Легедзине

Леге́дзине — село в Тальнівському районі Черкаської області (Україна).

село Легедзине
В центрі села
В центрі села
Країна  Україна
Область Черкаська область
Район/міськрада Тальнівський район
Рада Легедзинська сільська рада
Код КАТОТТГ UA71020290190067782
Облікова картка картка 
Основні дані
Населення 1126 осіб (2007)
Поштовий індекс 20435
Телефонний код +380 4731
Географічні дані
Географічні координати 48°47′58″ пн. ш. 30°30′54″ сх. д.
Середня висота
над рівнем моря		 201 м
Місцева влада
Адреса ради 20435 Черкаська область, Тальнівський район, с. Легедзине, вул. Прикордонників, 14а
Сільський голова Гульченко Сергій
Карта
Легедзине
Легедзине
Мапа

 Легедзине у Вікісховищі

Історія

Між селами Легедзине та Тальянки існувало велике трипільське поселення загальною площею понад 450 га[1].

Пам'ятник учасникам антибільшовицького повстання в Легедзиному

31 грудня 1919 року через Легедзине під час Зимового походу проходив Кінний полк Чорних Запорожців Армії УНР[2].

10 листопада 1920 підпільний штаб українських повстанців на чолі з Ф.Крижанівським організував на околиці Легедзиного оборону проти кінних частин Червоної армії, які рухалися з Умані до Звенигородки для боротьби із залишками частин армії УНР, очолюваної генералом Юрієм Тютюнником. До повстанців приєдналися жителі сусідніх сіл. Червоним вдалося зламати опір українців і почати жорстоку розправу. Під час повстання і наступних страт загинуло понад сто селян, 10 легедзинських господарств було спалено як застереження непокірним. На честь загиблих повстанців у селі 2010 року встановили пам'ятник.

Пам'ятник загиблим прикордонникам

У 1941 році Окрема Коломийська прикордонна комендатура, відступаючи з боями на схід, на початку серпня під Легедзиним дала бій німецьким дивізіям «Лейбштандарт Адольф Гітлер» та «Мертва голова», знищивши багато солдатів та 17 танків. Але сили виявилися нерівними, закінчилися боєприпаси і тоді прикордонники випустили на ворога 150 службових вівчарок, завдяки чому вони майже на два дні зупинили наступ ворога на цій ділянці фронту. Біля траси Золотоноша-Умань в 2003 році відкрито єдиний в Україні пам'ятник службовим собакам[3]на скіфському кургані.[4]

Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, організованого більшовицьким керівництвом СРСР у 1932—1933 та 1946–1947 роках.

Історико-культурний заповідник «Трипільська культура»

2002 року Постановою Кабінету Міністрів України було створено історико-культурний заповідник «Трипільська культура». До його складу ввійшло 11 поселень трипільської культури, розташованих на території Уманського, Тальнівського, Звенигородського районів Черкаської області. Зокрема сюди входять такі поселення-гіганти як «Тальянки», «Веселий Кут», «Майданець», «Доброводи». Територія заповідника — 20 кв. км.

Дирекція заповідника розташована в с. Легедзине. Біля неї відтворено трипільське житло в натуральну величину.

Директор заповідника — історик і самодіяльний кінорежисер Владислав Чабанюк.

Після того, як 2008 року уряд припинив фінансувати заповідник, В.Чабанюк почав самотужки шукати способи завершення інтер'єрних робіт у реконструйованих трипільських оселях і порятунку їх від руйнації. Для цього він щоліта організовує т. зв. «трипільські толоки». На його заклик відгукнулися люди з усієї України. Спочатку учасників толоки було кілька десятків людей, але в наступні роки на толоки в Легедзине приїздили сотні. Постійні учасники толоки: казкар Сашко Лірник, кінорежисери Михайло Іллєнко та Наомі Умань[5][6][7][8].

Аматорське кіно

В околицях Легедзина Владислав Чабанюк і Сашко Лірник провадили зйомки художнього кінофільму «Чорний козак».

Відомі люди
  • Владислав Чабанюк — історик, самодіяльний кінорежисер, директор Історико-культурного заповідника «Трипільська культура»
  • Наомі Умань — режисер артхаусного кіно (США), протягом багатьох років мешкає в Легедзині.

Галерея
  • Ставок
  • Реконструкція трипільського поселення
  • Місце проведення "трипільської толоки"
  • Розкопки трипільського поселення поблизу села Легедзине
  • Реконструкція трипільського житла в музеї в селі Легедзине

Пам'ятки

Примітки
  1. На Черкащині розкопали трипільський мегаполіс // ТСН
  2. Коваленко Сергій. Чорні Запорожці: історія полку. — К.: Видавництво «Стікс», 2012
  3. Пам'ятник учасникам війни у с. Легедзино // Педагогічне краєзнавство
  4. Археологи поновлять розкопки найбільшого міста трипільців
  5. Тетяна Виговська. Історико-культурний заповідник Трипільська культура. Здобутки і поневіряння // reporter.korrespondent.net, 28.07.2011. Архів оригіналу за 19.04.2014. Процитовано 18.04.2014.
  6. Тетяна Виговська. Трипільські скарби України // Я – Кореспондент, 28.07.2011. Архів оригіналу за 19.04.2014. Процитовано 18.04.2014.
  7. Костянтин Климчук. В Легедзиному пройшла щорічна Трипільська Толока // Я – Кореспондент, 30.07.2012
  8. Ігор Гайдаєнко. Закоханий у Легедзине! // Портал «Рідна країна», 25.10.2012
  9. У черкаському селі встановили монумент повстанцям, які загородили шлях кінноті Котовського
  10. Пам’ятник бійцям Окремої Коломийської прикордонної комендатури та загиблим на війні собакам

Література
  • Л.Панченко. Паланка (історико-краєзнавчий нарис). — Умань. 2003 ISBN 966-7659-30-5
  • Шмаглій М. М., Дудкін В. П. Зіньковський К. В. Про комплексне вивчення трипільських поселень. // Археологія № 10. — Київ, 1973
  • А. І. Кузьмінський, Г. В. Суховершко, В. Я. Чудновський. Наш рідний край. Хрестоматія з історії Черкащини. — Київ. 1993

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.