Маринівка (Горлівський район)
Мари́нівка — село в Україні, у Шахтарському районі Донецької області. Населення становить 629 осіб.
село Маринівка | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Донецька область |
Район/міськрада | Горлівський район |
Громада | Сніжнянська міська громада |
Код КАТОТТГ | UA14060110180026446 |
Облікова картка | Маринівка |
Основні дані | |
Населення | 629 |
Площа | 20 км² |
Густота населення | 31.5 осіб/км² |
Поштовий індекс | 86200 |
Телефонний код | +380 6255 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 47°54′17″ пн. ш. 38°50′28″ сх. д. |
Середня висота над рівнем моря |
217 м |
Водойми | р. Вільховчик |
Відстань до обласного центру |
95,9 км |
Відстань до районного центру |
39,6 км |
Найближча залізнична станція | Софіно-Брідська |
Відстань до залізничної станції |
17,9 км |
Місцева влада | |
Адреса ради | 86260, с. Степанівка, вул. Єжкова, 97 |
Сільський голова | Бикадорова Олександра Арсланівна |
Карта | |
Маринівка | |
Маринівка | |
Мапа | |
|
Загальні відомості
Відстань до райцентру становить близько 39 км і проходить автошляхом місцевого значення.
Землі села межують із територією смт Побєда Сніжнянської міської ради Донецької області та Куйбишевським районом Ростовської області Росії.
Неподалік від села розташований пункт пропуску на кордоні з Росією Маринівка—Куйбишево.
Унаслідок російської військової агресії із серпня 2014 р. Маринівка перебуває на тимчасово окупованій території.
Історія
Станом на 1873 рік у слободі, центрі Маринівської волості Міуського округу Області Війська Донського, мешкало 1181 особа, налічувалось 185 дворових господарства й 1 окремий будинок, 48 плугів, 110 коней, 194 пари волів, 1189 овець[1].
За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 1218 осіб (611 чоловічої статі та 607 — жіночої), з яких 1212 — православної віри[2].
Війна на сході України
У 2014 році під час війни на сході України біля Маринівки точилися бої за контроль над пунктом пропуску «Маринівка», під час яких село кілька разів переходило з рук у руки. Внаслідок вторгнення російських регулярних військ, з кінця серпня 2014 року село знаходиться під контролем проросійських формувань ДНР.
Населення
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 649 осіб, з яких 293 чоловіки та 356 жінок.[3]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 626 осіб.[4]
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[5]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 88,71 % |
російська | 10,81 % |
німецька | 0,16 % |
інші | 0,32 % |
Примітки
- рос. дореф. Списокъ населенныхъ мѣстъ Области Войска Донскаго по переписи 1873 года. Изданъ Областнымъ войска Донскаго Статистическимъ Комитетомъ, подъ редакціею секретаря комитета А.Савельева. Новочеркаскъ. 1875 г. — 275 с., (стор. 236)
- рос. дореф. Населенныя мѣста Россійской Имперіи в 500 и болѣе жителей съ указаніем всего наличнаго въ них населенія и числа жителей преобладающихъ вѣроисповѣданій по даннымъ первой всеобщей переписи 1897 г. С-Петербург. 1905. — IX + 270 + 120 с., (стор. 1-53)
- Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Донецька область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Донецька область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- Розподіл населення за рідною мовою, Донецька область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.