Логвиненко Богдан Анатолійович

Богдан Логвиненко народився 22 жовтня 1988 року в Києві. Закінчив Український коледж ім. Сухомлинського, навчався на хімічному факультеті Києво-Могилянської академії, у Київському університеті театру, кіно і телебачення ім. Карпенка-Карого.[1]

Працював у газетах, заснував інтернет-видання Сумно?, де з 2005 року і до 2011 був головним редактором.[2]

З 2006-го Богдан Логвиненко активно виступає проти закриття книгарні «Сяйво» у Києві та свавілля мера Черновецького. В лютому-вересні 2007-го року Логвиненко працює в «Газеті по-українськи». Член журі «Книжки Форуму — 2007». У 2007 році отримав премію «Культурний провідник» за оперативність висвітлення культурних подій. Наступного року Богдан Логвиненко увійшов до журі цього конкурсу.[3]

З 2007 до 2012 року — менеджер гурту Мертвий Півень[4]

У 2008-му працює на «1+1», звідки у листопаді того ж року переходить на Перший національний, де створює авторську передачу про інтернет та блоґосферу, а також є автором і ведучим проекту «3108». У листопаді 2009-го звільнений за власним бажанням через запис у своєму блозі з критикою роботи каналу.[5]

Липень 2009 — жовтень 2009 — один з організаторів київського фестивалю «Антонич-фест», який почався із флешмобів на 100-річчя Богдана-Ігоря Антонича і мав 3 молодих театри, художній і скульптурний пленер, дитячий майданчик із ліпленням мультфільму та музичну сцену, на якій заграли Катя Чілі, Віктор Морозов, Кому Вниз, Мертвий Півень, Вій і близько двадцяти інших українських гуртів.[6][7][8][9]

У 2009 у видавництві «Грані-Т» вийшла книга казок Богдана Логвиненка під назвою «Богдан Логвиненко про Нестора Махна, Шарля де Ґолля, Олеся Бердника, Джохара Дудаєва, Романа Шухевича».

Жовтень 2009 — квітень 2010 — засновник і головний редактор проекту «Відеотека» на Телекритиці[10].

Восени 2010 року подорожує автостопом по Західній Європі, Уралу, Сибіру, про що пише у LiveJournal.

2010 року засновує арт-агенцію NaturalEast[11], яка впродовж кількох років організовує тури іноземних гуртів в Україні, серед них чеські DVA (загалом близько 35 концертів), Kuzmich Orchestra, Doma Ensemble, італійські Port-Royal (тур Україна-Молдова-Польща, 12 концертів), польські Napszyklat (21 концерт), DagaDana, Robert Piernikowski. З 2011 року менеджер гурту Zapaska. За 2012 і 2013 роки Zapaska дає близько 100 концертів на рік. В 2013 році зроблено останні проекти в Україні, і NaturalEast зосереджуються на Європі.

У липні-серпні 2011 року разом з Нателлою Шавадзе півтора місяці подорожує автостопом навколо Чорного моря, відвідуючи 13 країн, про що веде щоденник у веб-виданні Autotrevel.[12]

Листопад 2011 — травень 2013 — мешкає в Познані (Польща), де з NaturalEast почав займатися концертами у Польщі і працювати з кількома польськими гуртами. Є співогранізатором «Української Весни» у Познані.

У 2012 році робить коло навколо Балтійського моря, долаючи 10 тисяч кілометрів, знову автостопом.

Травень 2013 — переїжджає до Південно-Східної Азії, отримавши роботу гіда в компанії iloveasia.travel, працює на напрямках: Індонезія, Малайзія, Сингапур, а згодом Шрі-Ланка; частину часу мешкає в Малайзії, іншу в Індонезії. Також є співзасновником агентства «Служба пригод».

Згодом повертається до України, проводить виступи про сучасну журналістику і досвіди подорожей[13], готує до друку книгу історій з мандрів, веде проект «Перехожі з Богданом Логвиненком» на сайті «Українська Правда: Життя».[14], пише для The Insider та інших видань, планує туристичні маршрути.

Квітень 2016 — початок презентації книги «Saint Porno», що видав Книжковий клуб «Клуб сімейного дозвілля» до шостого Книжкового арсеналу та тур містами України та Європи.

Починаючи з липня 2016 Богдан організовує команду для роботи над проектом Ukraїner[15].

• Автобіографія

• Сайт logvynenko.com
• Богдан Логвиненко у соціальній мережі «Facebook»
• logvynenko.livejournal.com — щоденник
• SUMNO.com — інтернет-видання «СУМНО»