Мамоново

Мамоново (рос. Мамоново; до 1947 Гайлігенба́йль, нім. Heiligenbeil, лит. Šventapilė, пол. Święta Siekierka, Świętomiejsce) — прикордонне з Польщею місто районного підпорядкування в Калінінградській області Російської Федерації. З 2004 року є адміністративним центром Мамоновського міського округу.

місто Мамоново
рос. Мамоново
Країна Росія
Суб'єкт Російської Федерації Калінінградська область
Муніципальний район Мамоновський міський округ
Код ЗКАТУ: 27203510[1]
Код ЗКТМО: 27712000001
Основні дані
Населення 8075 осіб (2015 рік)
Площа 20,85 км²[2]
Поштовий індекс 142715
Телефонний код +7 40156
Географічні координати: 54°28′ пн. ш. 19°56′ сх. д.
Часовий пояс UTC+2
Висота над рівнем моря 10 м
Вебсторінка mamonovo.gov39.ru
Мапа

Мамоново


Мамоново


 Мамоново у Вікісховищі

Місто розташоване приблизно за 5 км від кордону з Польщею, поблизу Віслинської затоки, у безпосередній близькості від місця, де річка Витушка впадає у річку Мамоновка (Банувка, пол. Banówka). На південь від міста розташований автомобільний пункт пропуску через кордон Мамоново - Гроново, а також нещодавно відкритий перехід Мамоново II - Брязкальця і залізничний Мамоново - Бранево.

Населення — 8075 осіб (2015 рік).

Назва

Стара німецька назва — Гайлігенбайль — означає «Священна сокира». Мова йде про сокиру, якою, за переказами, був зрубаний священний дуб, що ріс на місці міста і служив об'єктом поклоніння прусів.

Географія

Місто розташоване недалеко від узбережжя Калінінградської затоки Балтійського моря, за 48 км від Калінінграда.

Клімат

Клімат Мамонового
Показник Січ. Лют. Бер. Квіт. Трав. Черв. Лип. Серп. Вер. Жовт. Лист. Груд. Рік
Середня температура, °C −3,2 −2,5 1,0 6,1 11,8 15,5 17,0 16,7 12,9 8,3 3,3 −0,7 7,2
Днів з опадами 12 9 9 7 8 9 10 10 12 11 14 13 124
Джерело: www.yr.no

Історія

Місто було засноване 1301 року на місці дерев'яної прусської фортеці під назвою Гайлігенштадт («священне місто»). У 1344 році назву міста було змінено на Гайлігенбайль (нім. Heiligenbeil), звідси і польська назва пол. Święta Siekierka — «Свята Сокира», проте закінчення «beil» може походити зі старопруського «Bil», що означає «село» або «замок».

У 1349 у місті була зведена церква.

Після адміністративної реформи Східної Пруссії, з 1819 у Гайлігенбайлі розмістилася штаб-квартира округу (Landkreis).

З 1895 року в місті діяла фабрика Ostdeutschen Maschinenfabrik, що виробляла сільськогосподарські машини та інструменти. У 1900 році в місті проживало 3800 осіб, що займалися, зокрема, роботою в текстильній та металургійній промисловостях; у 1939 році населення міста становило 12 100 жителів.

У 1947 році місто було перейменоване на честь Героя Радянського Союзу підполковника Миколи Мамонова (1919—1944), який командував 331-м стрілецьким полком, що брав участь у боях за це місто.

У лютому і березні 1945 року місто було ареною запеклих боїв між військами радянського 3-го Білоруського Фронту і німецькою 4-ою Армією, що захищала доступ до порту, з котрого вели евакуацію морським шляхом. В результаті боїв місто було майже повністю знищене, разом з готичною парафіяльною церквою XIV століття і ратушею у стилі класицизму. 25 березня 1945 місто було здобуто військами Радянської армії.

Відновлене після війни місто знаходиться трохи західніше свого довоєнного розташування. На південь від міста є кладовище німецьких солдатів, загиблих під час боїв за місто (4700 осіб).

Населення

Зміни населення
Рік Населення Зміна
1875 3354
1890 3760 +12.1%
1910 4821 +28.2%
1933 6356 +31.8%
1939 10 631 +67.3%
1959 5459 −48.7%
1970 7275 +33.3%
1979 8001 +10.0%
1989 7816 −2.3%
1996 8100 +3.6%
1998 8100 +0.0%
2000 8100 +0.0%
2001 8100 +0.0%
2002 7393 −8.7%
2005 7500 +1.4%
2009 7673 +2.3%
2010 7761 +1.1%
2011 7800 +0.5%
2012 8055 +3.3%
2013 8028 −0.3%
2014 8105 +1.0%
2015 8075 −0.4%

Національний склад населення:

Транспорт

У Мамоновому розташована однойменна залізнична станція Калінінградської залізниці. Ця станція належить до залізничної лінії Калінінград — Мамоново (польський кордон).

У Мамоново розташований прикордонний перехід (залізничний і автотранспортний).

Примітки


This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.