Ко Прінс

У дорослому футболі дебютував 1959 року виступами за амстердамський «Аякс», в якому протягом насутпних чотирьох сезонів взяв участь у 114 матчах чемпіонату і забив 33 голи. За цей час виборов титул чемпіона Нідерландів, ставав володарем Кубка Нідерландів.

1963 року був запрошений до німецького «Кайзерслаутерна», який готувався дебютувати у першому розіграші новоствореної загальнонаціональної Бундесліги, ставши відповідно одним з перших легіонерів в історії цієї ліги. Відіграв у ФРН два сезони, протягом яких його команда здебільшого боролося за виживання у Бундеслізі, а сам нідерландець не завжди отримував місце на полі і за два роки лише дев'ять разів відзначався забитими голами у чемпіонаті.

Тож 1965 року Прінс повернувся до «Аякса», з яким протягом наступних двох років вигравав першість Нідерландів і додав до своїх трофеїв ще один Кубок країни.

1967 року на запрошення свого колишнього тренера в Амстердамі Йозефа Грубера приєднався до очолюваної ним команди «Піттсбург Фантомс» з північноамериканської Національної професійної футбольної ліги (NPSL I). Протягом року був основним гравцем піттсбурзької команди та навіть деякий час виконував обов'язки головного тренера, але вже наступний рік провів в іншій місцевій команді, «Нью-Йорк Дженералс».

1969 року повернувся на батьківщину, де грав за МВВ та «Вітесс», а завершував виступи у команді «Гелмонд Спорт», за яку виступав протягом 1972—1974 років.

1960 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Нідерландів. Протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 6 років, провів у її формі 10 матчів, забивши 3 голи.

1981 року разом з актором Сильвестром Сталлоне, а також низкою футболістів з різних країн, таких як Пеле, Боббі Мур, Освальдо Арділес та Поль Ван Гімст, зіграв роль одного з в'язнів німецького табору для військовополонених в американській історичній драмі «Перемога».

Помер 26 вересня 1987 року на 50-му році життя в Антверпені через серцевий напад, який трапився безпосередньо під час футбольної гри.