Костянтинівський повіт

Костянти́нівський повіт (пол. Powiat Konstantynowski) — історична адміністративно-територіальна одиниця Седлецької (1867—1812) і Холмської (1912—1918) губерній Російської імперії та Української Держави (1918) і Люблінського воєводства (1919—1932) Другої Речі Посполитої. Утворений у 1867 році. Повітовий центр — селище Янів Підляський.

Костянтинівський повіт
Губернія Седлецька губернія
Центр Янів Підляський
Створений 1867
Скасований 1932
Площа 1263,0 (1885)
Населення 61333[1] осіб (1897)
Наступники Більський повіт

Волості
Костянтинівський повіт, 1907 рік

У 1911 р. повіт поділявся на 16 волостей:

Ухвалою другої Думи від 9 травня 1912 (закон 23 червня 1912) населена українцями більша частина Костянтинівського повіту передана з Седлецької губернії до новоутвореної Холмської: містечко Янів Підляський і волості Богукали, Витулин, Вільшанка, Головчиці, Гушлів, Заканалля, Корниця, Лосиці, Павлів, Рокитно, Свори і Чухліби (не ввійшли тільки волості Лисів, Пересмики і Хлібчин).

Розташування

Повіт розташовувався на сході Седлецької губернії. Межував на півдні з Радинським і Більським повітом, на заході — з Седлецьким, на півночі — з Соколовським повітом, а на сході — з Берестейським і Більським повітами Гродненської губернії.

Населення

У 1879 р. в повіті проживало 53 590 особи, з них: 29 912 українців (55,8 %), 16 951 поляк (31,6 %), 6 057 євреїв (11,3 %), 83 росіянина і 587 чужоземців.

Згідно з переписом населення Російської імперії 1897 року в повіті проживало 61 333 особи. З них 18 733 ос. (30,5 %) — українці, 32 776 ос. (53,4 %) — поляки, 8 179 ос. (13,3 %)% — євреї, 1 568 ос. (2,5 %) — росіяни[2]. Перепис засвідчив за 20 років у повіті зменшення майже удвічі української самоідентифікації та спольщення українців унаслідок заборони царем греко-католицької церкви на Холмщині.

Польський період

14 серпня 1919 р. повіт включений до новоутвореного Люблінського воєводства[3].

1 квітня 1923 р. ґміну Свори вилучено з Костянтинівського повіту і включено до Більського[4].

1 липня 1923 р. ґміну Пшесмикі вилучено з Костянтинівського повіту і включено до Седлецького[5].

1 квітня 1932 р. повіт ліквідований і ґміни Ґуркі, Гушлєв, Корніца, Лисув, Ольшанка, Сарнакі, Сьвінярув і Лосіце включені до Седлецького повіту, а ґміни Богукали, Головчице, Павлув, Рокітно, Вітулін, Заканалє і Янув Подляскі — до Більського повіту[6].

Джерела

Посилання
  1. Демоскоп Weekly. Первая всеобщая перепись населения Российской Империи 1897 г. Наличное население в губерниях, уездах, городах Российской Империи (без Финляндии). Седлецкая губерния. (рос.)
  2. Первая всеобщая перепись населения Российской Империи 1897 г. Распределение населения по родному языку. Константиновский уезд (рос.)
  3. Ustawa tymczasowa z dnia 2 sierpnia 1919 r. o organizacji władz administracyjnych II instancji. (пол.)
  4. Rozporządzenie Rady Ministrów z dnia 28 lutego 1923 r. o włączeniu gminy Swory powiatu konstantynowskiego do powiatu bialskiego. (пол.)
  5. Rozporządzenie Rady Ministrów z dnia 11 maja 1923 r. o włączeniu gminy Przesmyki powiatu konstantynowskiego do powiatu siedleckiego. (пол.)
  6. Rozporządzenie Rady Ministrów z dnia 7 stycznia 1932 r. w sprawie zniesienia powiatu konstantynowskiego w województwie lubelskiem. (пол.)
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.