Кочетков-Сукач Володимир Вячеславович

Володи́мир Вячесла́вович Кочетко́в-Сука́ч (1971—2015) — ідейний засновник вальдорфської педагогіки в Україні[1], менеджер у сфері нерухомості, керівник волонтерського проекту «Аеророзвідка» під час війни на сході України. Позивний «Чубака».

Володимир Кочетков-Сукач
Загальна інформація
Народження 9 жовтня 1971(1971-10-09)
Київ
Смерть 15 березня 2015(2015-03-15) (43 роки)
Красногорівка, Донецька область
(підрив на вибуховому пристої)
Поховання Лісове кладовище
Alma Mater КПІ ім. Сікорського
Псевдо Чубака
Військова служба
Приналежність  Україна
Формування
 «Азов»
Аеророзвідка
Війни / битви Війна на сході України
Нагороди та відзнаки
Зовнішні відеофайли
 Повітряні кіборги на YouTube // Громадське, 21 лютого 2015
 Небесний координатор на YouTube // канал імені Т.Г. Шевченка, 29 серпня 2021

Біографія

Володимир Кочетков-Сукач народився 9 жовтня 1971 року у Києві[2]. У 1978—1988 роках навчався в київській школі № 165, протягом 1988—1994 — у Київському політехнічному інституті[3]. У 1996 році став одним із засновників педагогічного видавництва «Перше вересня». У 1999 році виступив одним із засновників київської вальдорфської школи «Софія»[4][5].

У 2000—2002 роках був директором з експорту та партнером Stone Agency. У 2002 — керівник відділу маркетингу і продажів компанії «Квін-Свіг». У 2002—2004 — директор з експорту та партнер компанії «Древо». У 2004—2005 — керівник департаменту брокериджу КНК. У 2005 — директор S&K Company Ltd. У 2005—2006 — заступник директора «Української Торгової Гільдії». У 2006—2007 — директор In Gardarika Development. У 2006—2007 — директор департаменту заміської нерухомості Concorde Capital[6].

У 2007 — представник Concorde Capital у раді директорів та директор департаменту розвитку Innovative City Development Investments. У 2007—2008 — директор з інвестицій в ринок нерухомості Concorde Capital. У 2008 — перший заступник генерального директора ПІК-Україна (PIK Group). У 2008 році увійшов до складу Координаційного бюро з підготовки до Євро-2012 при Кабінеті Міністрів України[6]. У 2009 був радником віце-прем'єр-міністра України. У 2011 очолював компанію En.Green.

З перших днів брав активну участь у Революції гідності та Автомайдані[2]. Після Майдану працював в апараті урядового уповноваженого з антикорупційної політики Тетяни Чорновол[7]. Був серед перших добровольців «Автоботів», які протистояли сепаратистам у Маріуполі 9 травня 2014 року[2]. Близько двох місяців воював у батальйоні «Азов»[4]. Згодом почав конструювати і випробовувати безпілотники, зайнявся розшифровкою фотографій повітряної розвідки. Залучив до цієї справи друзів і об'єднав їх у групу «Аеророзвідка»[8].

15 березня 2015 року об 11:15 підірвався на міні з «розтяжкою» поблизу Красногорівки (Донецька область)[9][2]. Натан Хазін: «Разом з волонтерами мав їхати за межу передової встановлювати спецобладнання. Тільки взялися за роботу, як почав працювати снайпер. Володя наказав усім відійти у пролісок, сховатися за деревами. На стежці побачив міну. Думав, обійде ту розтяжку. Але вона виявилася пасткою»[4].

Прощання пройшло 18 березня на Майдані Незалежності та у Михайлівському монастирі[8][4]. Похований на Лісовому кладовищі.

Залишилася дружина Тетяна та четверо дітей[4].

Нагороди

Посмертно нагороджений орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня — «за особисту мужність та високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету і територіальної цілісності України, самовіддане служіння Українському народові»[10].

Примітки
  1. Як стати вчителем у вальдорфській школі?, Слово Волині (10 червня 2015)
  2. Втрати патріотичних сил внаслідок російського вторгнення в Україну (березень-червень 2015 року). Частина 10, Літопис запорізької міліції (5 червня 2015)
  3. Volodymyr Kochetkov-Sukach, LinkedIn
  4. «Думав ту розтяжку обійти, але вона виявилася пасткою», Gazeta.ua (20 березня 2015)
  5. У Києві попрощалися з загиблим волонтером, який очолював «Авіарозвідку», 5 канал (18 березня 2015)
  6. Hospitality Industry Forum 2009, MeetingPoint Ukraine (17 лютого 2009)
  7. Владимир Кочетков-Сукач Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine., Dyvys!in (17 квітня 2014)
  8. «Чубакку називали очами та вухами української армії. А ще — невразливим»(рос.), Факти (20 березня 2015)
  9. На Донбасі загинув волонтер — Лисенко, ВВС Україна (16 березня 2015)
  10. Указ Президента України № 147/2015 Про нагородження В.Кочеткова-Сукача орденом Богдана Хмельницького, Офіційне інтернет-представництво Президента України (18 березня 2015)

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.