Лизанчук Василь Васильович

Васи́ль Васильович Лизанчу́к (1 січня 1937, Ганнів) професор, доктор філологічних наук, завідувач кафедри радіомовлення і телебачення факультету журналістики ЛНУ ім. Івана Франка, заслужений журналіст України.

Лизанчук Василь Васильович
Народився 1 січня 1937(1937-01-01) (85 років)
Коломийський район, Івано-Франківська область
Діяльність доцент
Заклад Львівський національний університет імені Івана Франка
Посада завідувач кафедри радіомовлення і телебачення факультету журналістики ЛНУ ім. Івана Франка
Ступінь доктор філологічних наук
Нагороди
Орден «За заслуги» ІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Заслужений журналіст України

Біографія

Перша освіта, армія

Народився у сільській багатодітній сім'ї Ганни і Василя Лизанчуків. Один з п'яти дітей. Початкову освіту здобув у місцевій сільській школі, згодом у Дебеславській семирічній і Корницькій середній школах. З 1951 року дописував до районної газети за порадою учителя Володимира Новака. Після закінчення 10-го класу, з грудня 1954-го по жовтень 1956 року працював коректором коломийської районної газети «Червоний промінь».

Згодом три роки перебував у лавах Радянської армії, служив у одній ескадрильї з майбутнім космонавтом Германом Титовим. Після служби у війську з 1959 року до 1960-го Лизанчук навчався у Львівському військово-політичному училищі.

Робота й продовження навчання

Василь закінчив заочне відділення факультету журналістики Львівського державного університету імені Івана Франка у 1966 році. Одночасно з навчанням він з 1960 до 1962 року очолював відділ сільського господарства новояричівської районної газети «Червона зоря». А з 1962 до 1965-го працював завідувачем відділів передового досвіду, промисловості та сільського господарства в коломийській міжрайонній газеті «Радянська Гуцульщина» і тамтешньому міськрайонному часописі «Червоний прапор».

Ще перед завершенням навчання, у лютому 1965 року, Василь почав працювати літературним працівником, кореспондентом Івано-Франківської обласної газети «Прикарпатська правда». Цьому виданню він присвятив свою роботу до травня 1968 року. За час роботи у газеті 1966 року Василь став членом Спілки журналістів України.

Після завершення роботи у газеті перейшов на посаду старшого редактора Івано-Франківського облтелерадіокомітету, власним кореспондентом Українського радіо в Івано-Франківській області.

На роботі у Львівському університеті

У 19741976 роках навчався у Вищій партійній школі при ЦК КП України. Також у цей час займався науково-дослідницькою роботою. З грудня 1978 року асистент кафедри теорії і практики журналістики, а з жовтня 1980-го доцент. Професором на цій же кафедрі Лизанчук став у травні 1992 року. У вересні наступного 1993 року Василь Лизанчук очолив кафедру радіомовлення і телебачення.

22 квітня 2017 року завідувач кафедри радіомовлення і телебачення Львівського національного університету, професор Василь Лизанчук заявив, що під час війни журналістика має перетворюватися в пропагандистську роботу, а «нав'язувані Європою журналістські стандарти» в таких умовах є неприйнятними. «Нам тут розповідають про якісь журналістські стандарти. Підштовхують європейці, забуваючи, що у нас йде війна. Всі ці стандарти, які нам нав'язує Європа, про об'єктивність, баланс думок і поглядів. В нинішніх умовах, а тим більше під час російсько-української війни — це повна порнографія!», — наголосив він[1].

Наукова діяльність

1 липня 1977 року у київському науково-дослідному інституті педагогіки УРСР Василь Лизанчук захистив кандидатську дисертацію на тему «Педагогічні проблеми підвищення ефективності впливу радіо і телебачення на соціалізацію підлітків» і став кандидатом педагогічних наук.

Другу дисертацію, «Засоби масової інформації і формування громадянської позиції молоді», для здобуття наукового ступеня доктора філологічних наук пан Лизанчук захистив 27 червня 1991 року на засіданні спеціалізованої вченої ради в Київському державному університеті імені Тараса Шевченка.

Посібники:

  • «Особливості підготовки матеріалів для радіо і телебачення» (у співавторстві з Володимиром Качканом);
  • "Методичні вказівки до вивчення теми «Інформаційні жанри радянської газети» (у співавторстві з Анатолієм Москаленком, Володимиром Качканом, Микитою Василенком);
  • «Методи збирання і фіксації інформації у журналістиці» (у співавторстві з Оленою Кузнецовою);
  • чотири розділи підручника «Теорія і практика радянської журналістики», виданого авторським колективом за редакцією професора, доктора філологічних наук Володимира Здоровеги;
  • текст лекцій «Засоби масової інформації і духовне відродження України» 1990 року;
  • «Радіожурналістика: засади функціонування» 2000 року;
  • «Основи радіожурналістики» з компакт-диском журналістських творів 2006 року;
  • «Геноцид, етноцид, лінгвоцид української нації: хроніка» 2008 року.

Монографії й брошури:

  • «Телебачення і радіо у вихованні учнів» — брошура 1985 року;
  • «Увага: увімкнуто приймач (Вплив радіо і телебачення на формування громадянської активності молоді)» — монографія 1986 року;
  • «Грані колективізму: Вплив преси, телебачення і радіо на формування соціальної активності молоді» — монографія 1989 року;
  • «Громадянином бути зобов'язаний» — брошура 1989 року;
  • «О рідне слово, що без тебе я?!» — брошура 1990 року;
  • «Не лукавити словом» — монографія 2003 року;
  • «Кайдани ще кують: Факти, документи, коментарі про російщення в Україні» — монографія 2004 року;
  • «Творімо разом Україну!» — монографія 2009 року.

Книги:

  • «Засоби масової інформації про русифікаторську політику в Україні» 1993 року;
  • «Навічно кайдани кували: Факти, документи, коментарі про русифікацію в Україні» 1995 року;
  • «Завжди пам'ятай: Ти — Українець!» 1996 року;
  • «З-під іга ідолів (Роздуми про пережите)» 1997 року;
  • «Завжди пам'ятай: Ти — Українець!» 2001 року.

Нагороди, відзнаки

Про Василя Лизанчука

  • «Кроки… Василь Лизанчук — публіцист, вчений, педагог: Бібліографічний покажчик, листи, рецензії» / Уклад. М. М. Романюк; передм. А. Г. Погрібного. — Львів, 2001.— 968 с. (до 65-річчя з дня народження та 50-річчя журналістської праці)
  • «Кроки… Василь Лизанчук — публіцист, вчений, педагог: Бібліографічний покажчик, листи, рецензії, есеї)» / Уклад. М. М. Романюк, передм. А. Г. Погрібного. — Дрогобич: Коло, 2008. — 848 с. (Друга частина книжки до 70-річчя з дня народження та 55-річчя журналістської праці)
  • Михайлин І. Л. Василь Лизанчук як наукова і моральна категорія / Ігор Михайлин // Теле- та радіожурналістика: збірник наук. праць. — Львів: Львівський нац. ун-т імені І. Франка, 2012. — Вип. 11. — С. 310—315.

Примітки

Джерела

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.