Луганський авіаційний ремонтний завод
Луганський авіаційний ремонтний завод (ЛАРЗ) — підприємство авіаційної промисловості, частина оборонно-промислового комплексу України, розташоване в Луганську. Займається ремонтом авіаційних і вертолітних двигунів, агрегатів і головних вертолітних редукторів[1].
Тип | державне підприємство |
---|---|
Форма власності | державне підприємство |
Галузь | авіаційна промисловість |
Спеціалізація | оборонно-промисловий комплекс |
Засновано | 1931 |
Штаб-квартира |
Україна Луганськ, вул. Гостра могила, 4[1] |
Чистий прибуток | ▲ ₴ 48 млн (2013) |
Співробітники | 338 (червень 2015)[2] |
Холдингова компанія | Укроборонпром |
www.larz.su | |
Входив до переліку підприємств, які мають стратегічне значення для економіки й безпеки України.[3]
Історія
1931—1991
Підприємство було засноване в жовтні 1931 року[1] (на основі авіаційних майстерень, які працювали з літа 1931 року).
На початковому етапі виконувався ремонт літаків: У-1, УТ-2, По-2, Р-1, Р-5, І-16, СБ, ТБ-3, Іл-2, Іл-10, Як-18, МіГ-15, авіадвигунів: М-2, М-5, М-11, М-17, М-22, М-100, АМ-38, Ам-42.
Під час Німецько-радянської війни на підприємстві було відремонтовано близько 1700 літаків і більше 2500 двигунів.
З 1946 року завод спеціалізується на ремонті авіаційної техніки.
З кінця 1950-х рр. завод спеціалізується тільки на двигунах.
Протягом 1960-х років заводом було успішно освоєно капітальний ремонт турбореактивного двигуна РД-45, який використовувався, як силова установка винищувача-перехоплювача МіГ-15, авіадвигунів РД-9Б, РД-9ф, ВК-1.
В 1974—1976 рр. колектив заводу освоїв капітальний ремонт турбовального двигуна ТВ3-117.
Паралельно було освоєно капітальний ремонт двигунів Р-35-300 і Р-29-300, які використовувались, як силові установки на літаках МіГ-23 і МіГ-27.
Після відновлення незалежності
В 2003 році на базі Луганського авіаційного ремонтного заводу було створено компанію «LUZAR», яка займається виготовленням запчастин систем охолодження автомобіля (в основному, радіаторів).
Після створення 7 червня 2005 року концерну «Авіавоєнремонт», завод було включено до його складу.
Станом на 2008 рік, підприємство здійснювало ремонт авіаційних двигунів Р-27, Р-29, Р-35 всіх модифікацій, а також гелікоптерних двигунів ТВЗ-117 і ТВ2-117А[1].
9 червня 2010 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 405, відповідно до якої завод було включено до переліку підприємств авіаційної промисловості України, які отримують державну підтримку[4].
Після створення в грудні 2010 року державного концерну «Укроборонпром», завод було включено до його складу[5].
В серпні 2012 року завод отримав 2 364 000 гривень від міністерства оборони України на ремонт двох авіадвигунів ТВ3-117МТ для гелікоптерів Мі-8[6]
У вересні 2012 роу завод отримав 2,28 млн гривень від міністерства оборони України на капітальний ремонт головних редукторів типу ВР-24 і електронних регуляторів авіадвигунів типу ЕРД-3[7]
В 2013 році обсяг виробництва ЛАРЗ збільшився на 12 %, чистий прибуток підприємства склав 48 млн гривень (в шість разів більше, ніж в 2012 році)[8]
Після 22 лютого 2014
До початку весни 2014 року загальна кількість робітників заводу складала 600 осіб[2].
Після проведення 11 травня 2014 року «референдуму» в Луганську, підприємство опинилось на території контрольованій бойовиками незаконних збройних формувань окупаційної адміністрації Російської Федерації в окупованій Луганській області..
Після цього діяльність заводу була сильно ускладнена в зв'язку з початком бойових дій на сході України й перериванням економічних зв'язків.
6 червня 2014 року завод перейшов під контроль озброєних терористів угруповання Луганська народна республіка[9][10]. В результаті обстрілів будівлі заводу було пошкоджено[11]
В червні 2014 року директор заводу А. І. Мостовий і частина співробітників заводу покинули Луганськ.
У вересні 2014 року окупаційна адміністрація Російської Федерації в окупованій Луганській області здійснило спробу відновлення роботи заводу[9]. Станом на 15 вересня 2014 року, на заводі залишалося близько 200 робітників[2].
Від 8 червня 2015 року, після завершення трьохмісячного ремонту пошкоджень від обстрілів, завод виконав пробний запуск випробувального стенду моторно-випробувальної станції № 2[2][12].
Сучасний стан
ЛАРЗ має таку спецілізацію:
- Ремонт турбовальних двигунів
- Ремонт турбореактивних двигунів
- Ремонт головних гелікоптерних редукторів ВР-8, ВР-14, ВР-24
- Переобладнання авіаційних двигунів для господарських потреб (теплові установки для сушки взлітно-посадкових смуг, очищення залізничних шляхів і вагонів від снігу)
- Виробництво алюмінієвих радіаторів для російської та української автомобільної промисловості
Див. також
Примітки
- Луганский авиационный ремонтный завод // Предприятия оборонно-промышленного комплекса России и стран СНГ. Справочник. изд. 4-е, пер. М., 2008. стр.187
- Специалисты Луганского АРЗ успешно провели тестовый запуск испытательного стенда // «Наша газета» от 8 июня 2015
- Постанова Кабінету міністрів України № 1734 вiд 23 грудня 2004 р. «Про затвердження переліку підприємств, які мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави»
- Кабмин утвердил перечень самолетостроительных предприятий, которым будет предоставлена господдержка // РБК — Украина от 10 июня 2010
- Пiдприємства авіабудування та авіаремонту Архівовано 12 серпня 2014 у Wayback Machine. // официальный сайт ГК «Укроборонпром»
- «Луганский авиаремонтный завод» за ремонт двигателей получит 2,3 млн грн. Архівовано 2015-02-11 у Wayback Machine. // «Деловая Луганщина» от 3 августа 2012
- ГП «Луганский АРЗ» получил заказ Минобороны Украины на оказание услуг по ремонту авиатехники // «Новости ВПК» от 7 сентября 2012
- Луганский авиационный ремонтный завод в 6 раз увеличил прибыль Архівовано 2015-02-11 у Wayback Machine. // «Деловая Луганщина» от 11 февраля 2014
- Рабочим Луганского авиаремонтного завода предложили сухпайки вместо зарплаты // «Подробности. UA» от 22 сентября 2014
- В Луганской области ополченцами захвачены авиаремонтный завод и здание СБУ
- Последствия обстрела: Луганский авиаремонтный завод (фото)
- Луганский авиаремонтный завод запустил испытательный стенд, но без признания «ЛНР» работать не может. Архів оригіналу за 15 вересня 2015. Процитовано 12 червня 2017.