Кістяківський Ігор Олександрович

І́гор Олекса́ндрович Кістяко́вський (нар. 16 січня 1876, Київ пом. 1940) — український державний діяч, міністр внутрішніх справ Гетьманського уряду України.

Ігор Олександрович Кістяківський
Ігор Олександрович Кістяківський
Ігор Кістякіський — міністр внутрішніх справ Української держави. Часопис "Око", 1918 рік.
2-й Міністр внутрішніх справ Гетьманського уряду України
липень 1918  жовтень 1918
Попередник Лизогуб Федір Андрійович
Наступник Рейнбот Віктор Євгенович
Народився 16 січня 1876(1876-01-16)
Київ
Помер 1940(1940)
Париж, Франція
Похований Сент-Женев'єв-де-Буа
Відомий як адвокат
Місце роботи КНУ імені Тараса Шевченка і Московський державний університет імені М. В. Ломоносова
Країна Російська імперія і Українська Держава
Національність українець
Освіта Юридичний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка
Політична партія Конституційно-демократична партія
Батько Олександр Федорович Кістяківський
Професія український державний діяч

Медіафайли у Вікісховищі

Життєпис

Народився у Києві. Закінчив юридичний факультет Київського університету Святого Володимира (1897). В юнацькі і студентські роки часто зустрічався з Володимиром Антоновичем, Павлом Житецьким, П. Науменком, спілкування з якими сприяло формуванню національного світогляду.

Декілька років навчався в університетах Німеччини. Після повернення додому обраний доцентом Київського університету св. Володимира. З 1903 жив у Москві, де займався адвокатською практикою і викладав в університеті. Разом з В. Вернадським та ін. науковцями залишив викладацьку роботу в університеті на знак протесту проти реакційної політики міністра освіти Л. Кассо. В 1910-17 викладав у Московському комерційному інституті. У лютому 1911 разом із В. Вернадським та іншими науковцями залишив викладацьку роботу в Московському університеті на знак протесту проти порушення університетської автономії.

Співпрацював з діячами українського національного руху, матеріально підтримував видання часопису «Украинская Жизнь».

У травні 1918 призначений державним секретарем Української Держави. 5 липня 1918 наказом Гетьмана П.Скоропадського в.о. державного секретаря І.Кістяківського призначено міністром внутрішніх справ. В липні-листопаді 1918 — міністр внутрішніх справ у кабінетах Ф. Лизогуба і С. Гербеля. Належав в уряді до групи міністрів (В. Любинський, Д. Дорошенко, Б. Бутенко, О. Рогоза), які відстоювали незалежницький курс та виступали проти укладення федеративного договору з Росією.

З 1919 жив у Стамбулі, пізніше — у Парижі. Співпрацював з російськими еміграційними колами. Автор праць: «Боргова відповідальність наслідника в римському праві» (1900), «Поняття про суб'єкт права» (1903) та ін.

Родина

Брати:

Джерела

Література

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.