Малий Хінґан
Хінґан Малий (кит.: 小兴安岭; піньїнь: Xiǎo Xīng'ān Lǐng) — гірський хребет на Далекому Сході у провінції Хейлунцзян Китаю (більша частина) та в Амурській області і Єврейській АО Росії.
Малий Хінґан кит.: 小兴安岭 | |
Китайська частина Малого Хінґану, під маньчжурською назвою (у німецькій транскрипції) Iljehari-Alin на карті 1891 р | |
Країна | КНР, Росія |
---|---|
Регіони | Хейлунцзян, Амурська область, Єврейська АО |
Довжина | 500 км, (ПдЗ — ПнС) |
Найвища точка | Пінґдінґ Шан |
- координати | 48°48′00″ пн. ш. 127°12′00″ сх. д. |
- висота | 1429 м |
Малий Хінґан на мапі провінції Хейлунцзян | |
Географія
Китайська частина хребта розташована в провінції Хейлунцзян і відділяє Маньчжурську низовину із річкою Нуньцзян, яка тече на південь від долини Амура, який в цьому районі тече на південний схід.
Російська (північно-східна) частина Малого Хінґану розташована в Амурській області та Єврейській АО[1], і відділена від основної, китайської частини Малого Хінґану наскрізною ущелиною річки Амур, яка розташована на кордоні Амурської області і Єврейської АО із Китаєм) і має довжину 170 км, а глибина її місцями сягає 600 м.
Гірський хребет складений гранітами, гнейсами, кристалічними сланцями, базальтами. Гірські надра містять поклади золота, залізної руди, кам'яного вугілля, графіту, олова. Біля західного підніжжя розташована група вулканів Удаляньчі (останнє виверження у 18 столітті). В південній частині хребта окремі висоти сягають майже 1500 м, найвища вершина — Пінґдінґ Шан (1429 м)[2]. В північній частині — висоти сягають 1200 м. Хребет вкритий гірськими лісами. На півночі ялиново-березові ліси та модринова тайга. На півдні — широколистяні ліси (клен, липа, дуб, бархатне дерево).
Див. також
Примітки
- Географическая карта Еврейской автономной области. Масштаб 1см:12км Архівовано 15 січня 2014 у Wayback Machine. (рос.)
- Chingan Mały на WIEM — darmowa encyklopedia, (пол.)
Посилання
- Хінґан Малий // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
- Малий Хінґан // Большая советская энциклопедия : в 30 т. / главн. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.)
- Xiao Hinggan Range у Британській енциклопедії. (англ.)