Луганська ТЕС

Луганська теплова електростанція (колишня Ворошиловградська ДРЕС) — розташована у місті Щастя поблизу Луганська. Має шість діючих і два законсервовані енергоблоки, що вичерпали свої проєктні ресурси.

Луганська теплова електростанція
48°44′52″ пн. ш. 39°15′44″ сх. д.
Країна  Україна
Розташування  Україна, Луганська область, м. Щастя
Введення в експлуатацію 1952 — 1969 рік
Вид палива вугілля (основне паливо)
Водозабір р. Сіверський Донець
Енергоблоки 5 х 200 МВт
2 х 175 МВт
1 x 100 МВт
Котельні агрегати ТП-100 (5 шт.); ТП-100А (2 шт.)
Турбіни К-200-130
Електрогенератори ТГВ-200 (4 шт.); ТГВ-200М (2 шт.)
Встановлена електрична
потужність
1450 МВт
Коефіцієнт використання встановленої потужності, % 58,42 (2008)
Керівник Михайлов Михайло Павлович
Материнська компанія ТОВ «Східенерго»
Дані оновлено 26 січня 2012 року
Сайт skhidenergo.com.ua/separate-units/dtek-luganskaya-tpp/
ідентифікатори і посилання
Луганська ТЕС
 Луганська ТЕС у Вікісховищі

Була однією з перших потужних станцій СРСР у системі «Донбасенерго».

Електростанція під'єднана до енергосистеми за допомогою двох ЛЕП 220кВ, також десять ЛЕП 220кВ відключені.

Історія створення

Будівельний майданчик станції

Історія підприємства сягає 1950 року, коли була створена комісія для визначення майданчика майбутнього будівництва. Роботи щодо будівництва електростанції розпочалися після виходу постанови уряду СРСР про будівництво ВДРЕС 23 вересня 1952. Створення потужної електростанції саме у вуглевидобувному регіоні було зумовлено дефіцитом енергії у відновлюваному після війни Донбасі. Одночасно зі спорудженням станції будувалося і майбутнє селище енергетиків.

30 вересня 1956 було запущено перший турбогенератор потужністю 100 мВт. Напередодні 1957 було введено в дію другий турбогенератор аналогічної потужності. Впродовж 19571958 років було завершено будівництво першої черги електростанції (було змонтовано ще п'ять турбогенераторів) і в 1958 році потужність станції становила вже 700 МВт. Фактично за рік було змонтовано 4 турбогенератори та 7 котлів загальною продуктивністю 1 610 тонн пари на годину, що вважалося визначним досягненням — в листопаді 1958 підключили до мережі шостий блок потужністю 100 тис. кВт, в кінці грудня — сьомий блок такої ж потужності.

Результатом будівництво другої черги станції було введення протягом 19631964 восьми енергоблоків, кожний потужністю по 200 мВт. Остаточно будівництво станції завершилося в 1969. Потужність станції на той час становила 2,3 млн. кВт-год., що дозволило їй стати найпотужнішою станцією в Радянському Союзі та Європі.

Збільшення виробничих потужностей за рахунок введення в дію енергоблоків на 200 мВт дало змогу знизити вартість 1 кіловату електроенергії на 21% та витрат палива на 20%. За цим самим принципом відбувалось нарощування потужностей й на інших теплоелектростанціях.

Модернізація

В 1990-х почався період зниження навантаження усіх енергоблоків через недостатнє фінансування на відновлення виробничих потужностей. Через низьку якість твердого палива, що поставлялося на підприємство, довелося знизити потужність блоків на 200 до 175 мВт.

В квітні 2002 Луганська ТЕС разом із Зуївською та Курахівською увійшла до складу підприємства «Техремпостачання», яке здало її в оренду ТОВ «Східенерго». Під час капітальної реконструкції 20042007 на станції було відремонтовані чотири енергоблоки, внаслідок чого були збільшені потужності кожного з них з 175 до 200 мВт. Луганська ТЕС стала першою електростанцією на території України та СНД, де було успішно проведено відновлення проектної потужності енергоблоків.

Досягнення

Дамба для електростанції на Сіверському Дінці

Протягом 20082010 років станція стабільно входила до трійки станцій-найбільших виробників електроенергії. У 2008 році станція була третьою, поступаючись Бурштинській та Криворізькій ТЕС, 2009 та 2010 роках станція займала друге місце, поступаючись першою сходинкою Бурштинській та Криворізькій станціям відповідно.

У 2008 енергоблоки № 9, 15 і 14 за коефіцієнтом використання встановленої потужності зайняли перше, друге та четверте місця відповідно серед 88 теплових енергоблоків України потужністю понад 150 мВт.

У 2009 станція за коефіцієнтом використання встановленої потужності поступалась лише Зуївській ТЕС, а у 2010 — була лідером з показником 64,2%.

Екологія

Луганська ТЕС є лідером серед підприємств області за викидами шкідливих речовин в атмосферу. Частка викидів станції в атмосферу становить 97% викидів усіх підприємств Луганська та 25% викидів підприємств Луганської області. Причиною високого рівня викидів за словами керівництва станції є вік станції, використання палива низької якості та низький рівень сплати споживачів за електроенергію.

Протягом 20092010 об'єм шкідливих викидів в атмосферу збільшився на 12,957 тис. тонн через зростання об'ємів виробництва. Проте було зменшено викиди сіркового ангідриду за рахунок використання якіснішого палива з меншим вмістом сірки.

Російсько-українська війна 2014

17 вересня 2014 проросійські терористи обстріляли ТЕС, пошкоджено трансформатор, почалася пожежа, загорілося трансформаторне мастило. Електростанція автоматично відключилася, це призвело до знеструмлення населених пунктів на півночі Луганської області. Інформації про постраждалих в результаті обстрілу і пожежі немає; співробітники станції укриваються у бомбосховищі.  У квітні 2017 року блоки Луганської ТЕС синхронізовано з ОЕС України по двом ПЛ 110 кВ, Сватово – Курилівка та Сіль – Бахмут. Як наслідок пошкоджень ПЛ 220 кВ північної частини Луганської області надійність видачі Луганської ТЕС станом на 2020 рік залишається низькою.[1]

Див. також

Посилання

  1. План розвитку системи передачі на 2021-2030 роки. Ukrenergo. с. 60. с. 414. Архів оригіналу за 11.11.2021.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.