Кулініч Олег Іванович

У 1991 році закінчив товарознавчий факультет Полтавського кооперативного інституту (нині — Полтавський університет економіки та торгівлі) за спеціальністю «Товарознавець продовольчих і непродовольчих товарів».[4]

Після закінчення школи в 1984 році працював водієм в колгоспі ім. Енгельса Зіньківського району Полтавської області. З листопада 1984 по 1986 рік проходив службу в армії.

З січня по серпень 1987 працював експедитором з розвезення хлібобулочних виробів Зіньківського хлібокомбінату.

Після здобуття вищої освіти з жовтня 1991 року працював заступником голови Желєзногорської райспоживспілки Курської області РФ.[5]

З жовтня 1992 по вересень 1995 року — заступник директора з торгівлі комерційного підприємства «Торговий центр» у Курській області РФ.

У жовтні 1995 року повернувся в Україну й розпочав власний бізнес — торгівля паливно-мастильними матеріалами в Зінькові Полтавської області. Побудував дві заправні станції. У 2012 році вийшов з цього бізнесу, продавши його.[6]

З грудня 2001 року до сьогодні — засновник сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Октан» Зіньківського району Полтавської області.[7] Підприємство займається вирощуванням та продажем рослинницької продукції, а також тваринництвом. З 2012 року підприємство передане в управління.

У березні 2002 року вперше був обраний депутатом Полтавської обласної ради. У Полтавській облраді IV скликання увійшов до постійної комісії з питань інвестицій, будівництва, житлово-комунального господарства та екології.[8]

У березні 2006 року переобраний до облради на другий термін, де працював у постійній комісії з питань бюджету, підприємництва та управління майном. 

У 2010 році втретє став депутатом Полтавської обласної ради. У облраді VI скликання увійшов до постійної комісії з питань паливно-енергетичного комплексу та використання надр, був обраний її секретарем.

На парламентських виборах 2012 р. обраний народним депутатом України 7-го скликання по виборчому округу № 147 (м. Миргород, Диканський, Зіньківський, Миргородський, Решетилівський, Шишацький райони Полтавської області) як безпартійний самовисуванець з результатом 43,32 %. У зв'язку з цим достроково припинив обов'язки депутата обласної ради.[9] У грудні 2012 року вступає до фракції Партія регіонів та стає членом Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин.[10]

На позачергових виборах до Верховної ради 2014 року обраний народним депутатом України по одномандатному виборчому округу № 147 як самовисуванець. Набрав 21,19 % голосів виборців.[11]

На парламентських виборах у липні 2019 року втретє був обраний народним депутатом по 147-му виборчому округу з результатом 37,79 % голосів.[12][13][14]

У парламенті VII та VIII скликань — член Комітету ВРУ з питань аграрної політики та земельних відносин.[15]

У травні 2016 року призначений головою підкомітету з питань земельних відносин Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин.[16]

У парламенті ІХ скликання увійшов до Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики[17].

У різні роки був членом груп з міжпарламентських зв’язків з наступними країнами:[18] з Чеською Республікою (2019),[19] з Угорщиною (2020),[20] з Об’єднаними Арабськими Еміратами, з Китайською Народною Республікою (2020),[21] з Румунією (2020),[22] з Туніською Республікою (2021).[23]

Кулініч є головою депутатської групи «Довіра».[24][25]

26 грудня 2018 року РФ включила Олега до санкційного списку.[26]

Автор законів та законопроєктів:[27]

• Закон про надання нотаріусам повноважень щодо реєстрації прав оренди землі[28]
• Закон про земельні аукціони
• Закон про землі відумерлої спадщини[29]
• Закон про земельну консолідацію

Автор антирейдерського законопроєкту в земельній сфері, відстоював земельну децентралізацію та передачу управління землями за межами населених пунктів місцевим громадам.[30][31][32]

Автор та співавтор законів про дерегуляцію в агропромисловій сфері, про вимоги до органічного виробництва, про передачу місцевим бюджетам частини ренти від видобутку нафти та газу, низки законів, направлених на підтримку фермерства, гармонізацію українського законодавства з законодавством ЄС, оптимізацію податкового законодавства, безпеку та якість харчової продукції.[33][34][35]

Фінансував соціальну програму зі встановлення дитячих майданчиків у населених пунктах округу, за час дії якої встановлено понад 200 майданчиків, в тому числі у віддалених селах.[36][37]

Також Кулініч надає фінансову підтримку школам Полтавщини.[38]

Окрім того, активно займається залученням коштів на соціально-економічний розвиток населених пунктів 147-го округу та Полтавщини.[39][40]

Станом на 8 лютого 2017 року подав найбільшу кількість правок, котрі були ухвалені в Аграрному комітеті.[41]

У VIII сесії Верховної ради Кулініч посів № 8 серед десяти найефективніших депутатів. Він ініціював 2 власних законопроєкти та 4 у співавторстві, котрі були ухвалені.[42]

У рейтингу 100 найвпливовіших українців 2020 року за версією журналу «Фокус» опинився на 25 місці.[43]

Найбільше і найчастіше виступає у Верховній Раді з усіх народних депутатів-мажоритарників, які представляють Полтавщину в парламенті.[44]

За даними аналізу роботи Парламенту у 2020 році громадянською мережею «Опора», Кулініч демонстрував найвищі показники участі у голосуваннях Ради.[45]

В минулих скликаннях ВРУ кілька разів був помічений за неособистим голосуванням.[46]

За сприяння Кулініча пройшов безплатний концерт гурту «ТіК» у смт Диканька Полтавської області під час виборчої кампанії до ВР. Кулініч під час виборчої кампанії відкрив 15 дитячих майданчиків на території 147 виборчого округу (Полтавська область), побудованих за власний кошт.[47][48]

Згадувався у списку депутатів, які не внесли інформацію про власний бізнес у деклараціях за 2014 рік.[49]

Одружений. Має доньку.[50]

• Парламентські вирази. Лідери фракцій підбили підсумки року, відповівши на запитання НВ (інтерв'ю)