Криворучко Степан Михайлович

Степан Михайлович Кривору́чко (нар. 9 січня 1904, Кам'яний Брід пом. 25 вересня 1998, Львів) — український мовознавець, живописець, мистецтвознавець; член Спілки художників України[1]. Доктор філологічних наук з 1974 року.

Криворучко Степан Михайлович
Народження 9 січня 1904(1904-01-09)
Кам'яний Брід
Смерть 25 вересня 1998(1998-09-25) (94 роки)
 
Країна  Україна
Жанр пейзаж
Навчання Львівський університет

Біографія

Народився 9 січня 1904 року в містечку Кам'яному Броді (тепер селище міського типу Новоград-Волинського району Житомирської області, Україна). 1925 року закінчив Житомирські вищі педагогічні курси; у 1932 році — історний факультет Київського та філологічний факультет Хар­ківського інститутів педпроф­освіти та Львівський університет.

Працював у Харкові: у 19321941 роках — у навчальних закла­дах; у 19431946 роках науковий співробітник Інституту вдоско­налення кваліфікації вчителів; одночасно у 19441946 роках старший викладач кафедри української літератури педагогічного інституту.

У 19461980 роках — у Львівському університеті: з 1956 року доцент кафедри української мови; організовував персональні виставки творів живопису, читав мистецтвознавчі лекції, був учасником симфонічного оркестру. Помер у Львові 25 вересня 1998 року.

Наукова діяльність

Наукові дослідження в галузі лінгвостилістики, діалектної лексикології. Брав участь у наукових експедиціях для збирання матеріалів до «Діалектологічного атласу української мови». Писав наукові статті з лексикології, діалектології, оно­мастики, мистецтвознавства. Зокрема автор праць:

  • Вивчення в Х класі повісті Івана Фран­ка «Борислав сміється». Харків, 1939;
  • Діалог і внутрішня мова як за­сіб мовної характеристики героя в українській дожовтневій прозі // Доповіді та повідомлення Львівського університету. 1955. Випуск 6, частина 1;
  • Розповідна манера Архипа Теслен­ка і її мовні засоби // Питання українського мовознав­ства. Львів, 1956. Книга 1;
  • Діалог і його значення в розповіді А. Тесленка. Львів, 1957;
  • Мовно­­стилістичні особливості внутрішніх мо­­нологів у роз­повіді Архипа Тесленка // Питання українського мовознав­ства. Львів, 1958. Книга 3;
  • Діалектна синонімія у відношенні до української літературної мови // Питання українського мовознав­ства. 1961. Випуск 5;
  • Функція невласно-пря­­мої мови в художній про­зі І. Франка // Франківська збірка. Львів, 1961.

Живопис

Створював переважно олійні та темперні пейзажі Карпат, Прикарпаття, Полісся, зокрема крає­види, пов'язані з меморіальними місцями літературно-мистецької карти України, з життям і творчістю Івана Франка, Лесі Українки, Михайла Коцюбинського, Панаса Мирного та інших. Серед робіт:

  • «Річка Піня в Закарпатті» (1957);
  • «Річка Тростяниця» (1961);
  • «Вечірня зоря на Ірші» (1961);
  • «Вуличка в Кам'яному Броді» (1961);
  • «Літній ранок в Кам'янобрідскому колгоспі» (1962);
  • «Вид на Говерлу та Петрос з Ясе­нів­ської долини» (1963);
  • «Будинок Ко­сачів у Колодяжному» (1964);
  • «Оборонні Кутузівскі вали на Ірші» (1967);
  • «Черня­хів­ський колгосп» (1970).

Полотна художника експонували у Львові, Києві, Одесі, Житомирі, Москві, Володарську-Волинському, Кам'яному Броді. Провів 20 персональних виставок, зокре­ма у Львові (1957), Києві (1985).

Творчий спадок

У 1988 році художником подаровано 8 картин Науковій бібліотеці Львівського університету, а у 2002 році його роди­на передала його архів і книжкові зібрання (415 одиниць: художня література XIX — початку XX століття, 7 книг Степана Михайловича, 44 пап­ки рукописів). Деякі полотна збе­рігаються у Музеї Львівського університету.

Примітки

Література

;

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.