Клінчаєв Арсен Степанович

Арсен Клінчаєв
Народився 5 грудня 1968(1968-12-05) (53 роки)
Громадянство  СРСР →  Україна
Діяльність Політик, сепаратист
Alma mater Донецьке вище військово-політичне училище інженерних військ і військ зв'язку імені генерала армії О. О. Єпішева
Партія Партія Регіонів
Нагороди

Арсе́н Степа́нович Клінча́єв (нар. 5 грудня 1968, м. Луганськ[1], УРСР, СРСР) — колабораціоніст з Росією, політик, член Партії Регіонів, депутат Луганської обласної ради. Відомий своїми проросійськими настроями та українофобією. Фігурант бази «Миротворець»[2]. Голова всеукраїнської громадської організації «Молода гвардія». Учасник бойових дій в Нагірному Карабасі на боці ЗС СРСР.

Життєпис

Клінчаєв народився 5 грудня 1968 року в Луганську. За походженням — вірменин. У 1991 році Арсен Клінчаєв закінчив Донецьке вище військово-політичне училище, після чого у складі Збройних сил СРСР брав участь у бойових діях в Нагірному Карабасі . Виконував обов'язки замполіта, був командиром роти, удостоєний медалі «За відвагу»[3]. Після демобілізації мешкає у Луганську. Займався аеродизайном, у 2002 році одна з його робіт зайняла друге місце на міжнародному конкурсі в Москві.

З 2004 року почав брати активну участь у житті «Партії Регіонів», очолював всеукраїнську громадську організацію «Молода гвардія». У 2006 році в студії телекомпанії ІРТА наніс фізичні пошкодження студенту Сергію Мельничуку, що бажав мати право навчатися українською мовою. Клінчаєв завжди відзначався радикальністю своїх дій та антиукраїнськими настроями: бився з політичними опонентами у сесійній залі Верховної Ради, паплюжив білборди Тимошенко під час президентської кампанії 2010-го, а влітку 2013 року особисто намагався викинути з вагона опозиціонерів, які їхали до Києва на акцію «Вставай, Україно!».

У 2010 році Клінчаєв був ініціатором встановлення пам'ятника Жертвам ОУН-УПА у Луганську, який був відкритий «для луганчан, загиблих від рук націоналістичних карателів з ОУН-УПА»[4]. Клінчаєа заявив, що пам'ятник необхідний для того, щоб кожен дізнався про злочини ОУН і УПА, які нібито «діяли більш по-звірячому, ніж фашисти»[5]. Також Клінчаєв заявив:

Школярі приходитимуть до меморіалу <…>, і ми будемо розповідати про молодих бійців гвардії, про жертви ОУН-УПА, і про справжніх ветеранів Великої Вітчизняної війни <…> Молодь повинна знати реальний стан справ навіть після декількох поколінь[6]».

Після декларування намірів Віктора Януковича до інтеграції з Європою, Клінчаєв почав співпрацювати з Віктором Медведчуком та став керівником луганської ініціативної групи політсили «Український вибір». У січні 2014 року, під час вшанування пам'яті загиблих у подіях на вулиці Грушевського, Клінчаєв заявив, що вважає їх смерть правильною та закликав міліцію діяти ще жорсткіше. 1 березня того ж року в ході зібрання Народної ради Луганська під керівництвом Арсена Клінчаєва біля будівлі Луганської обласної державної адміністрації під вигуки «Росія з нами!» було піднято російський прапор[7]. 10 березня в інтернеті з'явилося відео у якому лідер «Радикальної партії» Олег Ляшко разом з групою невідомих людей затримав депутата-сепаратиста, надягнувши на нього наручники, та спонукав Клінчаєва закликати соратників звільнити обласну адміністрацію і зняти російський «триколор»[8]. Втім, ближче до вечора того ж дня Клінчаєв був вже на свободі та пообіцяв Ляшку, що наступного разу той отримає кулю в лоб[9]. Клінчаєва є засновником пересувного «Музею жертв Помаранчевої революції», який створив власним коштом[10].

11 березня 2014 року був затриманий і доправлений в СІЗО співробітниками Служби безпеки України. За даними СБУ, Клінчаєв спланував разом з групою з 500 бойовиків захопити у Луганську обласні Управління СБУ, МВС та Державного казначейства[11].

23 вересня у Києві журналістка каналу TvI на зупинці громадського транспорту поставила Клінчаєву питання, чому він у Києві, а не в Росії, на що Клінчаєв відповів брудною лайкою та вдарив дівчину[12].

7 жовтня 2015 Арсен Клінчаєв був побитий невідомими особами в Києві.[13]

у серпні 2016 року Клінчаєв, який перебував під слідством, втік з України до Росії. Сталося це через те, що у Клінчаєва скінчився термін дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, а новий йому не продовжили. За даними сайту «Наші гроші», родичка слідчого, який вів справу, отримала у подарунок щонайменше одну київську квартиру Клінчаєіва[14].

17 листопада 2016 року Клінчаєв був побитий невідомими у Сіверську[15].

У грудні 2016 року Клінчаєва було оголошено в розшук, Шевченківський районний суд Києва видав ордер на його затримання та арешт.

Нагороди та візнаки

Примітки
  1. Твій місцевий депутат: Клінчаєв Арсен Степанович
  2. Клинчаєв Арсен Степанович [[Центр «Миротворець»|«Миротворець]»]
  3. Сергій Сорокін. Убийца (без кавычек) или все же Герой? (рос.). «Политика 2.0». Архів оригіналу за 10 березня 2014. Процитовано 10 березня 2014.
  4. (англ.) Luhansk unveils monument to victims of OUN-UPA Зчитано 17.09.2011
  5. (рос.) В Луганске в сквере ВЛКСМ появится памятник жертвам ОУН-УПА Архівовано 14 серпня 2011 у Wayback Machine. Зчитано 17.09.2011
  6. (рос.) Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine. Зчитано 11.08.2008
  7. У Луганську біля будівлі ОДА підняли російський прапор. «Корреспондент». Процитовано 10 березня 2014.
  8. Ляшко затримав луганського сепаратиста Клінчаєва. Відео. «Укрінформ». Архів оригіналу за 13 березня 2014. Процитовано 10 березня 2014.
  9. Клінчаєв після ночі з Ляшком: наступного разу він отримає кулю в лоб. «Корреспондент». Процитовано 10 березня 2014.
  10. У Луганську відкрили пересувний «Музей жертв Помаранчевої революції» у десятьох «примірниках» Радіо Свобода
  11. СБУ затримала лідера луганських сепаратистів Клінчаєва. «Українська правда». Процитовано 11 березня 2014.
  12. Луганский сепаратист Клинчаев ударил журналистку в Киеве
  13. Известный сепаратист Клинчаев избит в Киеве. ФОТО. Цензор.НЕТ (ru-RU). Процитовано 9 жовтня 2015.
  14. Сепаратист Клінчаєв перед втечею до Росії подарував квартиру на Печерську нібито родичці слідчого СБУ (додано)
  15. Главного сепаратиста Луганщины жестоко избили на Донбассе

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.