Копенгагенська битва

Копенгагенська битва (англ. Battle of Copenhagen, дан. Slaget på Reden) — бій між британським і данським флотами, який відбувся 2 квітня 1801 року.

Копенгагенська битва
Війна Другої коалиции

Дата: 2 квітня 1801
Місце: гавань Копенгагену, Копенгаген, Данія-Норвегія
Результат: перемога британців
Сторони
Велика Британія Данія
Командувачі
Адмирал Паркер
Віце-адмирал Нельсон
Томас Грейвс		 Ольферт Фішер
Стін Андерсен Білль
Військові сили
12 лінійних кораблів
5 фрегатів
7 бомбардирських кораблів
6 шлюпів		 9 лінійних кораблів
11 шлюпів
17 змішаних кораблів
1 берегова артилерія
2 000 військ
Втрати
254 загинуло[1]

Загальні втрати: 1,200 загинулих та поранених[2]

 3 кораблів потоплено
12 кораблів захоплені
367 загинуло[1]
Загальні втрати: 1,600 загинулих та поранених[2]

Передісторія

З 1792 року Велика Британія знаходилася в стані війни з Францією. Британський королівський флот захоплював торгові судна нейтральних держав у разі підозри, що вони ведуть торгівлю з Францією. Після виходу Росії з антифранцузької коаліції імператор Павло I запропонував для захисту судноплавства відновити політику збройного нейтралітету, що успішно діяла в період війни за незалежність США. До союзу, створеного в грудні 1800 року, приєдналися Данія, Пруссія і Швеція. Британський уряд вбачав в цьому союзі серйозну загрозу інтересам Великої Британії.

На початку 1801 року британці підготували в Грейт-Ярмуті флот з метою протидії союзу. Британці поспішали активізуватися до того, як розтане крига Балтійського моря і російський флот вийде зі своїх баз в Кронштадті і Ревелі. Данцям був надісланий ультиматум з вимогою виходу з союзу. 12 березня британський флот вийшов у море і 19 березня прибув у Скаген, де було отримано повідомлення, що Данія відхилила ультиматум. Таким чином, проблему слід було вирішувати силою.

Думки англійців розійшлися. Командувач флотом адмірал Паркер вважав, що слід просто блокувати вихід із Балтійського моря, заступник командувача віце-адмірал Гораціо Нельсон наполягав на активних діях.

Битва
Картина «П. Віллемоос під час Копенгагенської битви. 1801»

О 9:30 ранку датські кораблі, поставлені на якір вздовж узбережжя, і їх берегова артилерія були атаковані переважаючими силами британців. Після декількох годин запеклої артилерійської перестрілки адмірал Паркер, що командував британським флотом, віддав наказ про відведення кораблів, але Нельсон, не підкорившись йому, продовжив бій. До вечора, після припинення вогню, британці відправили до данського кронпринца Фредеріка парламентарів з вимогами про визнання поразки. Первісне 24-годинне перемир'я було підписано о 8 годині вечора на борту британського флагмана Лондон датським генерал-ад'ютантом Ліндхорном. 3 квітня в Копенгагені в палаці Амалієнборг Нельсон провів двогодинні переговори з Фредеріком. Віце-адмірал зажадав від данців або роззброєння флоту, або передачі його британській короні. Після подальших тривалих переговорів 8 квітня було підписано перемир'я на 14 тижнів, данський флот був частково затоплений, частково відправлений до Британії.

Примітки
  1. Ole Lisberg Jensen, THE ROYAL DANISH NAVAL MUSEUM - An introduction to the History of the Royal Danish Navy
  2. William James (1837). The Naval History of Great Britain. London: Richard Bentley. Retrieved 2012-03-16

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.