Костел святого Станіслава (Чортків)

Костел Матері Божої Святого Розарія та святого Станіслава, або Домініканський костел культова споруда у місті Чорткові на Тернопільщині. Діючий, деканальний храм Чортківського деканату РКЦ в Україні. Споруджений на початку XVII ст., перебудований на початку ХХ ст. З 2009 року Санктуарій Матері Божої Святого Розарія.

Костел святого Станіслава
49°01′09″ пн. ш. 25°47′47″ сх. д.
Тип споруди церква
Сучасний статус деканальний храм, пам'ятка архітектури
Розташування  Україна, Чортків, Тернопільська область
Архітектор Ян Кароль Зубжицький-Сас[1]
Стиль надвіслянська готика
Належність РКЦ
Костел святого Станіслава (Чортків) (Україна)
 Костел святого Станіслава у Вікісховищі

Відомості

Первісна споруда

22 лютого 1610 року дідич Чорткова Станіслав Гольський видає привілей для чортківських домініканців. Похований у крипті старого храму.

У 1728—1731 рр. тривало будівництво з допомогою Стефана і його сина Йоахіма Потоцьких кам'яного мурованого костелу та монастира, використовуючи каміння старого замковиська й розібраного замку в Шманьківцях[2]. У 1731 р. його як костел святого Станіслава освятив єпископ Адам Оранський, кам'янецький суфраган. У 1818 р. костел помалювали.[3]

У 1908 р. храм розібрали.[4]

Сучасний храм

Наприкінці XIX століття старий костел не вміщував усіх парафіян, а їх кількість зростала. Тому старий храм з частиною мурів частково розібрали, а на його місці за проектом, польського архітектора, професора Краківського університету Яна Саса-Зубжицького на початку ХХ ст. звели новий храм у стилі надвіслянської готики, який прикрашали скульптури святих, які виготовили майстри Чеслав Стовп та Діаман Станкевич.

У 1910 р. завершено будівництво сучасного храму[5].

У 1946—1989 рр. костел було закрито.

У листопаді 2009 р. храм проголошено санктуарієм Матері Божої Святого Розарію.

23 квітня 2015 р. домініканський монастир при санктуарії Матері Божої Святого Розарію і св. Станіслава було передано у власність Східному вікаріату ордену Братів Проповідників в Україні[6].

26 травня 2019 р. архієпископ Мечислав Мокшицький освятив вівтар костелу.

Цікаві факти

  • у вересні сайт «ВСВІТІ»[7] повідомив, що храм увійшов до ТОП-7 найвеличніших католицьких храмів України.[8]
  • у 2017 р. на горищі храму, знайшли фігурку покровительку Європи, Катерини Сієнської.[9]

Примітки

  1. іноді помилково вказують, що Теодор-Мар'ян Тальовський
  2. Світло і тіні чортківських замків (Сторінками історії міста (XI-XVIII ст.) Книга перша / П. С. Федоришин. — Тернопіль : Терно-граф, 2019. — С. 438. — ISBN 978-966-457-355-6.
  3. Світло і тіні чортківських замків (Сторінками історії міста (XI-XVIII ст.) Книга перша / П. С. Федоришин. — Тернопіль : Терно-граф, 2019. — С. 707. — ISBN 978-966-457-355-6.
  4. Світло і тіні чортківських замків (Сторінками історії міста (XI-XVIII ст.) Книга перша / П. С. Федоришин. — Тернопіль : Терно-граф, 2019. — С. 696. — ISBN 978-966-457-355-6.
  5. Світло і тіні чортківських замків (Сторінками історії міста (XI-XVIII ст.) Книга перша / П. С. Федоришин. — Тернопіль : Терно-граф, 2019. — С. 716. — ISBN 978-966-457-355-6.
  6. Чортківський монастир передали домініканцям // Credo Україна. — 2015. — 28 квітня.
  7. Святі місця України: ТОП-7 найвеличніших католицьких храмів.
  8. Свобода. — 2016. — № 83 (3121) (26 жовт.). — С. 12.
  9. Йосифат А., Трух Г. Домініканці Чорткова знайшли покровительку Європи на горищі місцевого храму // Голос народу. — 2017  30 (28 лип.). — С. 4. — (Сенсація)

Джерела

  • Маньовська В. Захоплює, приваблює, дивує // Вільне життя плюс. - 2018. - №14 (16 лютого). - С. 8. - (Мандри у давнину).
  • Czortków // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. Warszawa : Druk «Wieku», 1880. — Т. I. — S. 873. (пол.) — S. 873–875. (пол.)
  • Ostrowski J. K. Kościół p.w. Św. Stanisława biskupa i męczennika oraz klasztor dominikanów w Czortkowie // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. — Kraków : Antykwa, drukarnia Skleniarz, 2009. — T. 17. — 508 s., 806 il. — (Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej. Cz. I). —ISBN 978-83-89273-71-0. (пол.)

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.