Маньчжурські мішані ліси

Маньчжурські мішані ліси — екорегіон, що охоплює лісисті пагорби, які оточують річкові рівнини Північного Китаю, Росії, Північної та Південної Корей. Екорегіон має декілька рідкісних видів через відносну ізольованість, різноманітність середовища проживання, з мішаними лісами з монгольського дубу та корейської сосни. Оскільки гори підносяться над регіоном з трьох сторін, а внизу — рівнини та водно-болотні угіддя, ця територія підтримує високе біорізноманіття як перехідна зона. [2][3]

Маньчжурські мішані ліси

Водоспад ДіуСойЛау
Екозона Палеарктика
Біом Помірні широколистяні та мішані ліси
Межі Амурський луковий степ, Центральнокорейські листопадні ліси, Мішані ліси Чанбайшань, Хвойні ліси Хінган-Джагди, Монголо-Маньчжурський степ, Листопадні ліси Сунляо, Охотсько-Маньчжурська тайга, Уссурійські широколистяні та мішані ліси
Площа 504,828
Країни Китай, Росія, Північна Корея, Південна Корея
Охороняється 57,139 км² (11)[1]

Екорегіон позначено фіолетовим

Розташування та опис

Екорегіон займає середні схили трьох навколишніх гірських хребтів: східні схили гір Великого Хінгану, південні схили Малого Хінгану та західні схили гір Чанбайшань. Південна частина екорегіону оточує екорегіон мішані ліси Чанбайшань, тоді як середня частина оточує більшу частину екорегіону листопадні ліси Сунляо, а північна половина екорегіону межує з нижнім західним сектором Амурського лучного степу. [2]

Клімат

Клімат екорегіону — вологий континентальний клімат, з теплим літом (за класифікацією клімату Кеппена (Dwb)), з сухою зимою. Цей клімат характеризується великими сезонними перепадами температур і теплим літом (принаймні чотири місяці з середньою температурою вище 10 °C, але жодного місяця з середньою температурою вище 22 °C. [4][5] Кількість опадів варіюється в залежності від місця розташування, коливається від 500 до 1000 мм/рік. Літо та осінь — вологий сезон.

Флора

Оскільки екорегіон розташовано між 37 до 53 ° N, його ліси містять більше хвойних порід, ніж листяні ліси на півдні. Варто відзначити: Pinus koraiensis, Pinus sylvestris, Abies holophylla, Picea obovata, Quercus mongolica, Fraxinus mandschurica, Tilia amurensis, Ulmus laciniata [2]

Заповідні території

На 2017 рік: 57 139 км², або 11 % екорегіону, є заповідником. Серед заповідників варто відзначити: Національний парк Земля леопарда, Росія та національний парк Сораксан у Південній Кореї.

Примітки
  1. Dinerstein, Eric; Olson, David (June 2017). An Ecoregion-Based Approach to Protecting Half the Terrestrial Realm. BioScience 67 (6): 534–545. PMC 5451287. PMID 28608869. doi:10.1093/biosci/bix014. Проігноровано невідомий параметр |doi-access= (довідка) Supplemental material 2 table S1b.
  2. Manchurian mixed forests (англ.). World Wildlife Federation. Процитовано 23 лютого 2020.
  3. Map of Ecoregions 2017 (англ.). Resolve, using WWF data. Процитовано 14 вересня 2019.
  4. Kottek, M., J. Grieser, C. Beck, B. Rudolf, and F. Rubel, 2006. World Map of Koppen-Geiger Climate Classification Updated (англ.). Gebrüder Borntraeger 2006. Процитовано 14 вересня 2019.
  5. Dataset - Koppen climate classifications (англ.). World Bank. Процитовано 14 вересня 2019.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.