Кубок світу з біатлону 2011—2012, естафета, чоловіки

Естафетний залік Кубка світу з біатлону 2011–12 серед чоловіків підбивається за підсумками чотирьох естафетних гонок, перша з яких відбулася 11 грудня 2011 в Гохфільцені в рамках другого етапу Кубку світу, а остання відбудеться в рамках чемпіонату світу в Рупольдінгу. У сезоні 2010-2011 титул найкращої естафетної команди виборола збірна Норвегії.

Кубок світу
попередній2011—2012наступний
Чоловіки

Загальний | Спринт | Персьют | Мас-старт | Індивідуальна | Естафета

Змішана естафета
Жінки

Загальний | Спринт | Персьют | Мас-старт | Індивідуальна | Естафета

Етапи

Естерсунд | Гохфільцен | Гохфільцен | Обергоф | Нове-Место
Антерсельва | Хольменколлен | Контіолахті | Ханти-Мансійськ

Чемпіонат світу

Формат

В естафеті від кожної команди змагаються чотири біатлоністи, кожен з яких пробігає три кола загальною довжиною 7,5 км, виконуючи дві стрільби з положення лежачи й стоячи. На кожній стрільбі біатлоніст повинен влучити в п'ять мішеней. Для цього він має 8 патронів, але спочатку в магазині тільки п'ять, додаткові патрони спортсмен повинен заряджати по одному. За кожну нерозбиту мішень біатлоніст повинен пробігти штрафне коло завдовжки 150 м. Гонка проводиться із загальним стартом. Першу стрільбу першого етапу біатлоністи повинні виконувати на установках, визначених їхнім стартовим номером. Надалі біатлоністи виконують стрільбу з установки, яка відповідає поточному місцю в гонці.

Призери сезону 2010–11

Медаль Країна Очки[1]
Золото: Норвегія216
Срібло: Німеччина199
Бронза: Україна163

Переможці та призери

Етап: Золото: Час Срібло: Час Бронза: Час
Гохфільцен
Протокол
Норвегія
Руне Братсвеен
Ларс Бергер
Еміль Хегле Свендсен
Тар'єй Бо
1:14:52.9
(0+1) (0+3)
(0+0) (1+3)
(0+0) (0+0)
(0+0) (0+0)
 Росія
Антон Шипулін
Андрій Маковєєв
Євген Устюгов
Дмитро Малишко
1:15:06.8
(0+0) (0+0)
(0+0) (0+1)
(0+1) (0+1)
(0+2) (0+0)
 Франція
Венсан Же
Сімон Фуркад
Алексі Беф
Мартен Фуркад
1:15:23.9
(0+0) (0+2)
(0+0) (0+0)
(0+1) (0+0)
(0+2) (0+1)
Обергоф
Протокол
 Італія
Крістіан Де Лоренці
Маркус Віндіш
Домінік Віндіш
Лукас Гофер
1:30:49.1
(0+0) (0+1)
(0+0) (0+1)
(0+1) (0+1)
(0+0) (0+1)
 Росія
Антон Шипулін
Євген Гаранічев
Євген Устюгов
Олексій Волков
1:30:55.2
(0+0) (0+2)
(0+2) (0+3)
(0+0) (2+3)
(0+2) (0+1)
 Швеція
Тобіас Арвідсон
Б'єрн Феррі
Фредрик Ліндстрем
Карл Юхан Бергман
1:31:21.8
(0+0) (0+0)
(0+0) (0+1)
(0+0) (0+1)
(0+3) (0+1)
Антерсельва
Протокол
 Франція
Жан-Гійом Беатрікс
Сімон Фуркад
Алексі Беф
Мартен Фуркад
1:12:14.7
(0+1) (0+0)
(0+1) (0+2)
(0+0) (0+1)
(0+1) (0+1)
 Німеччина
Міхаель Реш
Андреас Бірнбахер
Флоріан Граф
Арнд Пайффер
1:12:26.7
(0+1) (0+1)
(0+0) (0+2)
(0+1) (0+1)
(0+0) (1+3)
 Австрія
Сімон Едер
Тобіас Еберхард
Даніель Мезотіч
Домінік Ландертінгер
1:12:56.4
(0+0) (0+1)
(0+0) (0+2)
(0+1) (0+3)
(0+1) (0+1)
Чемпіонат світу 2012
Протокол
Норвегія
Уле-Ейнар Б'єрндален
Руне Братсвеен
Тар'єй Бо
Еміль Хегле Свендсен
1:17:26.8
(0+0) (1+3)
(0+0) (0+2)
(0+1) (0+1)
(0+0) (0+0)
 Франція
Жан-Гійом Беатрікс
Сімон Фуркад
Алексі Беф
Мартен Фуркад
1:17:56.5
(0+1) (0+1)
(0+1) (0+1)
(0+1) (0+0)
(0+2) (0+3)
 Німеччина
Сімон Шемпп
Андреас Бірнбахер
Міхаель Грайс
Арнд Пайффер
1:18:19.8
(0+0) (0+1)
(0+1) (0+3)
(0+2) (0+0)
(0+1) (0+2)

Нарахування очок

Місце12345678910111213141516171819202122232425262728293031323334353637383940
Очки60544843403836343231302928272625242322212019181716151413121110987654321

Таблиця

#ЗбірнаГОХОБЕАНТЧСРазом[2]
1 Франція48366054198
5 Норвегія60403060190
3 Росія54544338189
4 Німеччина38435448183
5 Австрія40384840166
6 Італія29602943161
7 Швеція43484025156
8 Білорусь34283830130
9 Україна31313434130
10 Чехія36322732127
11 США32303131124
12 Словенія30343227123
13 Швейцарія28232936116
14 Словаччина25252629105
15 Болгарія27292224102
16 Естонія2324232393
17 Японія2227241891
18 Канада26362890
19 Латвія1826212287
20 Польща2422251987
21 Литва1921202080
22 Велика Британія1620191368
23 Фінляндія20192160
24 Казахстан242650
25 Сербія181634
26 КНР171734
27 Румунія1717
28 Бельгія1515
29 Південна Корея1414
30 Хорватія1212

Примітки

  1. 2010/11 Підсумкова таблиця[недоступне посилання з квітня 2019]
  2. Standings Relay men[недоступне посилання з квітня 2019]
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.