Ян Кароль Зубжицький-Сас

Ян Кароль Зубжицький-Сас народився 1860 року в містечку Товстому на Тернопіллі в родині Марцелія Зубжицького.[2] У Станиславові (нині Івано-Франківськ) закінчив реальну школу і цісарсько-королівську гімназію. Протягом 1878—1884 років навчався на будівельному факультеті Львіської політехніки[3] (за іншими даними — почав навчання 1875 року[4]). Був членом Політехнічного товариства у Львові у 1884—1887, 1894—1898 роках[5], а також від 1913 року.[6] 1885 року отримав диплом інженера будівництва. До 1886 року працював у Львівській політехніці. Того ж року виїхав до Кракова.

Від 1900 року член редакції краківського журналу «Architekt», у 1905—1907 — головний редактор. З 1905 до 1912 р. працював інспектором міського будівництва в Кракові. Отримавши у 1912 році посаду надзвичайного професора і керівника кафедри архітектури і естетики, переїхав до Львова на постійне проживання. У 1919—1929 роках викладав історію архітектури. Вийшовши на пенсію 1929 року. 27 листопада того ж року за педагогічну, наукову та мистецьку діяльність був відзначений Командорським хрестом Ордену Відродження Польщі.[7] Продовжував працювати в галузі теорії архітектури, займався проектуванням нових споруд.

Ян Кароль Зубжицький-Сас помер 1935 року у Львові. Похований на Личаківському цвинтарі (поле № 20)[8].

Залишив чималу творчу спадщину, зокрема:

• «Філософія архітектури, її теорія і естетика» (1894),
• «Жовква — опис пам'яток» (1901),
• «Оборонний костел у Бібрці біля Львова» (1905),
• «Коротка історія мистецтва» (1914—1916),
• «Пам'ятки міста Львова» (1928),
• «Місто Ярослав та його пам'ятники».

Видав окремою книгою дисертацію «Розвиток готики в Польщі з конструктивного і естетичного погляду» (1895). Ілюстрував праці власними рисунками, яких виконав кілька тисяч. Експонував рисунки зразків дерев'яної архітектури на виставці в палаці Чапських у Кракові (13 квітня — 15 травня 1905 року).[9]

Член Наукового товариства у Львові, Товариства опіки над пам'ятками мистецтва, член-кореспондент «Грона консерваторів Східної Галичини». Відзначений нагородами Австро-Угорщини і Польщі.

У Львові в 1938—1944 роках іменем Зубжицького називалась вулиця, що нині має назву Зо́ряна (бічна вулиці Любінської).[15] Нащадки Зубжицького проживають у Львові.[12]

• 
  Колишній костел св. Франциска у Львові (1930)
• 
  Костел св. Станіслава в Чорткові (1910)
• 
  Костел у місті Йорданув (1912)
• 
  Костел св. Йосифа, Краків (1909)
• 
  Костел Святої Родини, Тарнів (1906)
• 
  Костел св. Станіслава в селі Тшесьнюв
• 
  Костел св. Варфоломія в селі Щурова (1897)
• 
  Костел у селі Маслув (1926—1937)
• 
  Костел св. Анни в селі Лапчиця (1933)
• 
  Ратуша в місті Йорданув
• 
  Церква св. архистратига Михаїла в Товстому
• 
  План костелу Христа Спасителя у Варшаві (1901)

• Бірюльов Ю. О. Зубжицький-Сас Ян-Кароль // Енциклопедія сучасної України. — К : Поліграфкнига, Укрвидавполіграфія, 2011. — Т. 11. — С. 24—25. — ISBN 978-966-02-6092-4.
• Смірнов Ю. Зубжицький Сас Ян Кароль // Енциклопедія Львова / За редакцією А. Козицького та І. Підкови. — Львів : Літопис, 2007. — Т. 2. — С. 493—494. — ISBN 978-966-7007-69-0.

• Зубжицький-Сас Ян Кароль. Видатні постаті Заліщанщини // Заліщицька централізована бібліотечна система. ^{Переглянуто 11 січня, 2011.}