Липа амурська

Ли́па аму́рська (лат. Tilia amurensis) — листопадне дерево, вид роду Липа (Tilia) родини Мальвові (Malvaceae); раніше рід Липа зазвичай виділяли в самостійну родину липові (Tiliaceae).

Липа амурська
Біологічна класифікація
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Евдикоти (Eudicots)
Клада: Розиди (Rosids)
Порядок: Мальвоцвіті (Malvales)
Родина: Мальвові (Malvaceae)
Рід: Липа (Tilia)
Вид:
T. amurensis
Біноміальна назва
Tilia amurensis

Ботанічний опис

Дерево висотою до 25(30) м. Кора темно-сіра, у старих дерев пластинчасто відшаровується, іноді більшою мірою з глибокими борознами; кора молодих гілочок гола, коричнево-червонувата. Пагін спочатку з шовковистим білим опушенням, яке незабаром опадає.

Бруньки довгасті, яйцеподібні, голі, довжиною 5-7(8) мм, шириною 3-4 мм, з трьома бруньковими лусками, з яких перша охоплює близько половини основи бруньки, а за висотою не перевищує її середини.

Листя

Черешки голі, довжиною 3—5,5 см. Листки фертильних пагонів округлі або широкояйцеподібні, 4,5—7 см завдовжки і такої ж ширини, на верхівці відтягнуто-загострені, з більш-менш глибоко серцеподібною основою (листя, розташовані ближче до кінців гілок, іноді мають майже обрізану основу), пилчасто-зубчасті, з більш-менш округлими зубцями з ніби насадженим вістрям, що є продовженням листової пластинки, зверху голі (лише спочатку більш-менш густо вкриті зірчастими шовковистими волосками), знизу сизуваті, голі, іноді по жилках із розсіяними волосками і бурими борідками сплутаних волосків у кутах між жилок. Листки порослевих пагонів дельтоподібні або округлі, довжиною до 10—15 см, з більшими зубцями, іноді листки лопатеві, з негустими борідками в кутах жилок і розсіяними зірчастими волосками. Базальних жилок 6-7; жилок другого порядку 5-7; жилки третього порядку більш-менш звивисті і паралельні.

Суцвіття і квітки

Приквітковий лист широколанцетний або оберненоланцетний, 3,5—6(7) см завдовжки, 1—1,5 см шириною, часто несиметричний, з обох сторін голий, внизу поступово звужується, прирослий до квітконоса на висоті 1—2 см від його основи і зрощений з ним менш, ніж на половину своєї довжини, зверху жовтого, а знизу жовто-палевого кольору. Суцвіття 8—10 см завдовжки, складається з (3)5—8(15) (до 20) квіток, пухке. Бутони округло-яйцеподібні, 3—4 мм діаметром, опушені дрібними зірчастими волосками. Квітки діаметром 15—16 мм. Чашолистки ланцетні, довжиною 5—6 мм, зовні негусто опушені дрібними зірчастими волосками, зсередини біля основи довговолосисті. Пелюстки на верхівці більш-менш округлі, поступово звужуються донизу, 6-7 мм завдовжки. Тичинок 25—30, нитки деяких з них в нижній частині більш розширені і сплощені, 6—7 мм завдовжки. Зав'язь повстяно опушена, куляста. Стовпчик голий, 3—4 мм завдовжки, з лопатями рильця, що розходяться.

Цвітіння відбувається в першій половині червня, в північних районах — у другій половині червня.

Плоди і сходи

Плід округленої або подовженої форми, іноді практично грушоподібні, 5—6(8) мм діаметром, гладкі або з опуклими ребрами, повстяно опушені. Плодоносить у кінці серпня. Вага 1000 плодів — 30—40 г; в 1 кг — 25—33 тис. плодів.

Стебло сходів кучеряво-волосисте; сім'ядоля п'яти — семи-пальчатолопатева, біля основи злегка клиноподібні, з обох боків голі, лише по жилках злегка війчасто-волосисті, по краях густо-жорстковійчасті, 2—3 см довжиною і шириною, на густо-війчасто-опушених черешках. Перший листок дельтоподібний, біля основи злегка серцеподібний, 3—4 см завдовжки, 1,5—2 см завширшки, з великими зубцями, з загостреннями, зверху і знизу по жилках рідко, а по краях густо війчасто-волосистий; черешок 1,5—2 см завдовжки, також війчасто-опушений.

Плоди дозрівають у вересні. В 1 кг близько 27000 штук. Стратифікації потребують протягом 50—70 днів, середня схожість 45 %[1].

Вид описано з Амура. Тип у Санкт-Петербурзі.

Екологія та поширення

Липа амурська поширена в Росії (Амурська область, Хабаровський край (південь), Примор'я), Китаї (провінція Хейлунцзян, Ляонін і Гірин) і Кореї[2]. Піднімається в гори не вище 150—200 м над рівнем моря[3].

Росте в долинах річок у широколистяно-ільмових лісах, а на схилах гір — у дубових лісах[3].

За даними Л. В. Любарського і Л. Е. Васильєвої на липі амурській знайдено дереворуйнівні гриби: трутовик сірчано-жовтий, трутовик плоский, трутовик піноподібний (зрідка), трутовик лускатий, трутовик горбатий, осиковий гриб, лускатка золотиста, лускатка проміжна[4].

Граничний вік точно встановити складно, оскільки найстаріші примірники всі дуплисті або зі значною гниллю, у всякому разі він перевищує 300 років. У перші роки росте дуже повільно, від 25—30 років зростання посилюється. У природних умовах добре відновлюється насінням, дає поросль, особливо рясну після рубання[1].

Хімічний склад

У листі весняного збору міститься: вологи — 10,5 %, сухої речовини — 89,15 %, сирої золи — 6,77 %, сирої клітковини — 14,35 %, сирого жиру — 1,33 %, сирого протеїну — 20,97 %, безазотистої екстрактивної речовини — 56,97 %.

Значення і застосування

Цінний медонос[1][3]. За сприятливих умов продуктивність узятків може тривати 12 днів. Продуктивність меду умовно чистих насаджень досягає 1000 кг/га[5], за іншими даними до 1500 кг/га[6]. У сприятливі роки узяток на один вулик досягає 10—12 кг, на окремих пасіках — до 17 кг на день[1]. Зацвітає на 4—6 днів пізніше від липи Таке[3].

Деревина високо цінується в столярному і токарному виробництвах і в спеціальному машинобудуванні. Йде на виробництво легкої фанери, на виготовлення різної тари для продуктів, вуликів, креслярських дощок, дерев'яних ложок. Може застосовуватися для виробництва сірників. З лубу може виготовлятися мачула[1].

В культурі давно на Далекому Сході, вводиться в культуру в Західному Сибіру.

Листя їстівне для худоби і може заготовлюватися на зиму у вигляді віників.

Класифікація

Вид Липа амурська належить до роду Липа (Tilia) родини Мальвові (Malvaceae).

Примітки
  1. Воробьёв, 1968, с. 195.
  2. За інформацією GRIN. Див. картку рослини
  3. Усенко, 1984, с. 170.
  4. Любарский Л. В., Васильева Л. Н. Трутовик чешуйчатый // Дереворазрушающие грибы Дальнего Востока. — Новосибирск : Наука, 1975. — С. 11, 131, 137, 138, 140, 144, 146, 147. — 1600 прим.
  5. Мадебейкин, Мадебейкин, 1999, с. 23.
  6. Варфоломеев, 1991, с. 17.

Література
  • Воробьёв Д. П. Дикорастущие деревья и кустарники Дальнего Востока. — Л. : Наука, Ленингр. отд, 1968. — С. 194—195. — 3000 прим.
  • Варфоломеев К. С. Медоносные ресурсы Дальнего Востока // Пчеловодство : журнал. — 1991. — № 7 (8 лютого). — С. 16—19.
  • Мадебейкин И. И., Мадебейкин И. Н. Липы разных видов // Пчеловодство : журнал. — 1999. — № 5 (8 лютого). — С. 22—23.
  • Соколов С. Я., Стратонович А. И. Деревья и кустарники СССР. Дикорастущие, культивируемые и перспективные для интродукции. / Ред. тома С. Я. Соколов. — М.—Л. : Изд-во АН СССР, 1958. — Т. IV. Покрытосеменные. Семейства Бобовые — Гранатовые. — С. 720—721. — 976 с. — 2500 екз. (рос.)
  • Усенко Н. В. Деревья, кустарники и лианы Дальнего Востока. — Хабаровское книжное издательство, 1984. — С. 170. — 20000 прим.
  • Шишкин Б. К., Бобров Е. Г. Род 881 Липа — Tilia L. // Флора СССР: в 30 т. / начато при рук. и под гл. ред. В. Л. Комарова. — М. ; Л. : Изд-во АН СССР, 1949. — Т. 15 / ред. тома Б. К. Шишкин, Е. Г. Бобров. — С. 16—17. — 742 с. — 4000 экз.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.