Кочієв Олександр Васильович

1974 року посів 6-те місце на чемпіонаті світу серед юніорів до 20 років у Манілі[1], крім того на перетині 1975 i 1976 років досягнув найвищого успіху в кар'єрі, здобувши в Гронінгені звання чемпіона Європи в тій самій віковій категорії[2]. Тричі (1978, 1980, 1981) здобував золоту медаль на командних чемпіонатах світу серед молоді до 26 років.

До міжнародних успіхів Олександра Кочієва належать зокрема:

• поділив 1-ше місце в Дортмунді (1977, разом з Яном Смейкалом),
• поділив 2-ге місце в Гастінґсі (1978/79, позаду Ульфа Андерссона, разом з Іштваном Чомом, Євгеном Васюковим i Джонатаном Спілменом),
• посів 1-ше місце в Реджо-Емілії (1979/80),
• поділив 1-ше місце в Сомборі (1980, разом з Крунославом Хулаком),
• посів 1-ше місце в Старому Смоковці (1982),
• поділив 1-ше місце в Дрездені (1984, разом з Петером Ендерсом),
• поділив 3-тє місце в Дрездені (1985, після Сергія Смагіна i Валерія Чехова, разом з Вольфгангом Ульманном),
• посів 3-тє місце в Дрездені (1986, позаду Рустема Даутова i Сергія Калінічева),
• поділив 3-тє місце в Таллінні (1985, після Сергія Долматова i Геннадія Кузьміна, разом з Віктором Гавріковим, Міланом Драшко i Михайлом Талем),
• поділив 1-ше місце в Таллінні (1989, турнір B, разом з Ларсом Шандорффом),
• посів 3-тє місце в Гельсінках (1989, позаду Веййо Макі i Лембіта Олля),
• посів 1-ше місце в Еспоо (1990),
• поділив 2-ге місце в Санкт-Петербурзі (1997, турнір B, позаду Василя Ємеліна, разом з Валерієм Поповим i Калле Кіїком.

Найвищий рейтинг Ело в кар'єрі мав станом на 1 січня 1978 року, досягнувши 2555 пунктів ділив тоді 31-35-е місця в світовій класифікації ФІДЕ[3]. Від 2005 не бере участь у турнірах під егідою ФІДЕ[4].

• W.Litmanowicz, J. Giżycki, "Szachy od A do Z", tom I, Warszawa 1986, str. 441

• особова картка на сайті 365chess.com
• Особова картка Олександра Кочієва на сайті ФІДЕ