Кримський академічний театр ляльок

Кри́мський теа́тр ляльо́к — республіканський (АРК) ляльковий театр, що працював в місті Сімферополі починаючи від 1939 року. На початку 2018 року був знесений російською окупаційною владою.

Кримський академічний театр ляльок
Кримський академічний театр ляльок
Кримський академічний театр ляльок

44°57′02″ пн. ш. 34°05′49″ сх. д.
Країна  Україна
Місто
Адреса
вул. Горького, 9
Тип ляльковий театр
Статус академічний
Відкрито 1939 рік
Зруйновано 2018
Колишні назви Дитячий пересувний ляльковий театр
Репертуар дитячі твори
katk.com.ua
Ідентифікатори і посилання


 Кримський академічний театр ляльок у Вікісховищі

Історія театру

Офіційно вважається, що Кримський театр ляльок створений у 1939 році, але насправді завдяки ентузіастам ляльки з'явилися в Криму задовго до цієї події. Так, на початку 1934 року вихователька дитячого саду № 18 міста Сімферополя Марія Костянтинівна Шуринова уперше вивчила з дітьми вірш за допомогою веселого Петрушки, якого зробила своїми руками. Незабаром її ініціативу підтримали інші вихователі — Марія Федорівна Руденко і Тамара Абрамівна Сінані. Утрьох вони стали створювати напівімпровізовані лялькові спектаклі. У 1937 році в Москві проходив Перший Всесоюзний огляд театрів ляльок, на якому ляльки кримчан одержали схвалення С. І. Єфімова.

Відтак, у 1938 році Марію Федорівну послали в Москву на режисерські курси, якими керував С. Образцов. Освоївши гру з тростьовими ляльками, М. Ф. Руденко часто використовувала цю нову на ті часи систему при постановці п'єс. З Москви вона привезла готовий спектакль «Колобок», що йшов на сцені театру до 1953 року.

Нарешті 9 жовтня 1938 року Рада Народних Комісарів Кримської АРСР ухвалила організувати з 1939 року у Сімферополі при театрові юного глядача дитячий пересувний ляльковий театр для обслуговування колгоспів і радгоспів. Першим директором пересувного театру ляльок була М. К. Шуринова. Вона сама писала п'єси, була художником і бутафором, вела облік діяльності театру.

У період німецько-радянської війни театр ляльок працював в окупованому Сімферополі. 16 квітня 1944 року пересувний театр перейшов у відання Управління у справах мистецтв. Він одержав нову назву Кримський державний театр ляльок.

1960-ті стали періодом творчого піднесення сімферопольських лялькарів — це період напружених пошуків у режисурі, художньому оформленні спектаклів і акторському пошуку. У 1963 році на базі Кримського театру ляльок проходило засідання Української секції УНІМА. Спектаклі «Тимка з блакитної планети» В. Орлова (режисер А. Кириловський, художник В. Майоров, художник-скульптор М. Бондаренко) і «Шкідливий вітамін» Ю. Єлисеєва (режисер А. Кириловський, художник М. Бондаренко, художник-скульптор В. Майоров) одержали високу оцінку.

Тоді ж уперше в Кримському театрі ляльок застосували механічне обладнання, що дозволяло відкривати рота, керувати очима ляльок, були й інші суто новаторські на той час знахідки — це відбулося у спектаклі «Нерозмінний карбованець» Ю. Єлисеєва.

У 1970-х роках афіша театру була оригінальною за рахунок співдружності з сімферопольським поетом-драматургом В. Орловим, що подарував колективу чимало своїх п'єс. Серед них «Веселий маскарад», «Подивися на себе», «Як стати велетнем», «Петіна п'ятірка», «Ніколи не згасне». Спектаклями-«відкриттями» кримських лялькарів цього деятиліття стали «Стійкий олов'яний солдатик» В. Данилевича за Г. К. Андерсеном (художник А. Гончарук), балет і опера «Казки Чуковського», «Шукай вітру в полі» В. Ліфшиця, «Хлопчик-зірка» О. Вайльда з «дивними» ляльками А. Чечика, «Бик, осел і зірка» М. Бартенєва, А. Усачова.

У 1978 році головним режисером Кримського театру ляльок став Б. Азаров. Його талант розкрився в м'яких, ліричних спектаклях для дітей, таких як «Кішки-мишки» за мотивами п'єси Ю. Чеповецького, «Ай да Мицик!» і «Коли розквітають ромашки» Р. Москової.

У вересні 2000 року Кримський театр ляльок провів I Міжнародний фестиваль театрів ляльок у Криму, присвячений 60-річчю з дня заснування театру. У серпні 2001 року пройшов II Міжнародний фестиваль театрів ляльок у Криму, у якому брали участь 13 театрів ляльок з Білорусі, Угорщини, Польщі, Росії, України. Директором театру до своєї смерті у 2013 році був заслужений діяч мистецтв України Азаров Борис Іванович.

Після російської окупації Криму так зване Міністерство культури Криму спочатку оголосило про знесення будівлі театру у 2016 році[1]. Оформлення документів тривало до 2018 року. Роботи зі знесення одноповерхової будівлі Кримського академічного театру ляльок у Сімферополі відбулись на початку 2018 року[2].

Керівники театру

  • від 1939 Шуринова Марія Костянтинівна, Руденко Марія Федорівна.
  • від 1951 — головний режисер Трапані А. П.
  • від 1961 — головний режисер Кирилловський А. А.
  • від 1963 до 1976 — головний режисер, заслужений артист РРФСР Морозов Сергій Петрович.
  • від 1978 до 2013 — заслужений діяч мистецтв України Азаров Борис Іванович.

Репертуар та діяльність

Діючий репертуар Кримського театру ляльок (2000-ні) нараховує понад 25 спектаклів. Серед них:

  • «Казка перекидом» Ю. Чеповецького;
  • «Каштанка» А. Чехова;
  • «Чарівне кільце» Б. Шергіна;
  • «Арлекін, чи слуга трьох панів» Х. Юрковського;
  • «За щучим велінням» Є. Тараховської;
  • «Петрушка і К°» Б. Азарова;
  • «Принцеса-стрибунка» Л. Дворського;
  • «Гасан - шукач щастя» Є. Сперанського;
  • «Айболить і Бармалей» У. Коростишева;
  • «Український вертеп» (за українськими традиціями).

Кримський театр ляльок є призером і дипломантом багатьох Міжнародних фестивалів і конкурсів: 4 Міжнародний фестиваль театрів ляльок (м. Ужгород, 1997), «Театр у валізі» (м. Ломжа, Польща, 1998, 2001), «Київ травневий» (м. Київ, 2000), «55 років Лікурічі» (м. Кишинів, 2000), «Золотий Телесик» (м. Львів, 1999), «Подільска лялька» (м. Вінниця, 1999), «Різдвяна містерія» (м. Луцьк, 1999, 2001), Фестиваль у місті Араді (Румунія, 2001), Фестиваль С. Образцова (м. Москва, 2001).

Колектив нагороджений Почесною грамотою Президії Верховної Ради Автономної Республіки Крим за участь у I Міжнародному фестивалі театрів ляльок у Криму.

Галерея

Примітки

  1. Власти Крыма отодвинули сроки строительства нового здания Театра кукол в Симферополе: нет ни денег, ни документов. 3652.ru - Сайт города Симферополя (рос.). Процитовано 29 грудня 2021.
  2. В Симферополе рассказали, когда снесут театр кукол. РИА Новости Крым (рос.). NaN. Процитовано 29 грудня 2021.

Джерела та посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.