Кібець Юрій Іванович

Юрій Іванович Кібець (*6 серпня 1946, Котівка — †23 січня 2019, Дніпро) — український поет-шістдесятник.

Юрій Іванович Кібець
Юрій Кібець 2005 рік
Народився 6 серпня 1946(1946-08-06)
Котівка, Магдалинівський район, Дніпропетровська область, Україна
Помер 23 січня 2019(2019-01-23) (72 роки)
Дніпро,  Україна
Поховання Кремований. Прах розвіяно 25 січня 2019 року над р. Дніпро на Монастирському острові у місті Дніпро.
Громадянство УРСР →  Україна
Національність українець
Діяльність літературна творчість
Alma mater ДНУ ім. О. Гончара
Мова творів українська
Жанр поезія, проза, переклад
Батько Кібець Іван Михайлович
Премії удостоєний мистецької премії імені Антона Хорошуна; літературної премії імені правозахисника Івана Сокульського.

Біографія

Юрій Іванович Кібець народився 6 серпня 1946 року у cелі Котівка на Дніпропетровщині.

У 1970 році Закінчив історико-філологічний факультет Дніпропетровського державного університету.[1] Працював журналістом, редактором республіканського видавництва «Промінь» («Січ»). Ю. Кібець — заступник директора з літератури і драматургії Муз.- драм. театру ім. Т. Шевченка (1987 — 94). Очолював Дніпропетровське обласне літературне об'єднання ім. П. Т. Кононенка. Співпрацював з театром поезії «Весна».

Творчість

Літературне визнання принесла перша збірка лірики: «П'ята пора», що вийшла в Києві (1970р.). Твори друкувались також у республіканських журналах,[2] альманахах, антологіях,[3],[4] колективних збірниках.[5], [6] За книгу «Волошки Волошина» він удостоєний мистецької премії імені Народного артиста УРСР Антона Хорошуна. Ю. Кібець також удостоєний літературної премії імені правозахисника Івана Сокульського. Він відомий і як перекладач.[7] Переклав понад 20 творів світової та російської драматургії українською мовою. Написав пісні до численних вистав українського театру.

З 1977 року Юрій Кібець прийнятий до Національної спілки письменників України.[8] , [9] , [10] Був заступником голови правління Дніпропетровської обласної організації Національної спілки письменників України.[11]

Ю. Кібець — Заслужений діяч мистецтв України, він — член Національної спілки театральних діячів України. Почесний голова Центру слов'янської моди.[12] Член Міжнародного товариства прав людини.

Пішов поет з життя після тривалої хвороби 23 січня 2019 року. Кремований. Прах розвіяно 25 січня 2019 року над р. Дніпро на Монастирському острові у місті Дніпро.

Примітки
  1. Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара : Ректор Микола Поляков: «Спілкуватися з поетом – велика насолода». www.dnu.dp.ua. Процитовано 3 грудня 2020.
  2. КІБЕЦЬ Юрій Іванович — Українська літературна енциклопедія. Slovnyk.me (укр.). Процитовано 3 грудня 2020.
  3. КІБЕЦЬ - Література Придніпров'я. sites.google.com. Процитовано 3 грудня 2020.
  4. Юрій Кібець, Щодня в любові воскресаю... (поетична добірка). amkob113.ru. Процитовано 3 грудня 2020.
  5. Електронний каталог | Дніпропетровська Центральна міська бібліотека. irbis.library.dp.ua. Процитовано 3 грудня 2020.
  6. Тема Кібець Юрій Іванович (1946–) – український поет-шістдесятник
  7. Юрій КІБЕЦЬ. Щодня в любові воскресаю… – Слово Просвіти (укр.). Процитовано 3 грудня 2020.
  8. Члени НСПУ | Письменники України. www.writers.in.ua. Процитовано 3 грудня 2020.
  9. Татьяна (21 серпня 2019). Є доленосні зустрічі в житті …. Дніпропетровська обласна організація Національної спілки журналістів (ru-RU). Процитовано 3 грудня 2020.
  10. Кібець Юрій Іванович | Енциклопедія Сучасної України. esu.com.ua. Процитовано 2 грудня 2020.
  11. Alla. Дніпропетровщина літературна | НСПУ (ru-RU). Процитовано 3 грудня 2020.
  12. Відео - Перший канал. tv.suspilne.media (укр.). Процитовано 3 грудня 2020.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.