стилі» церкву. Ковальські роботи для неї виконав майстер М. Голиновський, а роботи по каменю — майстри Я. Стеблак та М. Дацюк.[8]

За часів першої світової війни церква згоріла. 1928 року белзькими майстрами Йосифом та Володимиром Літовинськими була споруджена нова дерев'яна церква. Маляр Д. Якимович у 1930-х роках розмалював вівтар церкви. До 1939 року покровителем церкви була «Банкова спілка Вільгельма Шмідта» з Бродів. У 1946—1961 роках храм був діючим та належав до парафії РПЦ, а 1961 року закритий. 1991 року, напередодні храмового свята Покрови Божої Матері за участю священика о. Михайла Грицишина, парафіян Берлина та Бродів урочисто розпочалося Богослужіння у білявецькому храмі. Громада прийняла рішення про почергові богослужіння у храмі. За часів незалежності виготовлено новий іконостас, а також оновлено покрівлю храму, триває зовнішня реставрація храму.[9]

Нині в селі діють школа Білявецька ЗОШ І-ІІІ ступенів та ДНЗ. Центром села проходить автошлях регіонального значення Броди-Бовдури.

• Ярослав Герасимович — видатний політичний діяч, один із засновників ОУН.
• Юліан Матвіїв — крайовий провідник ОУН Буковини, псевдо «Недобитий». Його батько був директором місцевої школи.

• о. Юліан Мандичевський — український громадський та релігійний діяч, один із засновників бродівської філії товариства «Просвіта», парох (УГКЦ) села Білявці наприкінці ХІХ століття.
• о. Ісидор Нагаєвський — священик УГКЦ, видатний історик, громадський і політичний діяч, був парохом у селі Білявці в період німецької окупації.