Почесні громадяни Львова

Традиція надавання звання почесного громадянина сягає у Львові початку ХІХ ст. Через збройні заворушення 1848 року не збереглася перша пам'ятна книга з цього періоду, тому одним із головних джерел, звідки можна почерпнути інформацію є тогочасна львівська преса. Першими, хто отримав звання почесних громадян Львова, були особи пов'язанні з Львівським університетом. В основному це були австрійці і поляки. В другій половині ХІХ ст. більшість становили поляки, а серед них одна особа єврейського походження (Байзер). В період ІІ Речі Посполитої відзначено також президента США Герберта Гувера. За радянської влади така форма відзначення збереглася і можна припустити, що більшість відзначених походили з військових та партійних кіл. В незалежній Україні звання почесного громадянина Львова присуджується щорічно.

Великий герб Львова

Почесні громадяни
  1. Вацлав Ганн — австрійський поет, літератор, професор філології та естетики Львівського університету, його ректор (грудень 1811)
  2. Юзеф Шлікк — вчитель (16 серпня 1814)
  3. Фридерик Генніґ — міський лікар (6 липня 1816)
  4. Йозеф Россі — віденський публіцист (перед 1820)
  5. Микола Нападієвич — український правник, декан і ректор Львівського університету (1823)[1]
  6. Йозеф Вінівартер — австрійський правник, декан і ректор Львівського університету (31 липня 1827)[2]
  7. Йозеф Беррес — австрійський лікар, анатом, професор, керівник кафедри анатомії Львівського університету (листопад 1831)[3]
    Александер Фредро
  8. Йоганн Каспари — міський лікар, доктор медицини (листопад 1831)
  9. Ян Непомуцен Гоффманн — римо-католицький священик, доктор права, ректор Яґеллонського і Львівського університетів (бл. 1831)
  10. Франц Мазох — австрійський лікар, хірург, професор і ректор Львівського університету (30 травня 1838)[4]
  11. Йозеф Башни — композитор (грудень 1838)
  12. Александер Фредро — граф, польський комедіограф, мемуарист, поет. Дід Андрея Шептицького (листопад 1839)[5]
  13. Франц Кріґ фон Гохфельден — губернатор Галичини (15 травня 1842)[6]
  14. Себастіян Шісслер — австрійський письменник і військовик (бл. 1843)
  15. Франтішек Піштек — львівський латинський архієпископ (13 квітня 1845)[7]
  16. Людвіг фон Бенедек — військовий діяч Австрійської імперії (6 квітня 1846)[8]
  17. Казімір Мільбахер — австрійський окружний староста (6 квітня 1846)[8]
    Агенор Голуховський
  18. Адам Речеї — угорський політик, генерал, прем'єр-міністр Угорщини (6 квітня 1846)[8]
  19. Леопольд Захер-Мазох — директор львівської поліції в 1832—1848 роках. Батько письменника Леопольда фон Захер-Мазоха (6 квітня 1846)[8]
  20. Леопольд Лажанський — чеський політик, губернатор Моравії (22 липня 1847)[9].
  21. Аґенор Ґолуховський — міністр внутрішніх справ, намісник цісаря в Галичині (1 серпня 1850)
  22. Карл Гьопфлінґен фон Берґендорф — бургомістр Львова (13 березня 1851)
  23. Максиміліян Карл Ламораль О'Доннелл — австрійський генерал (15 червня 1853)
  24. Йозеф Еттенрайх — віденський м'ясник (15 червня 1853)
  25. Йозеф Калхеґґер фон Калхберґ — австрійський політик, генерал-губернатор Королівства Галичини та Володимирії (14 лютого 1856)
  26. Лукаш Баранецький — львівський латинський архієпископ (20 жовтня 1856)
  27. Леон Людвік Сапіга — польський, галицький громадсько-політичний діяч, перший маршалок Галицького сейму (20 травня 1857)
  28. Адольф Теодор Гаасе — протестантський пастор (9 вересня 1858)
  29. Францішек Смолька — польський політик, правник, президент австрійської Державної ради (11 липня 1861)
  30. Франц Крьобль — бургомістр Львова (14 жовтня 1861)
  31. Михайло Тустановський — адвокат (11 червня 1863)
    Юзеф Ігнацій Крашевський
  32. Антоній Манастирський — перемишльський римо-католицький єпископ (22 жовтня 1863)
  33. Ріхард Белькреді — австрійський державний діяч, Голова Ради міністрів Австрійської імперії (27 вересня 1866)
  34. Юзеф Ігнацій Крашевський — польський письменник, публіцист, видавець, історик, філософ (15 травня 1867)
  35. Міхал Ґноїнський — адвокат, президент Львова (17 червня 1869)[10]
  36. Ян Матейко — польський художник (30 вересня 1869)
  37. Марцелі Мадейський — доктор прав, адвокат, композитор (19 січня 1871)[11]
  38. Каспер Бочковський — ремісник, львівський радник (21 березня 1872)[12]
  39. Мойжеш Байзер — лікар, львівський радник (9 листопада 1876)[13]
  40. Володимир Дідушицький — політичний діяч у Галичині, меценат, колекціонер, природознавець, зоолог, етнограф, археолог (17 січня 1877)[13]
  41. Юзеф Супінський — польський економіст (8 листопада 1877)[13]
  42. Отто Гаузнер — історик мистецтва, політик, письменник (9 листопада 1878)[13]
  43. Александер Ясінський — президент Львова (29 січня 1880)[14]
    Миколай Зиблікевич
  44. Юзеф Малиновський — громадський діяч, адвокат (14 липня 1881)[15]
  45. Євсевій Черкавський — український і польський освітній та політичний діяч, ректор Львівського університету (19 листопада 1885)[16]
  46. Октав Петруський — польський діяч-автономіст (15 квітня 1886)[16]
  47. Вацлав Домбровський — львівський ремісник, президент міста (26 жовтня 1886)[17]
  48. Миколай Зиблікевич — польський політик і юрист українського походження, граф, президент Кракова (11 листопада 1886)[16]
  49. Аполінарій Яворський — міністр у справах Галичини (29 травня 1890)[16]
  50. Францішек Зіма — польський банкір і майор (27 травня 1891)[18]
  51. Антоній Малецький — польський історик літератури, мовознавець, класичний філолог, ректор Львівського університету (21 січня 1892)
  52. Ісаак Миколай Ісакович — львівський архієпископ вірменського обряду (15 вересня 1892)[19]
  53. Адам Станіслав Сапєга — польський князь і політик в Галичині (4 жовтня 1894)[20]
    Герберт Гувер
  54. Станіслав Бадені — польський громадський діяч, політик (4 жовтня 1894)[20]
  55. Здзіслав Мархвіцький — віце-президент Львова (1895)[12]
  56. Казимир Фелікс Бадені — австрійський державний діяч, польський поміщик (3 жовтня 1895)[21]
  57. Броніслав Леонард Радзишевський — польський хімік, професор і ректор Львівського університету (1897)
  58. Генрик Сенкевич — польський прозаїк (30 липня 1902)
  59. Владислав Лозинський — польський історик, дослідник культури, мистецтвознавець (18 жовтня 1907)
  60. Ігнацій Ян Падеревський — видатний польський піаніст, диригент, композитор (1912)[22]
  61. Герберт Гувер — тридцять перший президент США (16 серпня 1919)
  62. Болеслав Ожехович — польський меценат, мандрівник, колекціонер (1923)
  63. Фердинанд Фош — французький військовий діяч і теоретик, маршал Франції і Польщі
  64. Йосиф Теофіл Теодорович — архієпископ львівський Вірменської католицької церкви (11 серпня 1927)
    Йосиф Теофіл Теодорович
  65. Владислав Бандурський — львівський римо-католицький єпископ-помічник (10 вересня 1927, вручення диплому)[23]
  66. Освальд Бальцер — польський історик і доктор права, ректор Львівського університету (грудень 1929)
  67. Бенедикт Дибовський — польський біолог, географ, лікар і літературознавець (грудень 1929)
  68. Людвік Фінкель — польський бібліограф, професор і ректор Львівського університету (грудень 1929)
  69. Юзеф Пілсудський — польський політичний і державний діяч, перший голова відродженої польської держави (18 березня 1935)
  70. Леон Пінінський — польський вчений (правник, історик мистецтва), громадський та політичний діяч, ректор Львівського університету (11 червня 1936)
  71. Ігнацій Мосцицький — польський політик і державний діяч, президент Польщі у 1926—1939, ректор Львівської політехніки (16 червня 1936)
  72. Дмитро Лелюшенко — радянський військовий діяч, українець за походженням, генерал армії
  73. Федір Сурков — радянський танкіст, брав участь у боях за Львів[24]
  74. Юрій Мельничук — український радянський письменник-публіцист, літературознавець (1966, посмертно)
  75. Дмитро Потапов — радянський військовик, підполковник (1966)
    Ярослав Дашкевич
  76. Марія Кіх — українська громадська діячка
  77. Ярослав Галан — український радянський письменник-публіцист[25].
  78. Олександр Гаврилюк — український радянський письменник[25].
  79. Степан Тудор — український радянський письменник, доктор Філософії[25].
  80. Кузьма Пелехатий — український радянський письменник-публіцист, політичний діяч[25].
  81. Петро Козланюк — український радянський письменник-публіцист[25].
  82. Олександр Марченко — радянський танкіст, брав участь у боях за Львів[25].
  83. Михайло Фомічов — радянський військовик[25].
  84. Микола Лучко — радянський військовик[25].
  85. Мирослав Грабовський  — член Комуністичної партії Західної України (КПЗУ), слюсар заводу «Львівсільмаш»[26].
  86. Мирослав Любачівський — єпископ Української Греко-Католицької Церкви, кардинал Католицької Церкви (28 березня 1991)[27]
  87. Святослав Гординський — український художник, графік, мистецтвознавець, поет, перекладач, журналіст (21 жовтня 1991)
  88. Едвард Козак — український карикатурист, гуморист, художник, письменник, іконописець, редактор і видавець (21 жовтня 1991)
  89. Ярослава Стецько — українська політична діячка, журналістка, голова ОУН(б), перший лідер КУН (3 квітня 1992)
  90. Микола Колесса — український композитор, диригент, педагог, засновник української диригентської школи (25 листопада 1993)
  91. Карло Мікльош — український футболіст, суддя і футбольний функціонер (21 вересня 1996)
  92. Петро Дужий — український письменник, референт пропаганди ОУН (21 вересня 1996)
  93. Володимир Патик — український живописець, пейзажист, майстер натюрморту (21 вересня 1996)
  94. Ярослав Дашкевич — український історик, археограф (18 вересня 1997)
    Іван Павло II
  95. Василь Іваницький — український меценат з Канади (18 вересня 1997)
  96. Збігнєв Бжезінський — американський політолог, соціолог і державний діяч польського походження (26 лютого 1998)
  97. Роберт Готс — швейцарський священик, доктор богослов'я, благодійник (17 вересня 1998)
  98. Роман Іваничук — український письменник, громадський діяч (19 вересня 1999)
  99. Михайло Горинь — український правозахисник, дисидент і політв'язень радянських часів (14 вересня 2000)
  100. Іван Павло II — 264-й Папа Римський, святий Католицької Церкви (21 червня 2001)
  101. Віктор Ющенко — український політик і державний діяч, третій Президент України (1 листопада 2001)
  102. Яцек Куронь — польський політик і державний діяч, видатний діяч антикомуністичної опозиції (3 липня 2002)
  103. Ірина Сеник — українська поетеса, дисидент, член Української Гельсінської групи (24 квітня 2003)
  104. Омелян Антонович — український правник, громадський діяч, меценат (29 квітня 2004)
  105. Ігор Калинець — український поет і прозаїк (28 квітня 2005)
  106. Михайло Маркович — лікар-ортопед, меценат, фундатор пам'ятників Іванові Трушу та Никифору Епіфанію (28 вересня 2006)
  107. Борис Ґудзяк — єпископ УГКЦ, громадський діяч, провідний науковець у галузі церковної історії (5 травня 2007)
  108. Любомир Гузар — Верховний Архієпископ і Кардинал Української греко-католицької Церкви (17 квітня 2008)
  109. Борис Возницький — український мистецтвознавець, директор Львівської галереї мистецтв, академік Української академії мистецтв (10 травня 2009)
  110. Роман Шухевич — український політичний і державний діяч, військовик, член галицького крайового Проводу ОУН, генерал-хорунжий, головнокомандувач УПА (7 травня 2010, посмертно)
  111. Степан Бандера — український політичний діяч, один з чільних ідеологів і теоретиків українського націоналістичного руху XX століття, голова Проводу ОУН-Б (7 травня 2010, посмертно)
    Ігор Юхновський
  112. Микола Кацал — український хоровий диригент (21 квітня 2011)
  113. Андрій Содомора — український перекладач, письменник, науковець (26 квітня 2012)
  114. Мирослав Симчич — сотенний УПА, багаторічний політв'язень радянських таборів (25 квітня 2013)
  115. Руслана Лижичко — українська співачка, піаністка, диригент, танцюристка, продюсер, громадська діячка (10 квітня 2014)
  116. Святослав Вакарчук — український музикант, вокаліст, лідер рок-гурту «Океан Ельзи», композитор, громадський діяч (23 квітня 2015)
  117. Ігор Юхновський — український фізик-теоретик, доктор фізико-математичних наук, професор, академік НАН України, Герой України, державний та громадський діяч (21 квітня 2016)
  118. Мирослав Маринович — український правозахисник, публіцист, релігієзнавець, член-засновник Української Гельсінської групи, віце-ректор Українського Католицького Університету у Львові (5 травня 2017)[28]
  119. Джеймс Костянтин Темертей — громадянин Канади українського походження, підприємець, меценат (5 травня 2018)[29]
  120. Святослав Шевчук — Отець і Глава Української Греко-Католицької Церкви, Верховний Архієпископ Києво-Галицький (3 травня 2019)[30]
  121. Макарій Малетич — Митрополит Львівський Православної Церкви України (3 травня 2019)[30]
  122. Філарет Денисенко — Почесний Патріарх Православної Церкви України (3 травня 2019)[30]

Примітки
  1. Gazeta Lwowska. — 15 kwietnia 1845 (пол.)
  2. Gazeta Lwowska. — 13 sierpnia 1827 (пол.)
  3. Gazeta Lwowska. — 17 listopada 1831 (пол.)
  4. Gazeta Lwowska. — 7 czerwca 1838 (пол.)
  5. Gazeta Lwowska. — 23 listopada 1839 (пол.)
  6. Gazeta Lwowska. — 17 maja 1842 (пол.)
  7. Gazeta Lwowska. — 22 kwietnia 1845 (пол.)
  8. Gazeta Lwowska — 7 kwietnia 1846 (пол.)
  9. Gazeta Lwowska — 27 lipca 1847 (пол.)
  10. Leon Gustaw Dziubiński. Poczet prezydentów, wiceprezydentów i obywateli honorowych miasta Lwowa… — S. 9
  11. Там само… — S. 7
  12. Там само… — S. 17
  13. Там само… — S. 18
  14. Там само… — S. 5
  15. Там само… — S. 19
  16. Там само… — S. 20
  17. Там само… — S. 10
  18. Там само… — S. 21
  19. Там само… — S. 22
  20. Там само… — S. 23
  21. Там само… — S. 24
  22. Danuta Nespiak. CRACOVIA LEOPOLIS. Ignacy Paderewski we Lwowie. www.lwow.com.pl. Процитовано 7 жовтня 2016. (пол.)
  23. Wielkiemu patriocie w hołdzie // Gazeta Lwowska. — Nr. 209 z 13 września 1927 (пол.)
  24. Сурков Фёдор Павлович. www.warheroes.ru. Процитовано 8 жовтня 2016.
  25. Слово про Львів. Збірник. — Львів, 1970. — С. 246, 247.
  26. Слово про Львів. Довідник. — Львів, 1970. — С. 248
  27. Тут і далі інформація взята з: Інформаційний портал депутатів Львівської міської ради. Почесні громадяни м.Львова. Процитовано 8 жовтня 2016.[недоступне посилання з липня 2019]
  28. Zaxid.net. Найкращі люди Львова '17. ZAXID.NET. Процитовано 6 травня 2017.
  29. Джеймсу Темертею присвоєно звання «Почесний громадянин міста Львова». Гал-інфо. Процитовано 6 травня 2018.
  30. «Нехай милосердний Господь благословляє нас, об’єднує, щоб ми будували сильну, європейську Україну», — Високопреосвященний Макарій — Львівська міська рада. city-adm.lviv.ua (uk-ua). 3 травня 2019. Процитовано 3 травня 2019.

Джерела
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.