Клепарів (станція)

Станцію було відкрито 1887 року на новозбудованій залізниці Львів — Рава-Руська. З 1895 функціонувала локальна залізниця Львів (Клепарів) — Яворів.

За свідченнями історика Олени Степанів, розміщеними у книзі «Сучасний Львів», у 1940-х роках станція Клепарів мала особливе значення у пасажирському русі у напрямку Брюховичів. Вона обслуговувала північно-західну частину Львова, а саме Яворівський та Рава-Руський напрями. Натомість як вантажна станція вона не мала особливого значення через погане обладнання, тож використовувалась лише для прилеглих підприємств. [1]. У радянський період довгий час начальником станції Клепарів працював Герой Соціалістичної Праці Братчин Іван Петрович.

У серпні 2010 року у вагонному депо Клепарів було атестовано новозбудований цех із ремонту та випробування гальмівного обладнання. Це дало підприємству право проведення деповського ремонту 4-вісних вантажних вагонів (напіввагонів, платформ, вагонів-хоперів для перевезення цементу, зерна, мінеральних добрив, думпкарів, вагонів-цистерн (без ремонту котла), а також виконання технічного обслуговування вантажних та пасажирських вагонів без відчеплення та з відчепленням вантажних вагонів всіх типів і перестановки вантажних вагонів із широкої колії 1520 мм на вузьку та навпаки. [2]

Клепарів — сортувальна станція. Найбільша станція Львівської залізниці та одна з найбільших станцій України. Крім того має перехід із змінного струму на постійний. До складу входять локомотивне депо Львів-Схід, вантажне вагонне депо Клепарів, залізничний парк «Батарівка». Станцію Клепарів та станцію Львів розділяє лише міст на вулиці Левандівській. Має одну сортувальну систему (19 сортувальних колій). Середній добовий вагонообіг — 2800 вагонів. Переробка — 1800 вагонів на добу. [3]

Із загального обсягу вагонопотоку близько 62 % припадає на транзит із переробкою, близько 37 % — на транзит без переробки і близько одного відсотка на вагони місцевого призначення. На станції відбувається зміна локомотивів та локомотивних бригад поїздів, здійснюється причеплення та відчеплення штовхачів від поїздів. [4] Натомість як пасажирська станція вона зараз не має великого значення — тут зупиняється лише дизель-потяг Львів — Рава-Руська. Окрім того, враховуючи велике значення станції для Львівської залізниці, електрички Львів — Клепарів.[5]

Залізничний парк Батарівка входить до складу станції Клепарів, яка розташована на території Львова. Батарівка приймає та віддає подачі з Підзамче та з пасажирського парку станції Клепарів. Налічує три колії. [6]

Розташована між залізничними станціями Клепарів та Брюховичі на колії Львів — Рава-Руська. У межах перегону Клепарів — Батарівка для потягів діє обмеження швидкості 50 км/год.[7] 27 липня 2010 року на перегоні Батарівка — Рясна ІІ зійшли з рейок тринадцять вагонів вантажного потягу, який перевозив вугілля з Донецька на Бурштинську ТЕС — було пошкоджено 300 м бокової колії та п'ять опор контактної мережі.[8]

У рамках розбудови у Львові мережі зупинних пунктів для курсування міського рейкового автобуса після запровадження його першої черги Сихів — Підзамче планувалось запустити в дію другу чергу Сихів — Рясне з низкою проміжних зупинок, у тому числі Батарівка, для чого міська рада погодила виділення землі для Львівської залізниці.[9]

Батарівка не має великого значення у пасажирському русі — тут зупиняється лише потяг Львів — Рава-Руська.[10]

• Архангельский А. С., Архангельский В. А. Железнодорожные станции СССР: Справочник. В двух книгах. — М. : Транспорт, 1981.(рос.)