Лукаш Баранецький

Лукаш Баранецький (пол. Łukasz Baraniecki; 14 жовтня 1798, с. Кабарівці  нині Тернопільського району— 30 червня 1858, Чесанів) — шляхтич, римо-католицький релігійний діяч, львівський латинський архієпископ.

Лукаш Баранецький
Łukasz Baraniecki
Портрет Л. Баранецького
Герб
Архієпископ Львівський
28 вересня 1849 — 30 червня 1858
Обрання: 30 березня 1849 (номінація)
Інтронізація: 14 січня 1850
Конфесія: римо-католик
Церква: Римо-католицька церква
Попередник: Вацлав Вацлавічек
Наступник: Францішек Вешхлейський
 
Альма-матер: Вища Духовна семінарія, Львівський університет
Діяльність: римо-католицький релігійний діяч
Національність: поляк
Народження: 14 жовтня 1798(1798-10-14)
с. Кабарівці
Смерть: 30 червня 1858(1858-06-30) (59 років)
м. Чесанів
Похований: крипта костелу Матері Божої Громничої кармеліток босих Львів, перепохований у крипті латинської катедри Львова
Династія: Баранецькі
Священство: 6 жовтня 1822
Єп. хіротонія: 13 січня 1850
Посада: цісарсько-королівський таємний радник

 Лукаш Баранецький у Вікісховищі

Життєпис

Народився 14 жовтня 1798 року в с. Кабарівці[1] (Королівство Галичини і Володимирії, Габсбурзька монархія, нині у Тернопільського району Тернопільської області, Україна) в родині шляхтича гербу Сас.[2]

Навчався в початковій школі[1] в Бучачі.[3] Закінчив гімназію у Львові, де також вступив до Вищої Духовної семінарії. Теологічне навчання здобував у Львівському університеті. Священичі свячення отримав 6 жовтня 1822 року.[1]

Посади: вікарій у Жовкві та катедральної парафії у Львові, канонік греміальний у Львові, пробощ латинської катедри, міський декан у Львові з липня 1838 року, директор-куратор гімназійних студій (гімназійної освіти) Королівства Галичини та Володимирії з 1841 року. Із січня 1829 року — настоятель парафії Всіх Святих у Годовиці, з жовтня 1833 року — настоятель парафії Відвідання Єлизавети Пресвятою Дівою Марією у Журавному. У червні 1836 року увійшов до складу Митрополичого капітулу.

На посаду архієпископа у Львові був призначений 30 березня 1849 року. Висвячення 13 січня 1850 у Львівській катедрі здійснив ординарій Перемишльський єпископ Францішек Вешхлейський. 14 січня відбувся інгрес до катедри.[1] Мав титул цісарсько-королівського таємного радника.[2]

1845 року став послом Галицького станового сейму.[1] Часто виступав проти поширеного серед мирян пияцтва.[4] Захворів 1856 року,[1] а 20 жовтня того ж року отримав звання «Почесного громадянин Львова».[джерело?]

Закликав капланів бути більш ревними у служінні, виїжджати на села для навчання катехизму та приготування дітей до сповіді. Видав детальну інструкцію для деканів щодо візитації парафій. За час його керівництва архідієцезією кількість представників духовенства була незначною, хоча появилися 12 нових парафій, не враховуючи Буковини.[5]

За наполяганням Баранецького, у 1858 році було припинено викладання догматики руською мовою у Львівському університеті.[6]

Помер 30 червня того ж року під час канонічної візитації у Чесанові[4] внаслідок апоплексичного удару.[1] Був похований у крипті костелу Матері Божої Громничої кармеліток босих (тепер Церква Стрітення Господнього (Львів), Львів).[7] 1972 року прах померлого перенесли до крипти латинської катедри у Львові[1].

Примітки
  1. Архієпископ Лукаш Баранецький. Митрополит-архієпископ Львівський.
  2. Boniecki A. Herbarz polski: wiadomości historyczno-genealogiczne o rodach szlacheckich. — Warszawa : Warszawskie Towarzystwo Akcyjne Artystyczno-Wydawnicze, 1899. — Cz. 1. — T. 1. — S. 98. (пол.)
  3. Лукань Р. Причинки до історії Бучацьких шкіл // Записки Чину Святого Василія Великого. — Т. IV. — Вип. 3—4. — С. 764.
  4. Długosz T. Baraniecki Lukasz… — S. 271.
  5. Dlugosz T. Baraniecki Lukasz… — S. 272.
  6. Свистун Ф. 1896, Прикарпатская Русь подъ владѣнием Австріи, Львовъ, изъ Типографии Ставропігійсого института.
  7. Orlowicz M. Ilustrowany przewodnik po Lwowie ze 102 ilustracjami i planem miasta. — Lwow — Warszawa, 1925. — S. 184. (пол.)

Джерела
  • Dlugosz T. Baraniecki Łukasz (1798—1858) // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków : Polska Akademia Umiejetności — Skład Glówny w Księgarniach Gebethnera i Wolffa, 1935. — T. 1. — S. 271—272; Reprint. Kraków : Zakład Narodowy im. Ossolińskich, 1989. — ISBN 8304034840. (пол.)
  • Lwow // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1884. — Т. V. — S. 528. (пол.) — S. 528—529. (пол.)

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.