Крига (роман)

Події у романі «Крига» розгортаються 1924 року в альтернативно-історичній площині. Після падіння Тунгуського метеориту у 1908 році на теренах Євразії розпочалась аномальна зима. Перша світова війна, за версією автора роману, не відбулась, а територія Російської імперії внаслідок Тунгуської події опинилась під кригою. У цей час польські підпільники відстоюють право на незалежність. Один з них, потрапивши у заслання, встановив зв'язок з лютими, після чого він став легендарно відомим Батьком Морозом. Царська політична поліція з Міністерства Зими намагається завербувати Батька Мороза, щоб зібрати інформацію про Янголів Холоду. Заради цього вони відправляють на пошуки Батька Мороза його сина, математика та азартного гравця Бенедикта Ґєрославського. Він мандрує глибинами крижаної землі Сибіру Транссибірським експресом. Бенедикт опиняється у центрі політичних інтриг двох партій: консервативної, яка сповідує ідею «замороженої Росії», та революційної, яка прагне політичної відлиги. Події роману також відбуваються у Варшаві[4][5].

Альтернативна до реальної історії реальність, 1924 рік. Велика війна не відбулась, Польща залишилась у складі Російської імперії. Тунгуський метеорит, який упав на територію Сибіру 1908 року, вкрив значну частину Сибіру кригою, яка поширилась аж до Варшави[6]. Через це встановилась вкрай низька температура на всьому континенті, запанувала затяжна зима, яка час від часу «приморожувала» лютих — ймовірно, корінних жителів Криги. Їхня кров — це гелій, температура тіла близька до абсолютного нуля. Їхнє існування підтримується за допомогою новоутвореного мінералу тунгетиту. Люті пересуваються Дорогами Мамонтів, т. зв. «енергетичними жилами» Землі, які існували впродовж століть, а стали знову активними через Тунгуський вибух. Ці шляхи ведуть до країни Мертвих. У романі описано п'ять випадків, коли, потрапивши на ці шляхи, люди перетворювались «пєгнарових големів» — аналогія зомбі. Тема воскресіння людських тіл пов'язана із доктриною Миколи Федорова.

Через кригу змінюються корисні копалини. Наприклад, залізо внаслідок холоду перетворилось на зимнізо (зимове залізо) з іншими, набагато потужнішими властивостями[7]. Видобуток великої кількості копалин призводить до збільшення капіталу, зароджується індустріальний олігархат. Крига заморожує історію та філософію, людська психіка змінює закони логіки та психологію буття. Наприклад, багатозначна логіка Літа перетворюється на двозначну Зиму без проміжних ступенів між істинами і неправдами. Старий політичний режим консервується. Підприємство «Сибірхожет» має необмежений вплив у цій самодержавній імперії, з бюрократією, інтригами та корупцією асоціюється із Газпромом[1]. В державі процвітають корупція та політичні інтриги. У романі також присутня любовна лінія.

Роман за ретростилістикою належить до жанру наукової фантастики, а саме до такого її напрямку, як стимпанк. Йдеться про цивілізацію, котра досконало опанувала механіку та технології парових машин. Це пов'язано із Тунгуською подією, де виникли нові мінерали та речовини. Дукай використав багато елементів стимпанкового світу: суспільні настрої, віра в прогрес, сектантство, нігілізм, передреволюційна напруга, революційна відлига, божевільні вчені та інженери, таємна поліція, ідейні політики, пролетарі, капіталісти, шпигуни, клерки, бюрократи. З урбаністичних описів у романі можна виділити фабричні цехи, лабораторії, вугільні печі, сморід, бідноту, похмуре небо, вживання бідняками махорки та самогону та інші. Наявні винаходи: ажурні вежі Зимовного Ніколаєвська, Транссибірський експрес, холодильник та криговізор, пристрої Ніколи Тесли від поми Ктарбінського до Великого Молота, використовується зброя промислової революції, часткове освітлення, так зване антисвітло тьмсвітло. Електричні технології розвиваються альтернативно у вигляді теселектрики, яку отримують завдяки тьмідині, що працює на пристрої Тесли.

При цьому, світ, описаний Яцеком Дукаєм у романі, можна вважати певною опозицією до таких, які зазвичай зустрічаємо у науковій фантастиці. Адже автор використав актуальні знання та реалістичне зображення світу, не акцентуючи увагу на елементах чудесності та казковості, притаманним жанрам фентезі. По суті він змальовує земну реальність у замороженому світі.

Фантастичні історичні події, природні явища та науково-технічні винаходи описуються реалістично. Читача залучено до особливої комунікації: гіпотетичне існування паралельної історії перетворюється на фікцію реального факту, тож інформувати про це читача стає складно в умовах звертання до досвіду, який суперечить усталеним уявленням про минуле. Широко представлені русизми як засіб характеристики персонажів.

Головний герой задається філософськими питаннями. Наприклад, чи історія і правда є необхідними та єдино правильними, чи піддаються вони управлінню. Це характеризується як пізнавальний релятивізм. Загалом в дискусіях є плюралізм думки, який схожий на гру із традицією.

Під час подорожі Транссибом Ґерославський змінюється. Із сором'язливого, невпевненого у собі молодого чоловіка із несформованими поглядами та нечіткими поняттями він перетворюється на стійку людину. Зміни відбуваються після дотику до Лютого. Він здобув «щирі переконання у справах добра і зла, релігії і політики, людей і світу».

У романі «Крига» Яцек Дукай торкається гострих питань польської історії, зокрема він ставить під сумнів той факт, що відновлення державності в 1918 році стало неминучим наслідком духовної цінності польської культури, закономірним результатом боротьби і мучеництва поколінь. У книжці зазначається, що незалежна Польща може відновити державу лише на теренах Літа, де речі є нелогічними, а саме збереження сильної Речі Посполитої на думку романного Юзефа Пілсудського можливе лише після нового замороження. Втім, автор не зосереджений на моменті зміни історії. Зберігаючи інтригу, він поступово пояснює політичні, історичні, природні, технологічні та психологічні наслідки падіння Тунгуського метеориту.

Загалом, через свою псевдоісторичність роман «Крига» має певні риси постмодернізму. «Це твір про правдивість можливого і важливість незвершеного, облудність і реальність понять людської мови»[1].

• Меморіальна премія імені Януша Зайделя (2007)[14]
• Головна нагорода Літературної премії імені Єжи Жулавського (2008)[15]
• Польський роман року Премії Фундації ім. Косцєльських (2008)[16]
• Премія Європейського Союзу з літератури (2009)[17]

• Премія Наутілус (2007)[18]