Вільха (ракетний комплекс)

«Ві́льха» — український тактичний ракетний комплекс з коригованим боєприпасом калібру 300 мм. Розроблений на основі радянської реактивної системи залпового вогню 9К58 «Смерч». Прийнятий на озброєння української армії у 2018 році. [⇨]

«Вільха»

«Вільха». 2018
Тип ракетний комплекс з коригованою ракетою
Походження  Україна
Історія використання
На озброєнні 2018-нині
Історія виробництва
Розробник

кооперація з близько 15 підприємств, серед них:

Розроблено розпочато в 2016 році, державні випробування завершено 25 квітня 2018 року
Виробник ДАХК «Артем»
Виготовлення серійне виробництво з другої половини 2018 року
Виготовлена
кількість

понад 50 одиниць для ЗСУ

Імпорт - інформація засекречена
Характеристики
Калібр 300 мм
Паливо твердопаливна
Система
керування
 інерційна та супутникова
Точність

КІВ: [⇨]

  • ~10 м
  • 30 м (на дальності понад 100 км)
Вільха (ракетний комплекс) у Вікісховищі

Над створенням комплексу працювало близько п'ятнадцяти підприємств українського оборонно-промислового комплексу. Насамперед це КБ «Луч» — головний виконавець проєкту за державним оборонним замовленням. Серед інших важливих учасників — Павлоградський хімічний завод, який розробив та виготовив нове сумішеве паливо для двигунів «Вільхи», підприємство «Артем», на устаткуванні якого виготовляють корпуси для ракет, «Оризон-Навігація», що спеціалізується на системах супутникової навігації, та інші.[1]

Історія

Вперше про проєкт «Вільха» президент України Петро Порошенко заявив 27 січня 2016 року на засіданні РНБО. Ракетний комплекс розробляється спільними зусиллями фахівців конструкторських бюро «Південне» та «Луч».[2]

Технічні параметри ракети «Вільха» станом на 2016 рік трималися в секреті. Під проєктом «Вільха» фігурує не тільки створення ракети, але і конструювання повноцінного ракетного комплексу. Завершення проєкту «Вільха» було заплановане до кінця 2016 — початку 2017 року. Висловлювалася думка, що комплекс «Вільха» перевершить за тактико-технічними характеристиками комплекс «Точка-У» та може стати його заміною.[2]

Випробування ракети, травень 2017.

22 березня 2016 року були проведені перші випробування ракети. На випробуваннях був присутній секретар РНБО України Олександр Турчинов.[3][4][5]

26 серпня 2016 року пройшов черговий удалий етап випробувань ракетного комплексу «Вільха» на базі реактивної системи залпового вогню «Смерч». Пуски відбулися на полігоні під Одесою.[6][7] На той час було відомо, що РСЗВ «Вільха» матиме керований 300-мм ракетний боєприпас, який залежно від завдань може служити як системою ураження наземних цілей, так і засобом боротьби з водними цілями. Визначальною особливістю «Вільхи» є система наведення і можливість коригування траєкторії вже в польоті. При тому, корекція польоту відбуватиметься не за допомогою GPS, сигнали якої можуть бути придушені[8]. Попри таємність інформації про тактико-технічні характеристики системи, у відкритих джерелах лунали офіційно не підтверджені заяви про підтверджену здатність вражати цілі на відстані 60—120 км (максимальна дальність ураження 9К58 «Смерч» — 90 км).[2][9] Відхилення від цілі на максимальній дальності не перевищує 7 м.[10][11]

Наступний етап випробувань відбувся у вересні 2016 року. Загалом було здійснено 14 успішних пусків нових ракет із РСЗВ «Смерч».[9] У листопаді 2016 року відбувся черговий етап випробувань.[10]

26 травня 2017 року в присутності Президента України відбулися чергові випробувальні пуски ракет на полігоні в Одеській області неподалік села Тузли Татарбунарського району.[12]

У листопаді 2017 року на заводі ДАХК «Артем» розпочався монтаж та налагодження лінії виробництва корпусів ракет для ракетного комплексу «Вільха». Була встановлена розкочувальна машина RFFM 330-138-300 з ЧПК турецької фірми Репкон (тур. Repkon).[13] Ця машина спеціально призначена для виробництва високоточних деталей циліндричної порожнистої форми. Машина має можливість формувати ротаційно-симетричні порожнисті деталі з різною товщиною стінок.[14][15]

22 грудня 2017 року відбулися пуски ракет на полігоні в Одеській області в рамках випробувань ракетного комплексу «Вільха». Під час випробувань була перевірена якість ракетних корпусів з надміцних сплавів, виготовлених на технологічному обладнанні, монтаж якого завершився у ДАХК «Артем». Голова РНБО України Олександр Турчинов повідомив, що перевірялись також високоточна система наведення, уточнення балістичних характеристик, ефективність твердого ракетного палива та надійність враження цілі бойовою частиною ракети[16][17].

За словами секретаря РНБО України Олександра Турчинова у березні 2018 року має бути проведено державні випробування ракетного комплексу «Вільха» і після того розпочнеться серійне виробництво ракет для потреб Збройних Сил України[18].

Заключні вогневі випробування, 25 квітня 2018.

Проте про завершення державних випробувань стало відомо 25 квітня 2018 року, після проведення низки успішних пусків на полігоні в Херсонській області[19].

24 серпня 2018 року установка взяла участь у параді до дня Незалежності України.[20]

Прийняття на озброєння

У жовтні 2018 року генеральний директор КБ «Луч» Олег Коростельов повідомив, що ракетний комплекс «Вільха» прийнято на озброєння Збройних Сил України та направлено в серійне виробництво — відповідний договір вже укладений. Надходження комплексу до українського війська очікується у середині 2019 року[21][22]

У грудні 2018 року Шепетівським ремонтним заводом було повідомлено про підготовку другого зразка «Вільхи». За словами генерального конструктора «Вільхи», вже замовлено близько 100 ракет. Перші пускові установки мали бути готові в першій половині 2019 року, а ракети у другій половині 2019 року.[23]

Вільха-М

4 квітня 2019 року на полігоні на Одещині відбулися контрольні випробування модернізованої версії ракетного комплексу «Вільха-М», що стало завершальним етапом його створення. Новий ракетний комплекс має підвищену точність і більший радіус дії, зокрема ракети здатні точно вражати цілі на відстані близько 130 км. Секретар РНБО Олександр Турчинов заявив, що ракетний комплекс «Вільха-М» взято на озброєння Збройних Сил України і вже почато виробництво ракет.[24][25]

23 травня 2019 року на Тарутинському військовому полігоні в Одеській області відбувся черговий етап випробувань українських ракет комплексу «Вільха». Відбулися пуски ракет підвищеної дальності «Вільха–М» та ракет з касетною бойовою частиною «Вільха-Р».[26] Державні випробування комплексів «Вільха-М» та «Вільха-Р» заплановані на серпень-жовтень 2019 року.[27]

24 липня 2019 року відбувся черговий етап заводських випробувань боєприпасів «Вільха-М», в ході якого було перевірено низку технічних та технологічних рішень. Пуски проводилась штатними розрахунками 107-ї реактивної артилерійської бригади, яка буде першою в Збройних Силах України озброєна новою системою.[28] Випробування проходили за участі фахівців Державного науково-дослідного інституту випробувань, які використовували датську радарну систему MFTR-2100/40 для перевірки траєкторії польоту ракет.[29]

30 серпня 2019 року на півдні Одеської області відбулися випробування модернізованих ракет реактивної системи залпового вогню «Вільха-М» зі збільшеною дальністю ураження.[30]

У грудні 2019 року повідомлено, що комплекс «Вільха-М» здійснив 2 успішних запуски ракети на відстань понад 100 км, кругове відхилення по цілі склало менше 30 метрів.[31]

Впродовж 30-31 березня 2020 року на полігоні в Одеській області відбувся черговий етап випробувань з пусками ракети «Вільха-М»[32].

Наступні випробування відбулись 25 квітня 2020 року на полігоні «Алібей», у рамках підготовки до проведення державних випробувань. Ракета вразила ціль на дальності приблизно 110 км із відхиленням у 15 метрів[33].

До кінця 2020 року планувалося продовжити випробування ракетного комплексу «Вільха-М», а вже з 2021 року «Укроборонпром» мав намір розпочати його серійне виробництво[34].

У жовтні 2021 року на полігоні «Алібей» відбувся черговий етап випробувань РСЗВ «Вільха-М». Модернізовані ракети калібру 300 мм вражають наземні цілі на відстані у понад сотню кілометрів. Роботу комплексу та результати стрільб за багатьма параметрами оцінюють спеціалісти державної приймальної комісії. На підставі зібраних даних вони відпрацюють пропозиції щодо прийняття цього зразка на озброєння у військах[35].

Конструкція

Ракета

За словами Юрія Бірюкова кожна пускова установка має 12 ракет, кожна ракета несе бойову частину вагою до 250 кг та наводиться на ціль окремо від решти. Вага самої ракети — 900—1000 кг.

За даними військового експерта Сергія Згурця маса ракети буде в межах 800 кг, маса двигуна — в межах 500 кг, система управління — в межах 70 кг. Швидкість ракети на кінцевій ділянці траєкторії — в межах 3,4 М. Вага бойової частини — близько 250 кг. Існуватиме версія ракети для ураження цілей на відстані в 120 км, але маса бойової частини в неї буде зменшена до 170 кг, а маса двигуна відповідно збільшиться. При цьому ракета досягатиме в апогеї висоти 30-40 км[36].

У стандартній конфігурації діаметр розведення 12 ракет, що запущені у залпі на одному прицільному куті установки становить приблизно 1,5 км[36].

На тестових пусках в травні 2017 року випущені з полігону в Одеській області ракети влучили у ціль на полігоні в Херсонській області з відхиленням не більше 15 м[37].

Компоненти для виробництва «Вільхи» — вітчизняні, з новою системою управління, новим ракетним паливом, новою бойовою частиною. Однією з особливостей є система управління ракетою. Вона передбачає корекцію польоту ракети імпульсними двигунами[2]. Ракета має корпус двигуна, сопловий блок, стабілізатори, бойову частину, запобіжно-виконавчий механізм, систему наведення, систему прийняття сигналів супутникової навігації, газове управління, підривачі виробництва українських підприємств.[1]

Після пуску ракета вилітає з напрямної зі швидкістю близько 30 метрів на секунду, і цього замало, аби керувати нею за допомогою аеродинаміки. Тому після виходу з напрямної ракета стабілізується за рахунок невеликих одноразових реактивних двигунів. Таких імпульсних двигунів 90. Вони зовні розташовані навколо блоку управління у декілька рядів. Всі вони спрацьовують за декілька секунд[36].

Середня частина траєкторії ракети некерована[36].

На третій, завершальній частині польоту, коли ракета починає знижуватися, у передній частині ракети розкриваються аеродинамічні рулі. Система управління інтегрує сигнали від глобальної системи навігації та власної інерціальної системи і формує команди на рулі. Управління відбувається за стандартним методом паралельно-пропорційного наближення. Ракета керується до влучення у ціль[36].

Залп пакетом з 12 ракет відбувається за 48 секунд. Вихід із зони пуску — за 3-4 хвилини[36].

Бойова частина

Ракета буде здатна нести різні бойові частини в залежності від призначення[9]. Так, в травні 2019 року відбулись випробування ракет «Вільха-Р» з касетною бойовою частиною[26].

Шасі

Перші випробування відбувались на шасі МАЗ-543[2]. В подальшому шасі нової ракетної системи планувалося виготовити на базі автомобіля КрАЗ-7634 з двигуном потужністю 460 к.с. В лютому 2019 року макет такого варіанту було продемонстровано на виставці IDEX-2019 (ОАЕ)[38].

У грудні 2019 року компанія «Архітектон» показала макет нової пускової «Вільхи». За новою концепцією, самохідна пускова установка отримала нову спарену броньовану кабіну, замість однорядної неброньованої кабіни над двигуном та додаткової надбудови для розміщення операторів ракетного комплексу. Пропоноване шасі машини залишилось без змін — 4-вісне КрАЗ-7634 з колісною формулою 8×8, яке на той час вже використовувалося для уніфікованої пускової установки УСПУ-360 комплексу крилатих ракет РК-360МЦ «Нептун».[39][40]

У 2021 році підприємство «Українська бронетехніка» планує завершити розробку складових частин реактивної системи залпового вогню «Вільха-М», приступити до виготовлення дослідного зразка та його випробувань, виконати підготовку до серійного виробництва таких складових[41].

Тактико-технічні характеристики

Характеристики ракети та пускової установки:

  • Маса ракети: близько 800 кг,
  • Тип бойової частини: осколково-фугасна та інші,
  • Маса бойової частини:
    • 250 кг («Вільха»)
    • 170 кг («Вільха-М»)
  • Максимальна дальність:
  • Кругове імовірне відхилення:
    • ~10 м[43]
    • 30 м (на дальності понад 100 км, для «Вільхи-М»)[31]
  • Повний залп: 48 с
  • Паливо: тверде.

Модифікації
  • «Вільха» — базова версія із бойовою частиною ракети 250 кг і дальністю ураження до 70 км.
  • «Вільха-М» — версія із бойовою частиною ракети 170 кг і дальністю ураження до 130 км.
  • «Вільха-М1» — модифікації ракети Р624М-1:
  • з бч вагою 170 кг та дальністю 140 й 154 км;
  • з бч вагою 236 кг та дальністю 108 й 121 км;
  • «Вільха-М2» — існує дві версії керованого снаряда Р624М-2 з масою бойової частини 170 кг та дальністю 141 та 202 км;
  • «Вільха-Р» — версія із касетною бойовою частиною ракети.[44]

Подальші вдосконалення можуть втілюватися шляхом застосування модифікованих на «НВО „Павлоградський хімічний завод“» видів ракетного палива (ТСРП підкласу 1.1) дозволяє збільшити масу паливного заряду на 6 %, що спричинить збільшення імпульсу тяги на 18 %, що потенційно призведе до збільшення дальності польоту на 40 % для кожного з варіантів виробу «Вільха» (включно з версіями М, М-1 та М-2).

Це дозволить суттєво збільшити дальність всіх модифікацій ракет комплексу. Навіть звичайна «Вільха» з новим паливом зможе пролетіти понад 100 км, а 5 варіантів ракет (М, М-1 та М-2) будуть мати дальність понад 200 км.

Зенітна керована ракета

В березні 2020 року КБ «Луч» представило проєкт зі створення нового зенітного ракетного комплексу середньої дальності із заявленою максимальною дальністю ураження цілі до 100 км. В основі комплексу — допрацьована під знищення повітряних цілей керована ракета високоточної системи залпового вогню «Вільха». Слід зазначити, що ракета версії «Вільха-М» має максимальну дальність вогню по наземних цілях у 120 км, при цьому при стрільбі на максимальну дальність вона набирає висоту понад 30 км[45].

Доопрацювання ракети «Вільха» спрямоване на гарантоване знищення типових повітряних цілей, зокрема й тих, яким на 2020 рік у ЗСУ може протидіяти лише ЗРК С-300. Така зенітна керована ракета (ЗКР) буде стартувати з ТПК (штатні від С-300), які виробляє підприємство «Візар». Контур управління ракетою близький до того, що вже відпрацьовано в ході модернізації ЗРК С-125 (модернізація для Анголи). На ракеті може бути встановлено як напівактивну, так і активну радіолокаційну головку самонаведення (ГСН) з інерціальною системою наведення й лінією передачі даних. Така ГСН розроблена приватною компанією «Радіонікс» і забезпечує виявлення і захоплення радіолокаційних цілей з ЕПР 3 м² на відстані близько 20 км, що суттєво збільшує точність наведення ракети, зокрема й по високоманеврових цілях[45].

Оператори
  •  Україна — взято на озброєння, у 2020 році ЗСУ мали 98 штук[46].
Можливі
  • на початку квітня 2021 року пресслужба КБ «Луч» повідомила, що укладено перші контракти для постачання на експорт модернізованої реактивної системи залпового вогню «Вільха-М». Однак ані країни, ані інших подробиць повідомлено не було[47]. У липні 2021 року Олег Коростельов сказав, що КБ «Луч» вже виготовляє «Вільху» для Об'єднаних Арабських Еміратів.[48]
  • на початку листопада 2021 року низка інтернет-ЗМІ, зокрема видання Army Recognition повідомили про переговори збройних сил Арабської Республіки Єгипет з Київським державним конструкторським бюро «Луч», щодо закупівлі модернізованої системи залпового вогню «Вільха-М»[49].

Україна

26 березня 2020 року ДККБ «Луч» достроково відвантажило Збройним силам України 28 серійних екземплярів ракет Р624 «Вільха»[50].

Бойове застосування

РСЗВ «Вільха» використовувалась з перших днів російського вторгнення в Україну 2022 року. Станом на 2 березня було зроблено близько 50 влучних ракетних ударів.[51]

Галерея

Див. також

Примітки
  1. Сергій ЗГУРЕЦЬ (2 травня 2018). ВОГНЯНА «ВІЛЬХА»: НОВА ВИСОКОТОЧНА СИСТЕМА ЗАЛПОВОГО ВОГНЮ. ВПЕРШЕ – ДЕТАЛЬНО. Defense Express.
  2. Україна успішно випробувала повністю вітчизняну систему РСЗВ "Вільха". Подробиці проекту. Military Navigator. 26 серпня 2016.
  3. Успішно випробувано українську ракету (ФОТО, ВІДЕО). ТЕКСТИ (англ.). Процитовано 17 серпня 2018.
  4. Нова українська ракета може знайти Плотницького та Захарченка. www.depo.ua (англ.). Процитовано 17 серпня 2018.
  5. Украина успешно испытала боевую ракету собственного производства (видео) (рос.). Процитовано 17 серпня 2018.
  6. В Україні провели чергове успішне випробування нової тактичної ракети (відео). Ukrainian Military Pages. 26 серпня 2016.
  7. В Україні успішно випробували нове ракетне озброєння (фото). Військовий навігатор. 26 серпня 2016.
  8. Україна успішно випробувала повністю вітчизняну систему РСЗВ “Вільха”. Подробиці проекту | MILITARY NAVIGATOR. 30 серпня 2016. Процитовано 22 жовтня 2018.
  9. Андрій Лисенко (27 вересня 2016). Траєкторію польоту «Вільхи» можна коригувати. Народна Армія. Архів оригіналу за 29 вересня 2016. Процитовано 28 вересня 2016.
  10. Опубліковані секретні дані про новітню українську ракету: параметри вражають. Військова панорама. 21 листопада 2016. Архів оригіналу за 21 листопада 2016. Процитовано 21 листопада 2016.
  11. Опубликовано видео успешных испытаний ракетного комплекса «Ольха». Буквы, КБ "Луч". 25 квітня 2017.
  12. Президент України був присутній при чергових запусках високоточної керованої ракети. Український мілітарний портал. 26 травня 2017.
  13. Сторінка машини RFFM 330-138-300 на сайті виробника.
  14. Сергей Кулеш (24.11.2017). “Укроборонпром” будет производить уникальные украинские ракеты по новой технологии. ITC.ua.
  15. НОВІТНІ ТЕХНОЛОГІЇ ВПРОВАДЖЕННІ У ВИРОБНИЦТВІ НА ДАХК “АРТЕМ”. Український мілітарний портал. 24, 2017.
  16. На полігоні в Одеській області успішно пройшли випробування української ракети. 22.12.2017, 17:43
  17. О. Турчинов: Випробування українських ракет відбулись успішно. 22.12.2017
  18. О. Турчинов: У березні цього року відбудуться державні випробування ракети «Вільха». РНБО України. 2 лютого 2018.
  19. Завершилися державні випробування ракетного комплексу «Вільха». Ukrainian Military Pages. 25 квітня 2018.
  20. Ukraine unveils new artillery and missile systems at military parade in Kyiv. defence-blog.com. Defence Blog. 24 серпня 2018. Процитовано 27 серпня 2018.
  21. Ракетний комплекс «Вільха» прийнято на озброєння. https://www.ukrmilitary.com/. Ukrainian Military Pages. 12 жовтня 2018. Процитовано 12 жовтня 2018.
  22. В українського ракетного комплексу “Вільха” з’явився іноземний замовник. http://uprom.info/. Національний промисловий портал. 20 жовтня 2018. Процитовано 20 жовтня 2018.
  23. Шепетівський ремонтний завод готує другий зразок пускової установки «Вільха».. http://uprom.info/. Національний промисловий портал. 11 грудня 2018. Процитовано 11 грудня 2018.
  24. Пройшли випробування модернізованого ракетного комплексу «Вільха-М» дальністю 130 кілометрів. http://uprom.info/. Національний промисловий портал. 4 квітня 2019. Процитовано 4 квітня 2019.
  25. Модернізована «Вільха-М» вражає цілі на 130 км. https://www.ukrmilitary.com/. Ukrainian Military Pages. 4 квітня 2019. Процитовано 4 квітня 2019.
  26. Відбулись пуски "Вільха-М" та "Вільха-Р". https://mil.in.ua/. Український мілітарний портал. 23 травня 2019. Процитовано 23 травня 2019.
  27. "Вільха-М" та "Вільха-Р": державні випробування серпень-жовтень цього року. https://mil.in.ua/. Український мілітарний портал. 23 травня 2019. Процитовано 23 травня 2019.
  28. Нові випробування «Вільхи-М» – стріляла 107-ма бригада. https://www.ukrmilitary.com/. Ukrainian Military Pages. 24 липня 2019. Процитовано 24 липня 2019.
  29. Нові ракети комплексу «Вільха -М» протестовано – Інформагентство Міноборони (укр.). Процитовано 28 липня 2019.
  30. “Вільха-М” відстріляла на Одещині. https://mil.in.ua/. Український мілітарний портал. 30 серпня 2019. Процитовано 30 серпня 2019.
  31. «Вільха-М» відстрілялась на понад 100 км з відхиленням у 30 метрів. Український мілітарний портал (рос.). Процитовано 18 грудня 2019.
  32. Люксіков Михайло (1 квітня 2020). Проведено чергові випробування «Вільха-М». Український мілітарний портал.
  33. Вільха-М вразила ціль на 110 км з відхиленням у 15 м (ВІДЕО). Ukrainian Military Pages. 26 квітня 2020.
  34. В Україні з 2021 року почнуть серійне виробництво ракетної системи "Вільха-М". www.unian.ua (укр.). Процитовано 7 травня 2020.
  35. Модернізована «Вільха» стріляє на півдні України. Ukrainian Military Pages. 27 жовтня 2021.
  36. Сергій ЗГУРЕЦЬ (2 травня 2018). ВОГНЯНА «ВІЛЬХА»: НОВА ВИСОКОТОЧНА СИСТЕМА ЗАЛПОВОГО ВОГНЮ. ВПЕРШЕ – ДЕТАЛЬНО. Defense Express.
  37. Юрий Бирюков (26 травня 2017). Они были наведены на цель, вылетели и цель поразили. Facebook.
  38. На IDEX демонструють проект “Вільхи” на шасі від КрАЗа. Український мілітарний портал (укр.). 17 лютого 2019. Процитовано 17 лютого 2019.
  39. Пускова установка РСЗВ «Вільха» отримала новий дизайн. https://www.ukrmilitary.com/. Ukrainian Military Pages. 19 грудня 2019. Процитовано 21 грудня 2019.
  40. Для «Вільхи» спроектовано нову пускову установку. https://mil.in.ua/. Український мілітарний портал. 20 грудня 2019. Процитовано 21 грудня 2019.
  41. «Українська бронетехніка» планує до кінця року виготовити дослідний зразок в рамках проєкту «Вільха-М». Ukrainian Military Pages. 31 травня 2021.
  42. "Вільха-М" - дальність збільшений вдвічі. MIL.IN.UA (укр.). 4 квітня 2019. Процитовано 4 квітня 2019.
  43. DEFENSE EXPRESS №6 за 2019 рік. Issuu (англ.). с. 3. Процитовано 19 грудня 2019.
  44. ЗСУ випробували ракету «Вільха - Р» з касетною БЧ. https://www.ukrmilitary.com/. Ukrainian Military Pages. 23 травня 2019. Процитовано 23 травня 2019.
  45. КБ «Луч» розробило новий ЗРК на основі ракети «Вільха». Ukrainian Military Pages. 26 березня 2020.
  46. На «Вільху» не вистачає грошей – головнокомандувач ЗСУ. Процитовано 16 травня 2021.
  47. Люксіков Михайло (6 квітня 2021). «Вільха» йде на експорт: укладено перші контракти. Український мілітарний портал.
  48. КБ «ЛУЧ» вже виготовляє «Вільху» для ОАЕ. Мілітарний (рос.). Процитовано 20 липня 2021.
  49. Козацький Саня (4 листопада 2021). Єгипет хоче придбати український комплекс «Вільха-М». Український мілітарний портал.
  50. КБ «Луч» передало військовим партію ракет «Вільха». Ukrainian Military Pages. 26 березня 2020.
  51. Ракетний комплекс “Вільха” застосовують проти окупантів — ДККБ ЛУЧ. Мілітарний. 3 березня 2022. Процитовано 3 березня 2022.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.