Куропатники (Бережанський район)

Куропа́тники — село в Україні, у Бережанській міській громаді Тернопільського району Тернопільської області.

село Куропатники
Країна  Україна
Область Тернопільська область
Район/міськрада Тернопільський район
Рада Бережанська міська громада
Облікова картка Куропатники 
Основні дані
Засноване В 1437 році
Населення ▼ 853 (2014)
Площа 1,99 км²
Густота населення 491.46 осіб/км²
Поштовий індекс 47516
Телефонний код +380 3548
Географічні дані
Географічні координати 49°30′04″ пн. ш. 25°00′06″ сх. д.
Водойми річка Ценівка
Відстань до
районного центру		 11 км
Місцева влада
Адреса ради 47516, с. Куропатники
Сільський голова Дмитрів Ольга Володимирівна[1]
Карта
Куропатники
Куропатники
Мапа

 Куропатники у Вікісховищі

Поштове відділення — Куропатницьке. До 2020 року адміністративний центр сільради, якій були підпорядковані села Баранівка та Ясне. До Куропатників приєднано хутір Шоломів. Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Бережанської міської громади [2]

Розташоване на березі річки Ценівка.

Населення — 978 осіб (2001). Дворів — 256[3].

Географія

У селі є вулиці[4]: Бічна, Вигнанка, Вигнанка, Дальня, Зелена, Лісова, Лугова, Тиха, Центральна, Центральна, Шкільна та Шоломків.

Клімат

Для села характерний помірно континентальний клімат. Куропатники розташовані у «холодному Поділлі» — найхолоднішому регіоні Тернопільської області.

Клімат Куропатників
Показник Січ. Лют. Бер. Квіт. Трав. Черв. Лип. Серп. Вер. Жовт. Лист. Груд. Рік
Середній максимум, °C −1,5 −0,1 4,7 12,8 18,8 22,0 23,3 22,8 18,4 12,6 5,5 0,5 11
Середня температура, °C −4,5 −3,1 1,1 8,0 13,5 16,7 18,0 17,4 13,3 8,1 2,6 −2 7
Середній мінімум, °C −7,4 −6 −2,5 3,2 8,2 11,5 12,8 12,0 8,3 3,7 −0,2 −4,5 3
Норма опадів, мм 32 31 33 49 77 90 96 71 56 39 37 40 651
Джерело: climate-data.org

Історія

Відоме від 14 ст., за іншими даними — 1437 року.

5 січня 1470 р. львівський латинський архієпископ Григорій з Сянока викупив архієпископські села Куропатники, Ценів і Будилів Львівського повіту в орендаря Цорнберга Миколи.[5]

У податковому реєстрі 1515 року в селі документується 4 лани (близько 100 га) оброблюваної землі[6].

1531 року власники Куропатницькі надали Куропатникам обмежені міські права; збудували мурований замок, оточили водою (19 ст. перебудували на гуральню).

16 ст. через Куропатники проходив торговий шлях від м. Кам'янець (нині Кам'янець-Подільський Хмельницької області) до м. Львів.

1626 року внаслідок нападу татар село було зруйноване на 80%[7].

Навесні 1917 в Куропатниках розташувався курінь (4 сотні) УСС.

Діяли «Просвіта», «Луг», «Рідна школа» та інші українські товариства.

1969 року внаслідок повені Куропатники було підтоплено, 2 будинки зруйновано. За іншими даними тут було поселення ще до монголо-татарської навали. Замок, про який згадується в попередньому матеріалі був зруйнований саме під час нападу монголо-татар. Ще тепер знаходяться залишки фундаменту поблизу села.

Після ліквідації Бережанського району 19 липня 2020 року село увійшло до Тернопільського району[8].

Населення

За даними перепису населення 2001 року мовний склад населення села був таким[9]:

Мова Число ос. Відсоток
українська 981 99,39
російська 3 0,31
білоруська 1 0,1
молдовська 1 0,1
вірменська 1 0,1

Політика

Від 28 квітня 2012 року село належить до виборчого округу 165[10].

Пам'ятки
Пам'ятник Тарасові Шевченку

Є церква Введення в храм Пресвятої Богородиці (1937), капличка (1992).

Споруджено пам'ятник Т. Шевченку (1991), встановлено пам'ятні хрести на честь скасування панщини (1901), незалежності України (1991), насипана могила на місці поховання стрільця М. Вартимтюка.

Крім цього, у лісі поблизу села в урочищі «Монастир», є чудотворне джерело. Біля джерела греко-католицька громада спорудила дерев'яну каплицю, у якій регулярно проводяться богослужіння, тому що храм Введення в храм Пресвятої Богородиці збудований в 1936—1937 є у власності православної громади. За переказом на місці урочища в давнину був монастир — одного разу на Великдень йшла на Службу вагітна жінка, а оскільки Храм був на високій горі, вона сильно втомилася і спересердя закляла: «А щоб ти запався!». Від того, начебто, монастир і пішов під землю, а на цьому місці почало бити джерело. Вода з цього джерела має чудодійні властивості: лікує хвороби очей, кишково-шлункові хвороби та інші захворювання. Хоча правдоподібнішою є версія, що на цьому місці був стародавній замок, який був знищений монголо-татарами. Та це не змінює суті справи: до чудодійного джерела не заростає стежка — по цілющу воду приходять не тільки жителі села, а приїжджають люди з цілої України і отримують ті ласки, про які просять у Бога.

У селі відновила свою діяльність римо-католицька парохія, яка активно відновлює свій храм, що в роки більшовицької окупації був перетворений на колгоспний склад.

Відновлення римо-католицької парохії відбулося завдяки — Бучак Анні Йосипівні, саме вона посприяла відкриттю храму.

Завдяки приватним підприємцям В. Фльонц, Т. Фльонц у 2009 було побудовано капличку, яку 26 липня було посвячено двома місцевими священиками І.Сіверським і Квасницею.

Пам'ятник Т. Шевченку

щойновиявлена пам'ятка монументального мистецтва.

Встановлений 1991 р. Скульптор — І. Терновий.

Пам'ятник виготовлений із бетону.

Скульптура — 3 м., постамент — 2,5х2,5х2,5 м., площа — 0,0500 га.[11][12]

Соціальна сфера

Діють загальноосвітня школа I–III ступеня, Будинок культури, бібліотека, ФАП, відділення зв'язку, торговельний заклад.

Відомі люди

Народилися

Навчалися
  • вчений-літературознавець В. Івашків
  • редактор, журналіст М. Стасюк.

Проживають
  • Марія Баран — поетеса, працювала художнім керівником будинку культури, виховує п'ятьох дітей, уродженка села Літятин.

Працювали
  • Микола Люшняк — обраний нардепом в окрузі № 166 26 жовтня 2014 року.
  • У 1936—1940 роках душпастирював Петро Пастух (1908—1941) — греко-католицький священник, жертва радянських репресій, слуга Божий.

Примітки
  1. http://www.obl-rada.te.ua/uk/informatsiya/orhany-mistsevoho-samovryaduvannya-v-oblasti
  2. Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області. www.kmu.gov.ua (ua). Процитовано 19 жовтня 2021.
  3. Офіційний сайт Бережанської районної ради[недоступне посилання з квітня 2019]
  4. Довідник поштових адрес України. ukrposhta.com. 2020. Процитовано 3 травня 2020.
  5. Підтвердна грамота львівських земських суддів договору львівського архієпископа Григорія з Сянока і львівського стольника Ходорівського Івана про викуп архієпископських сіл Куропатники, Ценів і Будилів Львівського повіту в орендаря Цорнберга Миколи
  6. Zródla dziejowe. Tom XVIII. Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym. Cz. I. Ziemie ruskie. Ruś Czerwona. s. 172 – Warszawa: Sklad główny u Gerberta I Wolfa, 1902. - 252 s.
  7. Maurycy Horn. Skutki ekonomiczne najazdów tatarskich z lat 1605–1633 na Ruś Czerwoną. — ст. 22-29, 45, 183
  8. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  9. Розподіл населення за рідною мовою, Тернопільська область
  10. Постанова Центральної виборчої комісії від 28 квітня 2012 року № 82 «Про утворення одномандатних виборчих округів на постійній основі у межах Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя» — сайт Верховної ради України (архів)
  11. У камені, бронзі, граніті (ілюстрований альманах). — Тернопіль: ТзОВ «Терно-граф», 2014. — С. 22. : іл. — ISBN 978-966-457-202-3
  12. Наказ управління культури Тернопільської ОДА від 18 жовтня 2005 р. № 112.
  13. У Бережанах ремонтують дороги

Література
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.