Лабанорас

Альтернативні назви поселення включають Лабанарі, Лабаноро, пол. Łabonary, та їд. Labanore‎.[3][4]

Поселення відоме з 1373 року.[5] У 1386 році великий князь Ягайло подарував Лабанори та інші населені пункти щойно створеній Вільнюській архідієцезії.[6] У 1965 році біля міського кладовища було знайдено близько 470 монет. Скарб містив празький гріш, викарбуваний Карлом IV (1316—1378) і Вацлавом IV (1361—1419), а також ранні монети Великого князівства Литовського часу Вітовта (1350—1430) та Казимира IV (1427—1492). Вважається, що скарб був похований протягом 1470-х рр.[7] Перша церква згадується в 1522 р., фільварок в 1539 р., садиба в 1568 р., парафіяльна школа в 1781 р.[5] У місті було 196 мешканців у 1866 р., 443 в 1923 р., 264 в 1959 р. і 186 в 1979 р.[5]

Під час Другої світової війни, влітку 1941 року, айнзатцгрупи та їхні литовські колаборанти вбивали місцеве єврейське населення.[8][9][10]

Церква у Лабанорасі

Чудотворна картина Божої Матері вперше згадується в 1655 р. під час канонічного візиту.[6] Дерев'яна церква була побудована в 1820 році, але вона згоріла у грудні 2009 року. Станом на січень 2011 року жодного офіційного звіту не було. Неофіційно, виключена можливість випадкової пожежі через несправну електричну установку, що залишає підпал як головного підозрюваного.[11] Вважається, що в церкві було пограбовано понад 30 цінних картин (15 з них були державними пам'ятками мистецтва), а потім вона спалена для приховування злочину.[11] Під час прибирання, 1017 монет (німецькі пфеніги, російські копійки, литовські центи) знайшли під спаленим вівтарем.[12] Реконструкція фінансується урядом і приватними пожертвами.[11]