Лю Сяобо

Лю Сяобо (спрощ.: 刘晓波; кит. трад.: 劉曉波; піньїнь: Liú Xiǎobō; нар. 28 грудня 1955, Чанчунь — пом. 13 липня 2017, Шеньян) — китайський правозахисник, Лауреат Нобелівської премії миру 2010 року.

Лю Сяобо
кит. 刘晓波
Лю Сяобо
Народився 28 грудня 1955(1955-12-28)
Чанчунь, КНР
Помер 13 липня 2017(2017-07-13) (61 рік)
Шеньян, КНР
·рак печінки
Країна  КНР
Діяльність поет, письменник, правозахисник, літературний критик
Відомий завдяки китайський письменник, правозахисник
Alma mater Jilin Universityd (1982), Beijing Normal Universityd (1984), Beijing Normal Universityd (1988) і Пекінський університет
Науковий керівник Huang Yaomiand і Tong Qingbingd
Знання мов китайська[1]
Заклад Колумбійський університет і Університет Джонса Гопкінса
Посада президент
Конфесія атеїзм
У шлюбі з Лю Ся
Нагороди Нобелівська премія миру (2010)

Вивчав літературу, викладав. Брав участь у подіях на площі Тяньаньмень у червні 1989 р. З 2003 року очолює китайський ПЕН-центр.

Підписав Хартію-08 з вимогами демократичних реформ. Після цього 8 грудня 2008, за два роки до запланованої публікації хартії, він був заарештований. У грудні 2009 р. він був засуджений до 11 років ув'язнення за «підрив державного устрою». Це рішення було засуджено з боку Євросоюзу, США та Верховного комісара ООН з прав людини[2].

Наприкінці 2010 року Вацлав Гавел, Далай-лама XIV та інші особи висунули його на здобуття Нобелівської премії[3], після чого представник МЗС Китаю заявив, що присудження йому премії було б «цілком помилковим»[4].

Вручення Нобелівської премії миру

8 жовтня 2010 року Нобелівський комітет присудив Лю премію миру за «тривалу ненасильницьку боротьбу за фундаментальні права людини в Китаї».[5]

Голова Норвезького нобелівського комітету Турбьєрн Ягланд заявив, що з самого початку стало ясно, хто найдостойніший цієї нагороди.[6]

Всі новини про оголошення лауреата Нобелівської премії миру в Китаї відразу були піддані цензурі, хоча згодом про це було повідомлено. Іноземномовні новини, зокрема CNN і BBC, були заблоковані вже після повідомлення у китайських новинах.[7] Уряд спробував блокувати використання імені Лю в Інтернеті та SMS-повідомленнях,[8] однак громадяни застосовували перифраз, щоби уникнути цензури.[9] Китайське міністерство закордонних справ висловило протест проти присудження Нобелівської премії миру Лю, оскільки, на думку китайських дипломатів, це порушувало б принципи Нобелівської премії.[6]

У заяві МЗС Китаю говориться, що «Нобелівською премією миру нагороджується особи, які сприяють миру, роззброєнню, міжнародній гармонії і дружбі. Лю Сяобо — злочинець, який був засуджений китайським судом за порушення китайського законодавства. Тому нагородження Лю повністю суперечить принципу нагороди, а також є повною профанацією премії миру.»[10][11][12][13]

8 жовтня 2010 року норвезькому послу в КНР був висловлений офіційний протест з приводу нагородження Лю Сяобо.[14]

Турб'єрн Ягланд заявляв, що Китай тиснув на дипломатичні місії у Норвегії, рекомендуючи їм «відмовитися від участі в церемонії» і попереджаючи про наслідки цього рішення для двосторонніх відносин. У результаті, 15 країн, серед яких КНР, Росія, Казахстан, Туніс, Саудівська Аравія, Пакистан, Ірак, Іран, В'єтнам, Афганістан, Венесуела, Єгипет, Судан, Куба і Марокко, відмовилися від участі у церемонії.[15]

Україна спочатку відмовилася від участі. Наслідуючи приклад Росії, Україна також відкликала свого посла у Норвегії. Під тиском громадськості МЗС України змушене було виправдовуватися. Зовнішньополітичне відомство заперечило ігнорування заходів в Осло і пояснило, що відсутність посла не пов'язана з політикою. Речник МЗС України заявив, що «коли МЗС планувало дату проведення наради послів у Києві, то останнє, що бралося в розрахунок, які фуршети, прийоми та церемонії будуть вимушені пропустити українські посли через приїзд до України». [16][17] Однак в останню мить Україна направила на церемонію свого представника.[18]

Урочистості в Китаї були або припинені, або обмежені;[19] видатні представники інтелігенції та інші дисиденти на цей час були затримані або зазнали переслідування.[20]

Після оголошення про нагородження, дружина Лю, Лю Ся, була поміщена під домашній арешт[21], хоча їй не було висунуто жодного звинувачення.[22] Китай також ввів обмеження на поїздки відомих дисидентів на церемонію.

Посилання
  1. Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. Китайського дисидента Лю Сяобо посадили на 11 років (рос.); УВКПЛ протестує проти суворого вироку китайському дисиденту Лю Сяобо (рос.) Архівовано 2011-07-28 у Wayback Machine.; ЄС критикує Китай за вирок дисиденту Лю Сяобо (рос.)
  3. Китайській владі слід звільнити активіста Лю Сяобо (рос.)
  4. China opposes Nobel for jailed dissident, lawmakers back Liu Xiabo (англ.)
  5. Nobelprize.org. http://nobelprize.org/nobel_prizes/peace/laureates/2010/.
  6. Nobel Peace Prize awarded to China dissident Liu Xiaobo. BBC News. 8 жовтня 2010.
  7. China censors Nobel award. Bangkok Post. 8 жовтня 2010.
  8. Eric Baculinao and Bo Gu, «У Китаї громадяни знайшли спосіб дізнатися про лауреата Нобелівської премії» Архівовано 2 грудня 2011 у WebCite, NBC News, 8 October 2010.
  9. Victor Mair, «Liu Xiaobo», Language Log, 10 October 2010.
  10. China Angered By Selection of Dissident Liu Xiaobo for Nobel Peace Prize. ABC News. 8 жовтня 2010.
  11. Vehaskari, Aira Katariina (8 жовтня 2010). Chinese dissident Liu Xiaobo wins Nobel Peace Prize. AFP. Архів оригіналу за 25 травня 2012. Процитовано 11 грудня 2010.
  12. 外交部发言人马朝旭答记者问. МЗС КНР. 8 жовтня 2010.
  13. Awarding Liu Xiaobo Nobel peace prize may harm China-Norway relations, says FM spokesman. Xinhua News Agency. 8 жовтня 2010.
  14. 路透社. 中國召喚挪威大使抗議諾獎. Ming Pao (Chinese). Hong Kong. Архів оригіналу за 8 липня 2013. Процитовано 11 грудня 2010.
  15. Офіційний сайт Нобелівської премії. Архів оригіналу за 12 грудня 2010. Процитовано 11 грудня 2010.
  16. У МЗС порівняли церемонію вручення Нобеля з фуршетом
  17. Віталій Портніков. Перевірка Нобелем.
  18. УКРАЇНА ТАКИ НЕ ІГНОРУВАТИМЕ НОБЕЛЯ
  19. ANDREW JACOBS (9 жовтня 2010). China, Angered by Peace Prize, Blocks Celebration. The New York Times.
  20. Bei Feng (11 October 2010). «Viewing the Liu Xiaobo response through Twitter» Архівовано 27 липня 2011 у Wayback Machine., China Media Project of the University of Hong Kong.
  21. Chinese Nobel prize winner's wife detained. CNN. 11 жовтня 2010.
  22. Chinese Nobel Winner's Wife Detained. Slashdot. 10 жовтня 2010.

Джерела
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.