Боголеп (Анцух)

Боголе́п (Анцух), єпи́скоп Кіровогра́дський і Микола́ївський (10 листопада 1911, с. Скорич — 13 травня 1978) — архієрей Українського екзархату Російської православної церкви. Хіротонізований у єпископа 1963 року. Очолював Мукачівську, Переяслав-Хмельницьку та Кіровоградську кафедри.

Боголеп (Анцух)
8-й Архієпископ Кіровоградський і Миколаївський
7 травня 1965 — 6 жовтня 1977
Церква: Український екзархат РПЦ
Попередник: Ігнатій (Демченко)
Наступник: Севастіан (Пилипчук)
Єпископ Переяслав-Хмельницький, вікарій Київської єпархії
5 лютого 1965 — 7 травня 1965
Церква: Український екзархат РПЦ
Попередник: Нестор (Тугай)
Наступник: Феодосій (Дикун)
Єпископ Мукачівський і Ужгородський
9 листопада 1963 — 5 лютого 1965
Церква: Український екзархат РПЦ
Попередник: Миколай (Кутєпов)
Наступник: Григорій (Закаляк)
 
Альма-матер: Ленінградська духовна академія
Науковий ступінь: Кандидат богослов'я
Діяльність: священник
Національність: Білорус
Ім'я при народженні: Михайло Романович Анцух
Народження: 10 листопада 1911
с. Скорич
Смерть: 13 травня 1978
Одеса, Українська РСР, СРСР
Похований: Монастир Успіння Пресвятої Богородиці
Священство: 14 жовтня 1939
Чернецтво: 1934
Єп. хіротонія: 9 листопада 1963

Біографія

Юність

Михайло Романович Анцух народився 10 листопада 1911 року в с. Скоричи, Мирського району, Гродненської області Білорусі. У 1925 році закінчив 7 класів середньої школи в містечку Єреміч, Гродненської області.

У 1934 році вступив послушником у Жировицький Успенський монастир. Тут прийняв чернечий постриг з ім'ям Боголеп.

Початок служіння

20 травня 1936 висвячений у ієродиякона. 14 жовтня 1939 висвячений у сан ієромонаха.

15 липня 1943 призначений намісником Жировицького монастиря Гродненської області зі зведенням у сан ігумена митрополитом Мінським Пантелеймоном (Рожновським).

З 3 жовтня 1947 року — настоятель Покровської церкви с. Крівошін, Барановицької області. З 27 червня 1950 року — настоятель Микільської церкви с. Добруш, Гомельської області.

У 1950 закінчив Ленінградську духовну семінарію і поступив на заочний сектор духовної академії.

З 6 червня 1954 року — настоятель Петропавлівської церкви с. Клинці благочинний церков Клинцівського округу, Брянської області. З 1 січня 1959 служив настоятелем Балтського Феодосіївського монастиря Одеської області. 6 серпня того ж року возведений у сан архімандрита. Деякий час о. Боголеп служив на парафії в м. Дмитрові Московської єпархії, а з 1961 року — в Димитрівському храмі міста Одеса.

Архієрейське служіння

9 листопада 1963 хіротонізований в єпископа Мукачівського та Ужгородського.

Хіротонію здійснювали: Свят. Патріарх Алексій (Симанський), митрополити: Крутицький і Коломенський Пимен (Ізвєков) і Ленінградський і Ладозький Никодим (Ротов); архієпископи: Дмитровський Кипріан і Ярославський і Ростовський Леонід (Поляков); єпископи: Костромський і Галицький Никодим (Руснак) і Волоколамський Питирим (Нечаєв).

5 лютого 1965 призначений єпископом Переяслав-Хмельницьким, вікарієм Київської єпархії.

З 7 травня 1965 року — єпископ Кіровоградський і Миколаївський.

9 вересня 1974 зведений в сан архієпископа указом Патріарха Пимена.

У 1976 році уповноважений Ради у справах релігій при РМ УРСР по Миколаївській обл. В. А. Чуніхін в характеристиці владики відзначив, що він «належить до числа найбільш реакційних і фанатичних правлячих архієреїв» і що «подальше перебування Боголепа як єпархіального архієрея вкрай небажане»[1].

6 жовтня 1977 архієпископ Боголеп був відправлений на спокій.

13 травня 1978 помер після тривалої важкої хвороби. Напередодні смерті Владика Боголеп сповідався і причастився Святих Христових Таїн. Смерть його була по-християнськи мирною. Відспівування здійснив 15 травня єпископ Кіровоградський і Миколаївський Севастіан. Похований архієпископ Боголеп на братському монастирському цвинтарі, неподалік від Успенського храму Одеського монастиря.

Погляди і праці

Владика Боголеп вирізнявся вимогливістю до духовенства: він звільняв за штат священнослужителів, які порушували церковні канони, зокрема тих, що вносили у богослужіння греко-католицькі звичаї. Кандидатів на священні ступені архієрей неодмінно направляв на навчання в духовні навчальні заклади, зазвичай до Одеської духовної семінарії.

Архієпископ особливо шанував Жировицький чудотворний образ Божої Матері. З любов'ю він читав акафісти Богоматері і прославляв її. Він постійно звертався до Святого Письма, вивчивши цілі розділи напам'ять, чудово знав святоотецькі творіння, правила і канони, до тонкощів вивчив церковний устав.

Скромність і простота, побожна старанність і страх Божий, вимогливість до клірикам і підлеглим характеризували архієпископа Боголепа. Він був до всіх відкритий, для кожного знаходилося у нього добре слово, порада та напучування.

Бібліографія
  • (рос.) Наречение и хиротония архимандрита Боголепа во епископа Мукачевского и Ужгородского // Журнал Московской Патриархии. М., 1963. № 12 (ЖМП). 10-14.

Примітки
  1. ГАРФ. Ф. Р-6991. Оп. 7. Д. 134 [личное дело].

Посилання

Див. також

Література
  • (рос.) Алексий I, Патриарх Московский и всея Руси. Речь при вручении архипастырского жезла новопоставленному епископу Мукачевскому Боголепу [(Анцуху)] в Трапезном храме Троице-Сергиевой Лавры 9 ноября 1963 года // Журнал Московской Патриархии. М., 1963. № 12 (ЖМП). 9-10.
  • (рос.) Боголеп (Анцух) // Православная Энциклопедия, Т. 5, С. 454.
  • (рос.) ГАРФ. Ф. Р-6991. Оп. 7. Д. 134 [личное дело].
  • (рос.) Киреев Александр, протодиак. Епархии и архиереи Русской Православной Церкви в 1943—2002 годах. — М., 2002. — С. 216—217.
  • (рос.) Палладий (Шиман), игумен, Барщевский Евгений, протоиерей. Высокопреосвященный архиепископ Боголеп (Анцух), бывший Кировоградский и Николаевский [некролог] // Журнал Московской Патриархии. М., 1978. № 9 (ЖМП). 13-14.
  • (рос.) Русские православные иерархи периода с 1893 по 1965 годы: В 6 томах / Составитель митрополит Мануил (Лемешевский). — Куйбышев, 1966 (Erlangen, 1987).

Сайти
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.