Макаревич Анна Мойсеївна

А́нна Мойсе́ївна Макаре́вич (уроджена Розенштейн, псевдонім — Кулішова; 9 січня 1854 (28 грудня 1853)(18531228), Сімферополь — 29 грудня 1925, Мілан ) — народниця, соціалістка, політична діячка, феміністка.

Макаревич Анна Мойсеївна
Ім'я при народженні італ. Anja Moiseevna Rosenštein
Псевдо Anna Kuliscioff[1]
Народилася 28 грудня 1853 (9 січня 1854)[2]
Сімферополь, Російська імперія
Померла 27 грудня 1925(1925-12-27)[2] (71 рік)
Мілан, Королівство Італія[1]
Поховання Монументальне кладовище
Країна  Російська імперія
 СРСР
 Королівство Італія
Діяльність лікарка, журналістка, політична діячка, редакторка
Alma mater Падуанський університет і Цюрихський університет
Знання мов італійська[2]
Членство Південні Бунтарі
Партія Італійська соціалістична партія і United Socialist Partyd

Життєпис

Народилась в Сімферополі у купецькій сім'ї.

Закінчила Сімферопольську губернську гімназію (навчалася разом з Андрієм Желябовим), потім вступила до Цюрихського політехнікуму; 1873 року через зв'язки зі членами гуртка братів Жебуньових повернулась зі Швейцарії до Одеси, з групою П. Макаревича 1875 року увійшла до складу гуртка «чайковців»; була обвинувачена в пропаганді серед робітників, але уникла арешту і тому не притягувалася по «процесу 193-х», де проходив і судився її перший чоловік П. Макаревич.

1877 року як народниця діяла в групі «південних бунтарів» Володимира Дебагорія-Мокрієвича в Києві й області, серед них були: Віра Засулич, Я. Стефанович, М. Фроленко та інші. Після арештів частини товаришів по Чигиринській справі виїхала до Парижа, де жила під псевдонімом Кулішова; у травні 1877 року арештовувалася в Парижі та Флоренції за участь в організації секції Інтернаціоналу, була вислана зі Франції.

Залучалася до діяльності емігрантських соціалістичних груп, зокрема, коли жила у Швейцарії під прізвищем другого чоловіка, соціаліста А. Коста; 1877 року в Женеві підписалася під статутом «Товариства допомоги політичним вигнанцям із Росії» поряд з підписами Михайла Драгоманова, П. Аксельрода, князя Петра Кропоткіна та інших. З 1885 року жила в Італії, 1890–91 років разом з чоловіком Філіппо Тураті заснувала журнал «Critica sociale», з 1892 року брала участь у заснуванні Партії італійських трудящих.

Померла в Мілані.

Зовнішність

Народник Микола Бух, у своїх мемуарах, згадував епізод, коли він з іншими членами гуртка був на танцях і деякі сторонні присутні подумали, що «гарненька Макаревич, яка виблискувала своїми чарівними оченятами», це переодягнений хлопчик[3].

Примітки
  1. WeChangEd
  2. Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. Бух, 1928, с. 120.

Джерела

Література
  • «Каторга и ссылка» (М.), 1924, № 1, 4 (11); 1925, № 1 (14)
  • Schiavi A. Anna Kuliscioff. Roma, 1955
  • Афанасьев о революционной деятельности Анны Кулешовой в 1873—1892 гг. В кн.: Россия и Италия. М., 1968
  • Павлюченко Э. А. Женщины в русском освободительном движении. М., 1988.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.