Івано-Франківськ (станція)

Іва́но-Франкі́вськ — головна вузлова залізнична станція Івано-Франківської дирекції Львівської залізниці, розташований на перетині двох ліній Ходорів Хриплин та Івано-Франківськ Стрий.

Станція Івано-Франківськ

Ходорів Хриплин
Івано-Франківськ Стрий
Львівська залізниця
Івано-Франківська дирекція
м. Івано-Франківськ

48°55′30″ пн. ш. 24°43′24″ сх. д.
Дата відкриття 1 вересня
Рік відкриття 1866 (156 років)
Попередня назва Станиславів, Stanisławów, Stanislau
Тип пасажирська
Колій 8
Платформ 3
Тип платформ(и) 1 бічна та 2 острівні
Форма платформи пряма
Вулиця Привокзальна
Пересадка на тролейбус: №№ 1, 2, 3, 6

автобуси: №№ 21, 22, 23, 24, 26, 26А, 27, 28, 30, 32, 33, 37, 40, 41, 43, 44, 47, 48

Відстань до Києва, км через Львів (маршрутом через Здолбунів або Жмеринку) від 699 до 748;
через Стефанешти — 749
Відстань до Львова, км 141
Відстань до Чернівців, км 126
Код станції 388404 ?
Код «Експрес-3» 2218200 ?
Послуги
Супутні послуги
Івано-Франківськ
Івано-Франківськ на Вікісховищі

Історія

Залізничний вокзал Львівсько-Чернівецько-Ясської залізниці у місті Станиславові (нині Івано-Франківськ) побудований у 1866 році[1] Ця дата зафіксована на металевих стовпах на пероні станції. Минуло ще три роки, як перший поїзд пройшов через Харків, а ще через рік залізничним вузлом став сам Київ (на той момент губернське місто)[2].

У будівництві вокзалу були використані елементи мавританського стилю: вузькі напівкруглі вікна, ребристі колони.

1 вересня 1866 року поїзд із декількома сотнями галичан виїхав зі Львова до Чернівців. Цей рейс тривав 12 годин, і майже на годину (точніше 47 хвилин) поїзд зупинявся у Станиславові.

Вже на початку 1890-х років Станиславів став залізничним вузлом, колії від якого розходились у п'яти напрямках: до Львова, Чернівців Ясси (1866 1869), Стрия (1875), Гусятина (1884), Вороненко (1891).

Залізничний вокзал увійшов в історію електрифікації міста як перша споруда, яка була освітлена електричними лампами. Роботи з електрифікації проводила відома німецька фірма «Сіменс і Гальске», перші лампи на вокзалі засвітились 13 січня 1897 року.

У 1904 році міська дирекція залізниці знову звернулась до міністерства з питанням про розширення вокзалу. Роботи з перебудови вокзалу були розпочаті навесні 1903 року та закінчені у 1906 році під керівництвом віденського інженера будівництва пана Є. Балдішу. Одночасно поруч із вокзалом будувався будинок залізничної пошти, який у кінці 1905 року був зданий в експлуатацію. Після перебудови вокзалу його вестибюль мав висоту 20 м, в основі 20,5×14,3 м, довжина фасаду 200 м.

Вокзал побудований із цегли в стилі неоренесанс. У плані має форму, яка наближається до сильно витягнутого прямокутника. Архітектурним акцентом споруди є великий купол, який видніється з різних точок міста. В перші десятиліття після зведення над куполом була скульптура крилатої богині, яка з часом була втрачена та так і не відновлена досі.

У 1999 році проведена реконструкція головної будівлі вокзалу, посадкових платформ, привокзальної площі. Після цього вокзал набув сучасного та естетичного вигляду. Вокзал був наново відремонтований ззовні, відновлені інтер'єри, розширені та вистелені новою тротуарною плиткою посадкові платформи, встановлені сучасні світильники.

Будівля розташована за приблизно за 600 м на схід від вулиці Грушевського та на північ від вулиці Богдана Лепкого, що є межею історико-архітектурного заповідника Івано-Франківська.

На перон вокзалу виходили: цісар Франц Йосиф I, відомий композитор Микола Лисенко, звитяжці польські, румунські, німецькі, українські.

У 1930-ті роки з вокзалу можна було без пересадок дістатися до Відня та Берліна.

Пасажирське сполучення

Станція Івано-Франківськ приймає і відправляє поїзди, які мають тут кінцеву зупинку та транзитні. Усі пасажирські поїзди (крім групових замовлень), які прямують через Івано-Франківськ, мають тут тривалі зупинки.

Приміське сполучення

Приміське сполучення здійснюється у напрямках на:

У 2006 році курсував рейковий автобус PESA Bydgoszcz за маршрутом Львів Ворохта, який доїжджав до Львова за півтори години. На жаль, маршрут тоді не прижився.

Цікавий факт, що ранкові поїзди до Яремче та Стрия чекають приїзду швидкого поїзда із Києва, таким чином забезпечується пересадка пасажирів.

Далеке сполучення

Далеке сполучення:

Загальні вагони є у складі пОїздів: Львів Рахів, Чернівці Ковель.

Швидкісний рух

У 2018 році вокзал станції Івано-Франківськ увійшов у Топ-10 найбільш завантажених вокзалів України, який обслужив 1,6 млн пасажирів у далекому сполученні (із них посадка — 823,3 тис. пас./висадка — 830,4 тис. пас.)[5].

Туристичний потенціал

Донедавна вокзал був для більшості туристів та гостей міста вікном у Карпати, хоча останнім часом значна частина туристів обирає варіант без пересадок: прямим пасажирським поїздом Київ Ворохта, що зупиняється у Франківську, або ж поїздом № 357/358 «Гуцульщина» сполученням Київ-Пасажирський Рахів, який прямує через Коломию, а не Івано-Франківськ.

Див. також

Галерея

Примітки

Джерела

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.