Національний парк Земля леопарда

У другій половині 20 століття далекосхідний леопард виявився на межі вимирання. Питання збереження цього виду привернув пильну увагу вчених, громадськості та, головне, — держави.

У зв'язку з цим в 1999 році була розроблена і затверджена «Стратегія збереження далекосхідного леопарда в Росії», реалізація якої була взята на особистий контроль Керівника Адміністрації Президента РФ Сергія Іванова. З метою оптимізації управління та концентрації ресурсів прийнято рішення про створення єдиної природоохоронної структури з включенням до її складу земель в ареалі далекосхідного леопарда, в тому числі заповідника «Кедрова Долина» зі збереженням його статусу і двох заказників.

На першому етапі реформування в 2008 році заповідник «Кедрова Долина» з відання Далекосхідного відділення Академії наук переданий у відання Мінприроди Росії. Два заказника «Леопардовий» і «Борисовське плато» об'єднані в один, який отримав назву «Леопардовий» з віднесенням його також до відання Мінприроди Росії. І нарешті 5 квітня 2012 року постановою Уряду Російської Федерації створено Національний парк «Земля леопарда», що включив до свого складу територію заказника «Леопардовий» і прилеглі території в межах Хасанського і Надеждинського муніципальних районів, Уссурійського міського округу і міста Владивостока.

Трохи пізніше, 21 травня 2012 року наказом Мінприроди Росії створена природоохоронна структура отримала своє офіційне найменування — Федеральне державне бюджетна установа "Об'єднана дирекція Державного природного біосферного заповідника «Кедрова Долина» і національного парку «Земля леопарда». Фінальним акордом стала постанова Адміністрації Приморського краю від 15 січня 2013 році про створення на прилеглих до національного парку територіях охоронної зони.

Національний парк «Земля леопарда» знаходиться в Приморському краї і охоплює Хасанський, Уссурійський і Надєждинський райони. Територія парку простягається від узбережжя Амурського затоки Японського моря до російсько-китайського кордону в меридіональному напрямку, і від південних кордонів заказника «Полтавський» в Уссурійському районі до точки державного кордону РФ по руслі річки Туманна. Територія парку, як і Хасанського району, де розташована велика його частина, витягнута з півночі на південь, відстань від північної до південної точки становить приблизно 150 км. Із заходу на всій своїх протяжності межа парку збігається з державним кордоном РФ з КНР, східний кордон частково проходить поблизу залізниці Роздольне-Хасан, виходячи на ділянці бухта Мілководна-район станції Приморська до берега Амурської затоки.

Амурський тигр

Територія ФГБУ «Земля леопарда» є істотною частиною Амурського екорегіону або Змішаних лісів Манчжурії (сучасні Приамур'я і Примор'я). Це єдиний (крім Кавказу) регіон Росії, не порушений останнім заледенінням, що сприяло збереженню багатого розмаїття флори і фауни. Саме завдяки цьому тут донині ростуть стародавні реліктові рослини, а також мешкають представники тропічної фауни. На території національного парку описано 54 види ссавців, 184 види птахів, 7 видів амфібій, 8 видів рептилій, 12 видів риб, 940 видів судинних рослин, 283 види прісноводних водоростей, 251 вид лишайників, 179 видів мохів і 1914 видів грибів.

Тваринний світ території Національного парку «Земля леопарда» багатий і різноманітний. Тут на кордоні Росії, Китаю і Північної Кореї відзначена максимальна видова концентрація в усій Північно-Східної Азії.

На території Національного парку відзначені види, охорона яких має міжнародне значення, види-індикатори, чиї місцеперебування знаходяться під загрозою, а також рідкісні та зникаючі види. В даний час близько 40 рідкісних і зникаючих видів вимагають прийняття термінових заходів щодо їхього збереження, 10 з них віднесені до першої категорії захисту, прийнятої в КНР і 23 знаходяться під охороною згідно Російському законодавству. Крім тигрів і леопардів в цих місцях зустрічаються такі види як гімалайський ведмідь, бурий ведмідь, копитні (плямистий олень, кабарга, козуля, горал і дикий кабан), а також рись, далекосхідний лісовий кіт, лисиця, борсук, їжак, єнотовидний собака, колонок, видра, землерийки і кажани, маньчжурський заєць, вивірка, бурундук, 7 видів амфібій і 12 видів рептилій.

На південному заході Приморського краю мешкає 65 видів ссавців. Найбільше значення для збереження всього природного комплексу мають види, занесені до Червоної Книги МСОП і Росії. Для фауни світу найбільш серйозна ситуація зараз склалася зі збереженням далекосхідного підвиду леопарда. За даними останніх обліків (2013) на території південно-західного Примор'я мешкає 48-50 особин леопарда. Це — останній осередок проживання даного підвиду великих кішок на нашій планеті.

• Офіційний сайт ФГБУ «Земля леопарда»(рос.)
• Відео із фотопасток(рос.)