Радикальна партія Олега Ляшка

Українська Радикально-Демократична Партія була утворена на Установчому з'їзді в місті Миколаєві 18 серпня 2010. Зареєстрована Міністерством юстиції Україні 28 вересня 2010 року і стала 184-ю партійною організацією, зареєстрованою в Україні.[14][15][16]

На момент створення партії її очолював Владислав Теліпко.

Станом на 1 червня 2011 року була представлена в 24 з 27 регіонів України.

8 серпня 2011 року новим лідером партії обраний позафракційний народний депутат України Ляшко Олег Валерійович, при цьому партію перейменовано в «Радикальну Партію Олега Ляшка»[17]

Метою своєї діяльності партія визначила сприяння формуванню і вираженню політичної волі громадян, участь у виробленні й реалізації державної політики, сприяння побудові в Україні демократичної правової держави з ефективною, соціально-орієнтованою ринковою економікою, утвердження принципів відкритого громадянського суспільства на засадах свободи і парламентської демократії.

Першим заступником лідера Радикальної Партії був обраний Юрій Сухін. Іншим першим заступником делегати обрали Владислава Теліпка. Заступниками лідера були обрані: Андрій Лозовой, Світлана Хіхлуха та Олександр Гальона.[18]

Результати парламентських виборів 2012 р.

Партія отримала 7 депутатських мандатів у Київській міській раді на місцевих виборах 2014 року. Від партії були обрані:

• Лозовой Андрій Сергійович
• Сухін Юрій Михайлович
• Костенко Людмила Василівна
• Мосійчук Ігор Володимирович
• Лапшов Олександр Васильович
• Вовченко Олександр Леонідович
• Кириченко Олексій Миколайович

Результати лідера партії Олега Ляшка на Виборах Президента України 2014 року

На позачергових виборах Президента України 25 травня 2014 року Ляшко, як єдиний кандидат Радикальної Партії,[19] одержав 8,32 % голосів, посівши третє місце в країні.

Результати парламентських виборів 2014 р.

Радикальна Партія Олега Ляшка є одним з фаворитів виборчої кампанії на парламентських виборах 2014 року.

За даними інформаційного агентства «ЛІГАБізнесІнформ», стратегією виборчої кампанії Радикальної Партії на парламентських виборах займається російський політтехнолог Ігор Шувалов, близький до Сергія Льовочкіна, а безпосередніх керівників штабу партії очолює Владислав Каськів[20]

Напередодні місцевих виборів в Україні 2015 року Олег Ляшко оголосив «Тарифний майдан» — політичну акцію, спрямовану на зниження комунальних тарифів. Тарифний майдан розпочався мітингом перед Кабінетом міністрів України у Києві 19 жовтня 2015 року. До акції приєднались Батьківщина Юлії Тимошенко та Партія простих людей Сергія Капліна. Основною вимогою протестувальників крім зниження комунальних тарифів оголошувалась відставка прем'єр-міністра Арсенія Яценюка.[21][22][23] Акція завершилась 17 листопада 2015 року — наступної ночі після завершення місцевих виборів.[24] Радикальна партія пояснила цей крок ескалацією ситуації на фронті, загрозами терористичних актів і переходом до іншої форми протесту. За твердженням Сергія Капліна, акцію припинено в результаті перемовини між «радикалами» і Яценюком та Ахметовим. Він оцінив ціну «зливу тарифного майдану» у 2 мільйони доларів.[25]

Партійний список Радикальної Партії Олега Ляшка був зареєстрований ЦВК 26 вересня 2014, в нього було внесено 223 імен[26].

Також Радикальна Партія Олега Ляшка бере участь в виборах по мажоритарних округах[27].

Згідно з оцінками аналітиків, прохідна частина партійного списку складає 40-45 чоловік[28]. Серед прохідної частини списку — партійні активісти, учасники АТО, діячі культури, а також політики, яких пов'язують з іменами Сергія Льовочкіна і Дмитра Фірташа[28].

Політики і партійні активісти

• № 1, Ляшко Олег Валерійович — лідер партії.
• № 2, Лозовой Андрій Сергійович — депутат Київради.
• № 5, Юрій-Богдан Шухевич — Глава УНА-УНСО у 1990–1994 і 2005–2014 роках.
• № 6, Попов Ігор Володимирович — був Представником Президента у Верховній Раді і одним із лідерів партії «Єдиний центр» (разом з Віктором Балогою та іншими політиками).

Родичі і близькі політиків

• № 24, Корчинська Оксана Анатоліївна — дружина Корчинського, лідера партії «Братство», який входив до Вищої Ради українофобського Євразійського союзу молоді, дехто пов'язував його з іменем Віктора Медведчука[29][30].
• № 26, Юзькова Тетяна Леонідівна — колишня громадянська дружина Олега Ляшко[31], за інформацією журналістів, завдяки їй Олег Ляшко подружився з Віктором Медведчуком[32].

Учасники АТО

• № 3, Мельничук Сергій Петрович — командир батальйону «Айдар».
• № 7, Вітко Артем Леонідович — командир батальйону «Луганськ-1».
• № 20, Лінько Дмитро Володимирович — міліціонер, батальйон «Шахтарськ» (вказано при реєстрації) або «Свята Марія» (створений після реєстрації).

Друзі і партнери олігархів

• № 8, Вощевський Валерій Миколайович — вважають людиною Хорошковського[28], разом з ним та Інною Богословською очолював список альянсу Команда озимого покоління на парламентських виборах 2002 року.
• № 16, Артеменко Андрій Вікторович — колишній член команди Леоніда Черновецького[32]
• № 25, Чижмарь Юрій Васильович — вважають людиною Льовочкіна[28].
• № 36, Юраков Олександр Дмитрович — вважають людиною групи Фірташа-Льовочкіна[28].