Костел Успіння Пресвятої Богородиці (Рудки)

Костел Внебовзяття Пресвятої Діви Марії в Рудках[1] (пол. Kościół Wniebowzięcia Najświętszej Maryi Panny) — культова споруда, санктуарій Матері Божої Львівської архідієцезії РКЦ в Україні в місті Рудки (нині Самбірський район, Львівська область, Україна).

Костел Внебовзяття Пресвятої Діви Марії
49°39′ пн. ш. 23°29′ сх. д.
Тип споруди костел
Розташування  Україна, Рудки
Костел Успіння Пресвятої Богородиці (Рудки) (Україна)
 Костел Успіння Пресвятої Богородиці у Вікісховищі

1876 року в крипті костелу був похований дідич Рудок Александер Фредро — дід митрополита Андрія Шептицького.

Історія

Близько 1435 року в Рудках (на той момент — присілку Бенькової Вишні) виник та був освячений дерев'яний храм і латинська парафія фонду Андрія св.Адальберта Празького (Войцеха), підпорядкована Перемишльській єпархії. Близько 1550 року храмом заволоділи протестанти, перетворивши його на кальвінський збір та знищивши храмові привілеї.

У 1612 році Юрій Чурило передав до храму православну ікону Богоматері першої половини XVI століття, випалену на Кримських церквах на Поділлі (за іншими даними, із села Желізниця (пол. Żeleznica)). У наступні століття ікона була шанованою як у католиків, так і православних.

У 1655 році Анджей, підкоморій Сянік, син власника Рудок Єжи і Зофії Фредрів, почав будівництво нового храму. Роботу перервав шведський потоп. У 1660 році Анджей з Грудова, канонік хелмінський, пробощ у Рудках, дідич Підгайчиків, Рудок, Вістовичів, записав фонд для 4 вікаріїв при костелі. Кам'яний храм побудований у 1728 році коштом жидачівського чесника Міхала Урбанського і освячений у 1841 році.[2] 2 липня 1921 року єпископ у Перемишлі Юзеф Пельчар (вважається святим) увінчав образ Рудківської Божої Матері.

Навесні 1946 року у будинку відкрили сховище продовольства і ветеринарну аптеку. Ікону шляхом контрабанди вивезли до семінарії в Перемишль.[3] У 1950 році її відреставрували. У 1961 році ікона була повторно освячена єпископом Франциском Бардою. У 1968 році образ був переданий церкві в село Ясен, де створювався марійський центр. Інтронізацією керував кардинал Кароль Войтила. У ніч з 7 на 8 липня 1992 року чудотворний[джерело?] образ був викрадений.

У грудні 1995 року в Рудках з'явилась копія зображення, яку 2 липня 1996 року затвердив архієпископ Мар'ян Яворський. Цього ж дня 2003 року церкву оголошено Святилищем Рудківської Богоматері.

Опис

Храм є тринавною базилікою, яка може вмістити близько 2000 людей.

Як і костели святого Мартина (Семенівка), Святої Трійці (Устя-Зелене) і святого Лаврентія (Радимно) споруда вирізняється скромними лінійними архітектонічними поділами.[4]

Світлини
  • Дзвіниця
  • Дзвіниця
  • Дзвіниця

Примітки
  1. Костел Успіння Пресвятої Богородиці — іноді.
  2. Artykuł «Nowe sanktuarium maryjne na Ukrainie». Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 6 жовтня 2016.
  3. Artykuł: «10. rocznica ponownej koronacji obrazu Matki Bożej Rudeckiej». Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 6 жовтня 2016.
  4. Betlej A. Kościół parafialny p. w. Św. Trójcy w Uściu Zielonym // Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej. — Kraków : Antykwa, drukarnia Skleniarz, 2010. — T. 18. — Cz. I :Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego). — S. 308. — ISBN 978-83-89273-79-6. (пол.)

Джерела

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.