Кістяківський Георгій Богданович

Гео́ргій Богданович Кістякі́вський, також відомий як Джордж Кістяковський (англ. George Kistiakowsky; 18 листопада 1900, Київ — 7 грудня 1982) — американський фізик і хімік українського походження. Учасник Мангеттенського проєкту, один з творців першої атомної бомби. Лауреат багатьох міжнародних професійних наукових премій і медалей. Батько американської фізикині Віри Кістяківської.

Георгій Кістяківський
англ. George Kistiakowsky
Народився 18 листопада 1900(1900-11-18)
Боярка, Київська губернія, Російська імперія
Помер 7 грудня 1982(1982-12-07) (82 роки)
Кембридж (Массачусетс)
Країна  США
Національність американець українського походження
Діяльність фізик, хімік, викладач університету, фізик-ядерник
Alma mater Берлінський університет
Галузь фізична хімія
Заклад Гарвардський університет
Науковий керівник Макс Боденштейнd
Аспіранти, докторанти Herbert S. Gutowskyd і Bruce H. Mahand
Членство Лондонське королівське товариство, Національна академія наук США і Американська академія мистецтв і наук
Відомий завдяки: Мангеттенський проєкт
Батько Кістяківський Богдан Олександрович
Мати Кістяковський Богдан Олександрович
Брати, сестри Кістяківський Олександр Богданович
Діти Віра Кістяківська
Нагороди

медаль Вілларда Гіббза

Премія століття (1961)

медаль Франкліна (1972)

член Американського фізичного товариства

медаль Прістлі (1972)

іноземний член Лондонського королівського товариства

Peter Debye Awardd

Charles Lathrop Parsons Awardd

Автограф
 Кістяківський Георгій Богданович у Вікісховищі

Життєпис

Народився в Боярці[1] в тодішній Київській губернії Російської імперії в знаній інтелігентній українській родині. Дід по батьківській ліній, Олександр Федорович Кістяківській, був професором права Університету Св. Володимира і відомим адвокатом з кримінального права. Батько Богдан Кістяківський був професором філософії і член Української Академії Наук (1919). Дядько міністром уряду Гетьманату. Мати, Марія Берендштам (або Бернштам), походила із знаної інтелігентної родини з німецькими коріннями. Дід по лінії матері Вільгельм Людвигович Бернштам, український археолог і громадський діяч, його дружина Зінаїда Орестівна Новицька.

Молодший брат — Олександр Богданович Кістяківський (1904—1983) — видатний український зоолог-орнітолог.

Георгій Кістяківський був заарештований більшовиками, але зумів утекти до Сербії, а далі — до Німеччини, де згодом захистив докторську дисертацію (1925).

З 1926 р. в США. Професор Гарвардського університету з 1933 р., дійсний член Американської національної академії наук, пізніше її віце-президент.

Під час Другої світової війни призначений членом Американського комітету національної оборони (1944—1945). Один із творців атомної бомби (керівник відділу вибухових речовин атомної лабораторї в Лос-Аламос).

З 1957 р. — радник президента США Д. Ейзенхауера у справах національної політики і техніки. Директор Науково-консультативного комітету президента у 1959—1961 роках.

У книзі «Avoid Boring People» Джеймс Уотсон згадує про Джорджа Кістяківського: «На початку Президентський комітет наукових консультантів (PSAC) очолив Джеймс Кілліан…, а після нього — Кістяківський, якого Ейзенхауер поважав і чиє уміння використовувати наукові досягнення у військових цілях високо цінував. Свого часу багатий досвід Джорджа в роботі із вибуховими речовинами дуже знадобився в Лос-Аламосі, де створювалась атомна бомба».

Між роботою в Мангеттенському проекті та службою в Білому домі, а також після того, як він покинув Білий дім, Кістяковський був професором фізичної хімії в Гарварді. Він звільнився з Гарварду як почесний професор у 1972 р.[2].

У подальші роки Кістяковський брав активну участь в антивоєнній організації «Рада з придатного для життя світу». Він розірвав свої зв'язки з урядом на знак протесту проти участі США у війні у В'єтнамі. У 1977 році він обійняв посаду голови Ради, проводячи кампанію проти розповсюдження ядерної зброї.

Він помер від раку в Кембриджі (штат Массачусетс) 17 грудня 1982 р. Його тіло було кремоване, а попіл розсіяний біля його літнього будинку на Кейп-Коді, штат Массачусетс[3]. Його документи знаходяться в архіві Гарвардського університету[4].

Визнання заслуг

За наукові досягнення Кістяковського обирають іноземним членом Королівського товариства Великої Британії, почесним доктором наук Гарвардського, Оксфордського, Принстонського, Пенсильванського, Колумбійського, Брандейського університетів, Технологічного інституту Карнегі; 1960 року нагородженийМедаллю Вілларда Гіббса, 1972 року — Медаллю Прістлі від Американського хімічного товариства та Медаллю Франкліна. За заслуги перед державою був відзначений нагородами Департаменту військово-повітряних сил США за виняткову цивільну службу в 1957, був нагороджений президентом Труменом Медаллю за заслуги, президентом Ейзенхауером в 1961 році Медаллю за свободу, президентом Ліндоном Джонсоном у 1967 р. Національною медаллю за науку[5]. Він також був лауреатом премії Чарльза Летропа Парсонса за державну службу від Американського хімічного товариства в 1961 р.[6].

Див. також

Примітки
  1. С. М. Лисенко. Боярка. Історично-краєзнавче видання. — Київ. Пошуково-видавниче агенство «Книга Пам'яті України», 2006. — 120 с.
  2. «George B. Kistiakowsky». Los Alamos National Laboratory. Retrieved May 9, 2013.
  3. Biography for George Kistiakowsky at IMDb. Accessed May 10, 2013
  4. «Kistiakowsky, George B. (George Bogdan), 1900– Papers of George B. Kistiakowsky: an inventory. Harvard University Archives». Harvard University. Retrieved May 9, 2013
  5. Rathjens, George (April 1983). «George B. Kistiakowsky (1900—1982)». Bulletin of the Atomic Scientists. 39 (4): 2–3. Bibcode:1983BuAtS..39d…2R.
  6. «Charles Lathrop Parsons Award». American Chemical Society. Retrieved 2016-01-14

Джерела та література

Посилання


This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.