Хвостенко-Хвостов Олександр Веніамінович

Олекса́ндр Веніамі́нович Хвосте́нко-Хвосто́в (* 5 (17) квітня 1895(18950417), слобода Борисівка, нині Бєлгородської області Росії — † 16 лютого 1968, Київ) — український театральний декоратор, один з основоположників української сценографії. Народний художник УРСР (1945).

Хвостенко-Хвостов Олександр Веніамінович
Народження 5 (17) квітня 1895(1895-04-17)
Борисівка
Смерть 16 лютого 1968(1968-02-16) (72 роки)
  Київ, Українська РСР, СРСР
Поховання Байкове кладовище
Країна  Російська імперія
 СРСР
Жанр сценографія
Навчання Московське училище живопису, скульптури та зодчества
Діяльність художник
Відомі учні Греченко Василь Миколайович, Грипак Володимир Олексійович, Голембієвська Ангеліна Володимирівна, Винник Зиновій Львович і Томенко Григорій Олексійович
Член Спілка художників СРСР
Нагороди

Біографія

Родом зі слободи Борисівка на Курщині. Мистецьку освіту здобув у Московському училищі живопису, скульптури й архітектури.

З 1918 працював в Україні у книжковій та газетній графіці, був художником Київського оперного театру «Музична драма».

У 1918—1919 вчився в художній майстерні Олександри Екстер у Києві.

В 1919 переїхав до Харкова.

З початку 1920-х років — знову у театрі. В листопаді 1921 у Харкові, в Героїчному театрі завершено постановку першої в УСРР вистави «Містерія буф» за твором В. Маяковського; постановка Г. Авлова, декорації О. Хвостенко-Хвостова, музика Б. Яновського.

У жовтні 1924 в харківському Першому державному театрі для дітей відбулася прем'єра вистави «Том Сойєр» по М. Твену (художник О. Хвостенко-Хвостов).

Від 1925 року художник-постановник і головний художник Харківського театру опери та балету. Виконав художнє оформлення опер: «Кармен» Ж. Бізе (1924), «Фауст» Ш. Ґуно (1924), «Севільський цирульник» Дж. Россіні (1926), «Любов до трьох апельсинів» С. Прокоф'єва (1926), «Пікова дама» П. Чайковського (1928), «Валькірія» Р. Ваґнера (1929).

У Київському театрі опери та балету його творчий доробок такий: «Червоний мак» Рейнгольда Ґлієра (1928), «Джоні грає» Ернста Кшенека (1929), «Золотий обруч» (1930) та «Щорс» (1938) Бориса Лятошинського, «Запорожець за Дунаєм» Гулака-Артемовського (1935), «Продана наречена» Бедржиха Сметани (1937), «Наймичка» Михайла Вериківського (1943), «Лісова пісня» Михайла Скорульського (1946), «Галька» Станіслава Монюшка (1949), «Утоплена» Миколи Лисенка (1950) та ін.

Роботи Хвостенка-Хвостова визначаються багатством барв і відчуттям стилю музичного твору.

Родина

Донька Тетяна Хвостенко, український графік.

Література

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.