Перенятин
Переня́тин — село в Україні, у Радивилівській міській громаді Дубенського району Рівненської області. Населення становить 351 особа. До 2020 належало до Башарівської сільської ради.
| село Перенятин | |
|---|---|
 містечко Перенятин на карті Гійома де Боплана, 1650 рік (на мапі 1648 р. позначене як Preniatÿn) (на мапі 1648 р. позначене як Preniatÿn) | |
| Країна |  Україна |
| Область | Рівненська область |
| Район/міськрада | Дубенський район |
| Рада | Радивилівська міська громада |
| Облікова картка | с. Перенятин |
| Основні дані | |
| Засноване | 1545 |
| Населення | 351 |
| Площа | 0,778 км² |
| Густота населення | 451,16 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 35550 |
| Телефонний код | +380 3633 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 50°05′44″ пн. ш. 25°22′04″ сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
245 м |
| Водойми | р. Слонівка |
| Відстань до обласного центру |
109 км |
| Відстань до районного центру |
63,3 км |
| Найближча залізнична станція | Радивилів |
| Відстань до залізничної станції |
10 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 35550, Рівненська обл., Радивилівський р-н, с. Башарівка, вул. Почаївська, 34 |
| Карта | |
  Перенятин | |
 Перенятин | |
| Мапа | |
| |
Розташування
Коли їхати з Радивилова на Почаїв, кілометрів за п'ятнадцять від райцентру автошлях Р26 виходить до великого, мальовничого ставу, утворюваного річкою Слонівкою. В Інтернеті можна натрапити на захоплені відгуки мандрівників про цей став біля села Перенятина: йдучи до Свято-Успенської лаври, вони тут зупиняються перепочити.
Коли бути точним, то на цих берегах не одне, а два села: на правому березі річки — Перенятин, на лівому — його давня, історична частина, яка так і називається — Старики. У Стариках збереглися земляні вали середньовічного городища.
Історія
Близько 300—400 років тому тут вирувало зовсім особливе життя, тоді Перенятин, як свідчать історичні документи, вважався містечком[1], тож мусив дбати насамперед про свою оборону. Його центральну частину, так званий дитинець, обнесли прямокутним насипним валом — 180 на 140 метрів, висотою метрів на п'ять. Загалом на цих двох із половиною гектарах, за теперішніми міськими мірками, могло б розташуватися до 50 дворів, тоді їх, певна річ, було більше, адже про присадибні городи не дбали. Поряд із валами й досі простежуються рови, колись набагато глибші й в основному затоплювані водою річки, принаймні в тій частині, що ближче до русла. На місцях колишній кутових бастіонів, де стояли гармати, впадають у вічі масивніші пагорби. Поверх валів, очевидно, існував «острог» — захисна огорожа у вигляді суцільної непроникної стіни з вертикально вкопаними колодами, затесаними вгорі.
Обачність перенятинців виявилася не зайвою: ймовірно, цій фортеці-замку випало витримати облогу кримських татар у 1667 р. і 1672 р. (коли вони доходили до Бродів і Дубна), а ще — у 1675 р. (коли після невдалої спроби здобути Почаївський монастир пустилися грабувати всю волинську округу). Звичайно, жодних слідів тих бойовищ сьогодні не виявити, адже масивні вали зберігають мовчанку; високий тогочасний суспільний статус Перенятина хіба що підтверджений археологічними знахідками — уламками посуду, коробчастими кахлями, монетами 16 — 17 століть.
У 1906 році село Радзивилівської волості Кременецького повіту Волинської губернії. Відстань від повітового міста 24 верст, від волості 9. Дворів 74, мешканців 396[2].
Назва
Переказ стверджує: свою назву поселення дістало не через те, що переймало нападників, а тому, що стало свого роду опорним пунктом, який сприяв припиненню бродяжництва, адже новопоселенці діставали пільги в оподаткуванні на тривалий час[3]. Перенятин переймав галайд, Перенятин будувався, оборонявся… Мабуть, мали тут і свою церкву, хоча нинішня не така вже й старовинна — їй близько 130 років, збудована на кошти парафіян та освячена в 1895 році[4]
Відомі люди
Уродженці села
- церковний діяч Іоан Васильович Воронко (1932—2012), який служив у православних храмах Іркутська, Воронежа, майже три роки оформляв патріарші парафії в Канаді.
Дерев'яна церква
Схід сонця в селі Перенятин
Дідичі
Примітки
- ИнфоРост, Н. П. ГПИБ | Ч. 6 : Т. 1 : Акты об экономических и юридических отношениях крестьян в XVI—XVIII веке (1498—1795): Приложение. — 1876.. elib.shpl.ru. Процитовано 16 грудня 2019.
- Список населених місць Волинської губернії. — Житомир: Волинська губернська типографія, 1906. — 219 с.
- ИнфоРост, Н. П. ГПИБ | Т. 3 : Уезды Кременецкий и Заславский. — 1893.. elib.shpl.ru. Процитовано 4 грудня 2019.
- ИнфоРост, Н. П. ГПИБ | … за 1895 год. — 1896.. elib.shpl.ru. Процитовано 4 грудня 2019.
- Barącz S. Pamiętnik szlachetnego Ledochowskich domu. — Lwów, 1879. — S. 10. (пол.)
Література
- Ящук В. Таємниці Перенятинського замку // Радивилів. Краєзнавчі матеріали. — Рівне, 2004.
- Pereniatyn // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1902. — Т. XV, cz. 2. — S. 439. (пол.)
- Археологическая карта Волынской губернии / Антонович В. Б. — М. : Типогр. Г.Лесснера и А.Гешеля, 1900. — С. 84
- Историко-статистическое описание церквей и приходов Волынской епархии. — Т. 3 : Уезды Кременецкий и Заславский / Составил Н. И. Теодорович. — Почаев, 1893. — С. 160—161
- Архив Юго-Западной России, издаваемый временной комиссией для разбора древних актов, высочайше учрежденную при Киевском Военном, Подольском и Волынском генерал-губернаторе: [В 37 т.]. — Киев, 1859—1914. — Заглавие части томов: Архив Юго-западной России, издаваемый временной комиссией для разбора древних актов, состоящей при Киевском, Подольском и Волынском генерал-губернаторе Ч. 6 : Т. 1 : Акты об экономических и юридических отношениях крестьян в XVI—XVIII веке (1498—1795): Приложение. — Киев: Тип. Киевского Губ. Управления, 1876. — С. 380