Радимно

Радимно; Radymno
	Герб
	Центр РадимноЦентр Радимно
	Основні дані
	49°57′ пн. ш. 22°48′ сх. д.
Країна	Польща
Регіон	Підкарпатське воєводство
Засновано	1366
Магдебурзьке право	1431
Площа	13,62 км²
Населення	5514 (2011)[1]
· густота	408 (2008[2]) осіб/км²
Висота НРМ	202,5 м
Телефонний код	(48) 16
Часовий пояс	UTC+1 і UTC+2
Номери автомобілів	RJA
GeoNames	760727, 7532676
Поштові індекси	37-550
	Міська влада
Вебсайт	www.radymno.pl
	Мапа
	Радимно у Вікісховищі

Ради́мно (пол. Radymno) — місто в південно-східній Польщі, на річці Сян. Належить до Ярославського повіту Підкарпатського воєводства.

Історія

Церква Успіння Богородиці (зруйнована у 1961р.)

Стара дерев'яна церква (1806—1905)

Костел святого Лаврентія, Радимно

1366 року король Польщі Казімєж ІІІ надав привілей шляхтичу Бернарду з Шинвальду. 1498 року було пограбоване загонами молдовського господаря Штефана ІІІ.

1733 року російськими мародерами під час безкоролів'я в Речі Посполитій було сплюндровано в Радимно двір-резиденцію біскупа Александера Антонія Фредро — його улюблене місце перебування, місце зустрічей тодішньої духовної та світської еліти.[3]

Від 1860 року у місті діє залізнична станція Радимно.

1 квітня 1930 р. територія містечка Радимно Ярославського повіту Львівського воєводства розширена за рахунок північної частини території села Сколошів з межею по залізничній колії[4].

27 березня 1934 р. Радимно отримало статус міста[5].

До 1947 р. на українсько-польському етнічному прикордонні (1931 р. — 2 000 мешканців, у тому ч. 500 українців).

На 1 січня 1939-го в місті з 4150 жителів було 750 українців, 150 польськомовних українців, 2000 поляків і 1250 євреїв[6].

16 серпня 1945 року Москва підписала й опублікувала офіційно договір з Польщею про встановлення лінії Керзона українсько-польським кордоном. Українці не могли протистояти антиукраїнському терору після Другої світової війни. Частину добровільно-примусово виселили в СРСР (625 осіб — 180 родин)[7]. Решта українців попала в 1947 році під етнічну чистку під час проведення Операції «Вісла» і була депортована на понімецькі землі у західній та північній частині польської держави, що до 1945 належали Німеччині[8].

Тепер — місто Ярославського повіту Підкарпатського воєводства Польщі.

Пам'ятки

Церква Успіння Пречистої Діви Марії (Успіння Пресвятої Богородиці), УГКЦ — знищена 1961 року владою Польської Народної Республіки.[9]
Костел святого Лаврентія; разом з костелами святого Мартина (Семенівка), Святої Трійці (Устя-Зелене) і Небовзяття Пресвятої Діви Марії (Рудки) належить до групи тринавних базилік, які характеризують, зокрема, скромні лінійні архітектонічні поділи[10].

Демографія

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][11]:


	Загалом	Допрацездатний вік	Працездатний вік	Постпрацездатний вік
Чоловіки	2693	549	1921	223
Жінки	2821	515	1810	496
Разом	5514	1064	3731	719

Відомі люди

Hародилися

один із засновників УВО, крайовий провідник ОУН Головінський Юліан,
українська оперна співачка Теофілія Братківська.

Пов'язані з містом

Гуґо Коллонтай — польський освітній діяч, заарештований московитами у місті під час виїзду на еміграцію

Померли

Александер Антоній Фредро — Перемиський, Холмський єпископ РКЦ.

Примітки

GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
Населення, площа та густота за даними Центрального статистичного офісу Польщі. Powierzchnia i ludność w przekroju terytorialnym w 2007. .
Ks. Jan Kwolek. Fredro Aleksander Antoni (1674—1734) / Polski Słownik Biograficzny. — Kraków, 1948. — t. VII/2, zeszyt 32. — S. 105. (пол.)
Rozporządzenie Rady Ministrów z dnia 7 lutego 1930 r. o zmianie granic miasta Radymna w powiecie jarosławskim, województwie lwowskiem. (пол.)
Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 27 marca 1934 r. o podniesieniu niektórych miasteczek w województwie lwowskiem do rzędu miast, objętych ustawą gminną z 1889 r. (пол.)
Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939. — Вісбаден, 1983. — с. 109.
Нові джерела щодо примусового переселення українців у 1944—1946 роках (за матеріалами Державного архіву Львівської області)
Акція «ВІСЛА»: Список виселених сіл і містечок, Повіт ЯРОСЛАВ
Cerkiew Zaśnięcia Najświętszej Marii Panny
Betlej A. Kościół parafialny p. w. Św. Trójcy w Uściu Zielonym // Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej. — Kraków : Antykwa, drukarnia «Skleniarz», 2010. — Cz. I : Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. — T. 18. — S. 308. — ISBN 978-83-89273-79-6. (пол.)
Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Процитовано 14 серпня 2018.

Література

Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж—Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995.
Radymno // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1888. — Т. IX. — S. 458. (пол.) — S. 458—459. (пол.)

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.

[nsp-1] GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.

[2] Населення, площа та густота за даними Центрального статистичного офісу Польщі. Powierzchnia i ludność w przekroju terytorialnym w 2007. .

[3] Ks. Jan Kwolek. Fredro Aleksander Antoni (1674—1734) / Polski Słownik Biograficzny. — Kraków, 1948. — t. VII/2, zeszyt 32. — S. 105. (пол.)

[4] Rozporządzenie Rady Ministrów z dnia 7 lutego 1930 r. o zmianie granic miasta Radymna w powiecie jarosławskim, województwie lwowskiem. (пол.)

[5] Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 27 marca 1934 r. o podniesieniu niektórych miasteczek w województwie lwowskiem do rzędu miast, objętych ustawą gminną z 1889 r. (пол.)

[6] Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939. — Вісбаден, 1983. — с. 109.

[7] Нові джерела щодо примусового переселення українців у 1944—1946 роках (за матеріалами Державного архіву Львівської області)

[8] Акція «ВІСЛА»: Список виселених сіл і містечок, Повіт ЯРОСЛАВ

[9] Cerkiew Zaśnięcia Najświętszej Marii Panny

[10] Betlej A. Kościół parafialny p. w. Św. Trójcy w Uściu Zielonym // Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej. — Kraków : Antykwa, drukarnia «Skleniarz», 2010. — Cz. I : Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. — T. 18. — S. 308. — ISBN 978-83-89273-79-6. (пол.)

[age-11] Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Процитовано 14 серпня 2018.