Котловина (Ізмаїльський район)

Основна територія Котловини розташована у величезній улоговині (котловині). Звідси і його нинішня назва.

Село Котловина знаходиться на південному заході України, за декілька кілометрів від кордону з Молдовою, на західному березі озера Ялпуг — найбільшого прісноводного озера України. Найближчі населені пункти: Владичень, Нагірне, Плавні, та молдовське село Етулія. Найближчі міста: Рені, Ізмаїл, Болград. Відстань до обласного центру становить 279 (255) км.

Через все село, з півночі на південь, протікає річка Безіменка. Водне живлення здійснюється переважно за рахунок дощових паводків та стоку води з полів зрошення. В даний час річка практично обміліла і значно забруднена.

Вперше згадується в 1752 році. Після російсько-турецької війни 1806–1812 років на території Буджака Бессарабської губернії і, у зокрема, Ізмаїльському цинуті, зупинилася частина гагаузів з Добруджі, яка покинула свою історичну землю через труднощі з асиміляцією після поділу історичної області Добруджі між Румунією і Болгарією на початку XIX століття. Частина з гагаузьких переселенців обжилася на території великої улоговини на західній частині від озера Ялпуг, утворивши село Болбока.

Село було перейменоване з Болбоки в Котловину в 1948 році[3], проте гагаузи та болгари на своїх мовах досі називають село Болбокою.

Згідно з переписом 1989 року чисельність наявного населення села становила 2826 осіб, з яких 1364 чоловіки та 1462 жінки.[4]

За переписом населення 2001 року в селі мешкало 2570 осіб.[5]

В центрі села недалеко від головної вулиці та церкви знаходиться невеликий пішохідний навісний міст, збудований там на замовлення колись відомого в селі тутешнього авторитета на призвісько Пирінка (рос. Пыринка). Пізніше він був жорстоко вбитий, а міст у тутешніх селян сам по собі почав називатися «Пирінкін міст» (рос. Пыринкин мост).

В 1945 році в селі були створені два колективних господарства — «Іскра» і «Перемога». У серпні 1948 року на базі цих колективних господарств було створено ще одне — «28 червня». В 1952 році всі три колгоспи були об'єднані в один під назвою «Перемога». В 1969 році згідно з рішенням уряду УРСР колективне господарство «Перемога» було реорганізовано в радянських господарство (радгосп). До березня 1971 року входив до складу Білгород-Дністровських м'ясо-молочних радгоспів. Указом Міністерства сільського господарства СРСР від 24 березня 1971 року радгосп «Перемога» був переданий Республіканському об'єднанню «Укрсортпосівноовоч» і називався «ВАТ Посівний радгосп „Перемога“». У 1990-х в селі діяли радгосп «Перемога» і перше відділення радгоспу «Ренійський».

За радгоспом «Перемога» було закріплено 5200 га сільськогосподарських угідь, у тому числі 3666 га орної землі, з них 866 га зрошуваної. За відділенням радгоспу «Ренійський» було закріплено 1823 га сільськогосподарських угідь, у тому числі 1035 га орної землі. Спеціалізація відділення — виробництво м'ясо-молочної продукції. До виробничої структури радгоспу «Перемога» входили: тракторно-польова структура, ферма з вирощування великої рогатої худоби, молочно-товарна ферма, птахоферма, свиноферма, бухгалтерія, відділ кадрів, автопарк, мехмайстерня і сільська адміністрація. Серед промислового виробництва: хлібопекарня, олійниця і млин. Основна продукція радгоспу: озима пшениця, ячмінь, горох, кукурудза, соняшник, виноград, посів овочевих, кормових та баштанних культур. З 1971 року радгосп виробляв насіння 19 сортів овочевих і баштанних культур[7]. З початку 2000 років радгосп поступово занепадав. В даний час майно радгоспу розпродається приватним покупцям.

У селі діє Котловинська середня школа. У школі працюють 33 вчителі. Навчаються 194 учня. При школі з 2006 року діє музей етнографії, краєзнавства та історії школи. Працює будинок культури із залом для глядачів на 100 місць. Є три бібліотеки з книжковим фондом близько 25 тис. примірників, сільська дільнична лікарня на 25 ліжок, дитячий сад на 140 місць, комбінат побутового обслуговування, 3 столові, більше 10 магазинів, відділення зв'язку.

Недалеко від села були виявлені залишки поселення епохи бронзи (XX століття до н. е.) та два поселення перших століть нашої ери зі змішаним населенням, у складі якого були слов'яни[8]. У 2006 році в околиці села була знайдена частина скарбів — меч, кинджал, сідло, кінська узда — все з золота і срібла, інкрустовані дорогоцінними гранатами-альмандинами. У 2012 році в селі біля озера Ялпуг була виявлена ​​золота пластина IV—V століть, була частиною скарбів гунів. Ця знахідка спровокувала «золоту лихоманку» серед місцевого населення[9].

У селі постійно святкують православні, державні і традиційні свята, такі як Новий рік, Старий Новий рік, Великдень, День Перемоги, Масляна, Трійця, Іменини, 8 березня та інші. У школі Котловини постійно проводяться різні гуртки, змагання, КВН, «Брейн-ринг» та інші види розваг. У селі діє танцювальний колектив «Севда Гюлю». У місцевому будинку культури (відновленому після пожежі 1996 року)[10] та на шкільній сцені постійно проводяться концерти з виконанням пісень 70-80-90-х років і пісень сучасної поп-музики учнями школи та їх керівниками. У лютому 2010 року в селі пройшов Міжнародний фестиваль гагаузької культури[11]. 28 серпня 2012 року в честь 200-річчя Котловини в селі було урочисто відкрито парк «Дружба», засаджений більш ніж 60 деревами[12].

• Облікова картка на сайті ВРУ