Крижанський Володимир Олексійович

Народився 1982 року в селі Червоний Кут Жашківського району Черкаської області. 1989 року почав навчання у Червонокутській середній школі. Згодом переїхав до села Горобіївка Сквирського району Київської області, й продовжив навчання у місцевій школі. Закінчив Сквирське професійно-технічне училища за фахом бухгалтера та Білоцерківський інститут економіки та управління ВНЗ «Відкритий міжнародний університет розвитку людини «Україна» за спеціальністю «менеджмент».

Строкову службу проходив у 6-му навчальному артилерійському полку в селі Дівички Переяслав-Хмельницького району.

Мешкав із сім'єю в місті Сквира, працював у ТОВ Фірма «Грона».

У зв'язку з російською збройною агресією проти України 19 березня 2014 року призваний за частковою мобілізацією. Спочатку служив у Сквирському районному військкоматі. Пройшов навчання у 169-му навчальному центрі Сухопутних військ у смт Десна, після чого був направлений в 30-ту механізовану бригаду. Згодом перевівся до 72-ї бригади. Виконував завдання в зоні проведення антитерористичної операції на Сході України. 6 березня 2015 вступив на військову службу за контрактом.

Сержант, кулеметник механізованого взводу механізованої роти 1-го механізованого батальйону 72-ї окремої механізованої бригади, в/ч А2167, м. Біла Церква.

Загинув 29 січня 2017 року від осколкового поранення під час бою з російсько-терористичними угрупованнями в промисловій зоні міста Авдіївка.

Вранці 29 січня штурмова група 1-го механізованого батальйону під командуванням капітана Андрія Кизила під час контратаки зайняла взводний опорний пункт (ВОП) противника і тримала оборону до підходу основних сил 1-го батальйону. Військовики відбили ворожу атаку, після чого зі сторони терористів розпочався артилерійський і мінометний обстріл. О 9:40 внаслідок прямого влучення міни в окоп загинув капітан Кизило та двоє бійців. Противник намагався вибити українських вояків із зайнятих позицій та о 13:45 здійснив другу невдалу спробу штурму. Обстріли тривали весь день і всю ніч. Відбиваючи атаки терористів, у бою загинув сержант Крижанський[1].

1 лютого на Майдані Незалежності у Києві сотні людей прощались із сімома воїнами 72-ї ОМБр, які 29 та 30 січня загинули в боях за Авдіївку[2][3]. 2 лютого Володимира поховали на новому кладовищі міста Сквира[4][5].

Залишилися мати Клавдія Миколаївна, брат, дружина Яна Сергіївна та син Іван.

• Указом Президента України № 22/2017 від 1 лютого 2017 року, «за особисту мужність і самовідданість, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі», нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[6].
• Вшановується в меморіальному комплексі «Зала пам'яті», в щоденному ранковому церемоніалі 29 січня[7][8].

• Крижанський Володимир Олексійович // Книга пам'яті полеглих за Україну.
• Стала відома дата прощання із загиблими під Авдіївкою військовими (фото) // УНІАН, 30 січня 2017.
• Перші втрати Авдіївки: Роман Гульченко, Володимир Бальченко, Дмитро Оверченко, Володимир Крижанський, Андрій Кизило // Україна молода, 31 січня 2017.
• Ян Осока. Серця, зруйновані серця // Блог на Цензор.нет, 1 лютого 2017.
• Перервані життя: ким були загиблі під Авдіївкою вояки? // Радіо «Свобода», 1 лютого 2017.
• Прощання з героєм АТО Крижанським Володимиром // Сайт Сквирської районної ради, 3 лютого 2017.
• Віка Ясинська. Командир роти Андрій Верхогляд (Лівша): «На взятій нами позиції „Алмаз“ ми повісили прапор України і перейменували її на „Орла“, на честь загиблого Андрія Кизила» // Цензор.нет, 11 травня 2017.