Малинівка (Ізюмський район)

Мали́нівка — село в Україні, у Барвінківському районі Харківської області. Населення становить 276 осіб. Орган місцевого самоврядування — Гаврилівська сільська рада.

село Малинівка
Країна  Україна
Область Харківська область
Район/міськрада Барвінківський район
Рада Гаврилівська сільська рада
Код КАТОТТГ UA63040030260069806
Облікова картка Малинівка 
Основні дані
Засноване 1863-1864
Населення 276
Площа 0,412 км²
Густота населення 669,9 осіб/км²
Поштовий індекс 64742
Телефонний код +380 5757
Географічні дані
Географічні координати 48°49′02″ пн. ш. 36°41′50″ сх. д.
Середня висота
над рівнем моря		 200 м
Найближча залізнична станція Дубове
Місцева влада
Адреса ради 64740, Харківська обл., Барвінківський р-н, с. Гаврилівка, вул.Привокзальна,24
Сільський голова Потапенко Тетяна Іванівна
Карта
Малинівка
Малинівка
Малинівка
Мапа

Географія

Село Малинівка знаходиться за 12 км від смт Близнюки, залізнична станція Дубове з декількома вантажними терміналами, примикає до села Енергетиків (Близнюківський район). Село знаходиться на початку балки Сухий Торець по якій протікає струмок, один з витоків річки Сухий Торець. Біля села зроблена загата.

Історія

Вважається, що село Малинівка було засновано після 1861 року. У 1864 році у власницькому селі Малинівка (Голодрабівка) «при вершині річки [Сухий] Торець» значилося 18 душ населення при 4 дворах[1]. На плані генерального межування Ізюмського повіту, складеному після 1870 року, Малинівка «біля витоку річки Сухий Торець» значиться як село[2]. Вказана Малинівка «у вершині балки Торець» і на карті Ф.Ф.Шуберта (1875 рік)[3]. Імовірно, на початку ХХ століття Малинівку також могли називати Крутоярівкою[4].

У 1869 році було відкрито рух по Курсько-Харково-Азовській залізниці, на якій були відкриті станції Надєждіне (Близнюки) і Гаврилівка. Перші письмові відомості про роздільний пункт при селі Малинівка - однойменну "полустанцію" - датовані 1883 роком[5]. Зараз це станція Дубове.

Станом на 1927 рік, на хуторі Малинівка проживало 192 особи, по роз'їзді Дубове - 19 осіб; дворів було, відповідно, 35 і 6. На хуторі працював паровий млин і були організовані курси лікнепу. В залізничних будках №№ 876, 877, 878, 878-а, 878-б проживали 36 чоловік[6]. В другій половині 30-х років минулого століття в Малинівці було 62 двори, що в 1,5 рази більше, ніж в 1927 році[7].

У 70-х - 80-х роках ХХ століття тут проживали 220 чоловік[8]. Приросту населення в селі сприяли відкриття в Малинівці повноцінної станції Дубове після Другої Світової війни, а також налагодження регулярного сполучення приміських поїздів на Близнюки, Лозову, Харків, Гаврилівку, Язикове, Гусарівку, Слов'янськ, Краматорськ (до 2014 року - до Горлівки, у 1962-2009 роках - також на Мерцалове, Красномрійськ).

В 2005-2006 році в селі Малинівка було відкрито Храм Сергія Радонезького, для чого було віддано будівлю місцевого клубу[9]. Діти села Малинівка їздять шкільним автобусом до шкіл у селах Пригоже й Гаврилівка[10].

Економіка

В селі є молочно-товарна ферма.

Примітки
  1. Харьковская губерния. Список населённых мест по сведениям 1864 года. СПб. 1869.
  2. Генеральный уездный план Харьковской губернии Изюмского уезда. Часть 3.
  3. Это место: Трёхверстовка Шуберта онлайн и в цвете / Лист 25-15 Александровка.
  4. Самойлович И. (1904). Справочная книга для Харьковской епархии. Х.
  5. Ефименко П.С. (1883). Харьковский календарь на 1884 год. Х.
  6. Довідник Ізюмщини. Ізюм. 1927.
  7. view/?id=101034045&backurl=q%5CСхема%20№%2010%20наступательной%20операции%2057%20армии%20и%2037%20армии%20 Карта решения командующих 57, 37 и 12 А на наступление // ЦАМО, фонд 251, опись 646, дело 211, документ 2.
  8. КАРТА ГЕНШТАБА. КВАДРАТ М-37-110.
  9. Храм Святого Сергия Радонежского, с. Малиновка - Изюмская епархия.
  10. Барвенковский район - сайты школ и других учебных заведений.

Посилання


This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.