Маренков Олексій Васильович

Народився 13 [25] березня 1886(18860325) року в місті Орлі (тепер Росія). Малюванню вчився у Олександра Гофмана. У 1905—1912 роках навчався в Київському художньому училищі у Івана Селезньова, Григорія Дядченка, Федора Кричевського. З 1923 до 1931 року викладав у Харківському художньому технікумі, пізніше у Харківському художньому інституті. Серед учнів — Йосип Дайц, Володимир Нерубенко, Олександр Сиротенко, Мойсей Фрадкін, Олексій Щеглов.

У Києві мешкав на Спаській вулиці. Був репресований: 1938 року з'явилася доповідна записка Головліту УРСР, що його плакати містили «грубі контрреволюційні спотворення»:

«на прапорі у зображення товариша Сталіна кінець вуса був намальований, як наподібнення якогось звірка; з правої сторони шиї намальована сокира, що впиралася в шию, з лівої сторони шиї — друга сокира, котра поглядала на товариша Леніна на прапорі».

, іншому працівнику НКВС — Рошаль, «Держлітвидав», на місці Сталіна привидівся

«козел з рогами, лапами та хвостом»

.

Помер в Києві у 1942 році.

У 1919 році був ілюстратором першого випуску літературно-художнього збірника Орловського філіалу Пролеткульту «Червоний ранок».

Орися ж ти, моя ниво…

Працював в царині плаката і книжкової графіки:

• створив обкладинки:
  • до праці Володимира Леніна «Як комуністи-більшовики ставляться до середнього селянства»;
  • до творів Тараса Шевченка (і портрет Кобзаря, 1928), Марка Вовчка, Василя Блакитного (1927, «Поезії»), Юрія Яновського, Юрія Будяка (1927, «На вовка»), В. Ліра (1926, «Діти в царстві капіталу») та ілюстрував їх;
  • до «Селянської читанки» (1924);
• розробив марки з портретом Тараса Шевченка (1920, спільно з Миколою Івасюком; 1923 — з Борисом Порай-Кошицем).
• автор плакатів:
  • «Київ — Сербії й Чорногорії 4 та 5 січня 1915» (1914);
  • «Комуністична партія України створила Робітничо-селянську Українську державу» (1920);
  • «Кримський павук має бути розчавлений!» (1920);
  • «Наймит Петлюра продав Україну польським панам!» (1920);
  • «Товариші селяни!..» (1920);
  • «Vive la III-me Internationale!» (1920);
  • «Орися ж ти, моя ниво…» (1921);
  • «1 Мая» (1921);
  • «В огні світової соціальної революції пролетаріат порве пута неволі …»(1921);
  • «На базі колективізації знищимо куркуля» (1931);
  • «Чому ти ще не в колективі?» (1929);
  • «Всі на вибори до Верховної Ради УРСР!» (1938).
• автор монументального розпису в в інтер'єрах ВУЦВК і готелю «Червоний» у Харкові (1920-ті).

Окремі твори художника зберігаються у Харківському художньому музеї.

Прізвище художника викарбуване на пам'ятнику «Художники-жертви репресій» біля Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури у Києві.

• В. В. Мизгіна. Маренков Олексій Васильович // ЕСУ

• Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.;
• Словник художників України / за ред. М. П. Бажана (відп. ред.) та ін. — К. : Головна редакція Української Радянської Енциклопедії, 1973. — С. 144.

;

• Митці України : Енциклопедичний довідник / упоряд. : М. Г. Лабінський, В. С. Мурза ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1992. — С. 387. — ISBN 5-88500-042-5.;

• Маренков Олексій Васильович // Шевченківська енциклопедія: — Т.4:М—Па : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський.. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2013. — С. 68.
• Андрейканіч А. І. «Антологія українського плаката першої третини ХХ століття». — Косів: Видавничий дім «Довбуш», 2012. — 120 с.; іл. сторінка 69. ISBN 966-5467-23-4;