Кліт-імітатор шершеневидний

Хорологія

Хорологічно P. detritus входить до групи пан'європейських видів у європейському зооґеографічному комплексі. Ареал охоплює Європу, Кавказ, Малу Азію, Західну Росію, Близький Схід. У Карпатському Єврорегіоні України P. detritus є звичайним видом для передгірних районів та букового поясу.

Екологія

Жуки зустрічаються на ослаблених деревах, свіжих пнях, вітровалах та зрубах, колених полінах, дуже рідко – на квітах. Поведінкою та забарвленням імітують шершня. Літ триває з червня по серпень. Личинки розвиваються в стовбурах дуба й інших листяних порід.

Морфологія

Імаго

Вусики товсті, заходять за середину надкрил, частина їх члеників з витягнутими в зубчики зовнішніми вершинними кутами. Передньоспинка поперечна. Епістерни задньогрудей короткі і широкі. Ноги товсті, помірно довгі. Стегна, окрім лежачих волосків, покриті, на нижній стороні, ще й довгими стоячими волосками. Надкрила зі світлими перев'язями.

Личинка

Личинка: тіло жовтувато-коричневе, вкрите короткими щетинками. З кожної сторони голови по три вічка. Поверхня гіпостому в поперечних борозенках. Верхня губа округло-серцеподібна. Основа пронотуму з дрібними поздовжніми борозенками. Ноги маленькі, 3-членикові.

Життєвий цикл

Життєвий цикл триває 2 роки.

Підвиди
  1. Plagionotus detritus caucasicola Plavilstshikov, 1940 — поширений на Кавказі;
  2. Plagionotus detritus detritus (Linnaeus, 1758) — поширений у Європі.

Література
  1. Бартенев А.Ф. Обзор видов жуков-усачей (Coleoptera: Cerambycidae) фауны Украины // Вісті Харківського ентомологічного товариства. — 2003 (2004). — 11, № 1-2. — с. 24-43
  2. Жирак Р. М., Пушкар В. С., Заморока А. М., Парпан В.І. Доповнення до фауни деяких таксонів комах північно-східної частини Івано-Франківської області // IV Міжнародна наукова конференція «Охорона навколишнього середовища та раціональне використання природних ресурсів» — Донецьк, 2005. — с. 50-51;
  3. Загайкевич І.К. До вивчення вусачів (Cerambycidae) Станіславської обл. // Проблеми ентомології на Україні. — К.: Вид-во АН УРСР, 1959. — с. 45-47;
  4. Загайкевич І.К. Таксономия и экология усачей. — К.: Наукова Думка, 1991. — 420 с.;
  5. Заморока А.М. Висотно-домінантний розподіл фауни жуків-вусачів на північно-східному меґасхилі Українських Карпат та південно-західній окраїні Східноєвропейської платформи // Вісн. Прикарпатського у-ту, серія біол. № 3 — Івано-Франківськ, 2003. — с. 112—127;
  6. Заморока А.М. Вплив комплексного висотного градієнту на формування домінантних форм жуків-вусачів (Coleoptera: Cerambycidae) на північно-східному макросхилі Українських Карпат та Передкарпатті // ІІ міжнародна наукова конференція студентів та аспірантів «Молодь і поступ біології». — Львів, 2006. — с. 251—252;
  7. Заморока А.М. Жуки-вусачі Івано-Франківської області // мат. конф. «Проблеми вивчення та охорони біорізноманіття Карпат і прилеглих територій». — Івано-Франківськ, 2007. — с. 131—132;
  8. Пушкар В. С., Заморока А.М., Жирак Р. М. Доповнення щодо фауністики та хорології деяких таксонів комах на північно-східних територіях Івано-Франківської області // тези доповідей Міжнародної наукової конференції «Регіональні проблеми природокористування та охорона рослинного і тваринного світу». — Кривий Ріг, 2006. — с. 44-46;
  9. Łomnicki M. Catalogus Coleopterorum Haliciae. — Leopoli, 1884. — S. 1-43;

Посилання
  1. Систематика виду на порталі BioLib (англ.)
  2. Зображення та відомості про вид на порталі cerambyx.uochb.cz (англ.)
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.