Марк Волберг

Народився в найбільшому передмісті Бостона Дорчестері в Массачусетсі. Наймолодший із дев'яти дітей у сім'ї. Його брати й сестри (від старшого до молодшого): Артур, Джим, Деббі, Мішель, Пол, Трейсі, Роберт і Донні. Мати, Елма Ілейн (Alma Elaine), у різний час працювала банківським клерком і медсестрою. Його батько, Дональд Едвард Волберг (Donald Edward Wahlberg), був водієм вантажівки[4]. Батьки розлучилися в 1982 році. Волберг має шведські, ірландські та франко-канадські корені.

Марк дістав католицьке виховання і відвідував Copley Square High School в Бостоні. Однак кинув навчання, й атестат зрілості здобув набагато пізніше.

У підлітковому віці був замішаний у декількох актах насильства і вандалізму. За словами Марка, в юності у нього було приблизно 20-25 приводів у поліцію. У віці тринадцяти років мав серйозні проблеми з кокаїном та іншими наркотиками[5]. У п'ятнадцять років одного разу знущався з групи темношкірих школярів на екскурсії — кидав у них каміння (деякі дістали травми) і давав образливі прізвиська та закликав "убивати ніггерів".[6] Цей випадок Волбергу нагадали в червні 2020 року, коли актор виступив проти расизму на тлі акцій #BlackLivesMatter після вбивства поліціантами 25 травня афроамериканця Джорджа Флойда. Деяких користувачів мережі обурило те, що актор не приніс свої вибачення за злочини молодості на ґрунті расової нетерпимості.

Ориґінал допису в твітері:

"The murder of George Floyd is heartbreaking. We must all work together to fix this problem. I'm praying for all of us. God bless." [7]

У шістнадцять, перебуваючи під дією фенілциклідину пограбував аптеку, потім послідовно напав на двох дорослих в'єтнамців. Першого нокаутував ударом колоди по голові, другого вдарив в око. Згодом той осліп на це око.[8][9] Марк стверджує, що інциденту не пам'ятає, оскільки «відключився» ще до того, як був схоплений поліцією. Волберга звинуватили у спробі вбивства і засудили до двох років тюремного ув'язнення. Хоча йому було всього 16, відбувати покарання Марк віддав перевагу в «дорослій» виправній колонії району Дір Айленд (Deer Island House of Correction), м. Бостон, розраховуючи вийти достроково, що в колонії для неповнолітніх у США не допускається.[10] Через 45 днів ув'язнення він вийшов на свободу.[8][11] У 21 рік Волберг напав на сусіда, без видимих ​​на те причин, і зламав йому щелепу.[12] У 22 будучи популярним хіп-хоп-виконавцем, на голлівудській вечірці закатав скандал із Мадонною (за свідченнями деяких очевидців, спровокований її зауваженнями у грубій формі, що він тут зайвий), що завершився бійкою на задньому дворі будинку й розбитим носом агента Мадонни — Гая Осер, що завзято вирішив відстояти її честь[13].

Спочатку Марк дістав популярність, як молодший брат Донні Волберга, учасника культової поп-групи початку 1990-х «New Kids on the Block». У тринадцятирічному віці Марк, поряд з Донні, Денні Вудом і Джонатаном Найтом сам входив до її складу. Однак, чужий «гарненько-приторному» іміджу групи, незабаром її покинув.

За допомогою брата Донні, Марк у складі хіп-хоп-групи «Marky Mark» записав альбом «Music for the People». Композиція «Good Vibrations» з цього альбому в 1991 році тиждень очолювала провідний американський хіт-парад Billboard Hot 100. Сам альбом став платиновим.

Роком пізніше побачив світ другий альбом «You Gotta Believe». Його успіх був скромніший.

Важке дитинство й заняття бодібілдінгом, до якого він долучився у в'язниці, внесли неоціненний внесок у блискучий старт його музичної кар'єри: невимушеність Марка на сцені межувала з провокацією, а виконання хіп-хопу він майже завжди супроводжував публічним стриптизом. Бігати по сцені в одній білизні зі спущеними до самих кісточок штанами зовсім стало його візитною карткою. Молодь, особливо її жіночу половину, це приводило в дике захоплення.

У 1992 році випустив автобіографію і в одному з інтерв'ю заявив, що присвячує її своєму пенісу[14].

Під ім'ям Marky Mark Волберг спільно з регі-виконавцем Prince Ital Joe записав два альбоми. У їхніх композиціях реп і регі поєднуються у стилі ритмічної музики.

Волберг володіє вражаючими фізичними даними. Вперше він це продемонстрував у відеокліпі на композицію «Good Vibrations» і особливо в серії зображень реклами нижньої білизни Calvin Klein.[15] По телебаченню і в глянсових журналах часто фігурувала реклама з ним на самоті або в компанії моделі Кейт Мосс. Волберг також зняв тренувальне відео «The Marky Mark Workout: Form … Focus … Fitness».

Кінокар'єра Волберга почалася в 1993 році з ролі з телефільму «Заміна» (The Substitute). Його дебютом на великому екрані стала роль у фільмі 1994 року «Людина епохи Відродження» з Денні Де Віто в головній ролі.

Вперше увагу критиків Марк звернув на себе у фільмі за автобіографічним оповіданням Джима Керролла «Щоденник баскетболіста» з Леонардо ДіКапріо в головній ролі. Далі послідувала перша головна роль в трилері Джеймса Фоулі «Страх», де його партнеркою була молода актриса Різ Візерспун.

Визнання критиків прийшло до Марка після фільму «Ночі в стилі бугі», що розповідає про закулісне життя порноіндустрії кінця 1970-х — початку 80-х років. Режисер Пол Томас Андерсон спочатку планував запросити на головну роль Леонардо ДіКапріо, однак у той час ДіКапріо був зайнятий на зйомках «Титаніка». Після перегляду «Щоденника баскетболіста» Андерсон запросив Марка. Фільм удостоївся трьох номінацій на «Оскар».

Багатими на позитивні відгуки виявилися наступні комерційно успішні «Три королі», «Ідеальний шторм», «Пограбування по-італійськи» і «Кров за кров». У 2001 році зіграв головну роль у «Планеті мавп» Тіма Бертона, рімейку однойменного фільму 1968 року. Кінокритики поставилися до фільму прохолодно, проте у прокаті картина мала великий успіх і до цього дня залишається найкасовішим фільмом Марка.

Головні ролі в гучному фільмі Енга Лі «Горбата гора» за початковою ідеєю мали зіграти Марк і Хоакін Фенікс, знайомий режисеру спільною роботою у фільмі «Ярди». Однак через наявність відвертих сцен Марк від ролі відмовився, її виконав Джейк Джилленхол.

За роль сержанта Брайса Дігнема у фільмі Мартіна Скорсезе «Відступники» був номінований на «Оскар», як найкращий актор другого плану. На момент виходу картини Марк цю свою роботу оцінював вище всіх колишніх, а можливість знятися у Скорсезе назвав «шансом, який не можна втрачати». Цікаво, що спочатку роль була запропонована Рею Ліотта і Денісу Лірі.

Марк підтвердив, що дав попередню згоду на участь у сіквелі «Відступників», де сюжетна лінія розвиваватиметься навколо його персонажа.

У жовтні 2008 року в кінопрокат вийшла стрічка «Макс Пейн», що ґрунтується на однойменній відеогрі, з Марком у головній ролі. Наступного року знявся в одній із головних ролей у високобюджетній драмі Пітера Джексона «Милі кості», за літературним бестселером Еліс Сіболд. У Північній Америці картина мала обмежений успіх — бюджет картини вдалося перекрити лише світовими зборами. Кінокритики також сприйняли картину вороже, вважаючи за провину сильне спотворення сюжету літературного оригіналу. У цьому світлі оцінка акторських робіт переважно носила «співчутливий» характер, мовляв, зробили що змогли.

Головні акторські роботи Марка у 2010 — комедія «Копи на підхваті», спільно з Віллом Фереллом і драма «Боєць» з Крістіаном Бейлом.

У кількох інтерв'ю Марк заявив, що в сорок років завершить кінокар'єру і присвятить себе вихованню дітей та вдосконалення навичок гри в гольф. Надалі в інтерв'ю мексиканському ЗМІ дав зрозуміти, що почекає з цим рішенням, тому що — дослівно — «у мене четверо дітей, а це дороге задоволення»[16].

У 2004 зайнявся продюсуванням. Дебютним став проект документального серіалу Juvies (Малолітні злочинці) на замовлення MTV. Програма показує «кухню» системи правосуддя неповнолітніх на прикладі штату Індіана. У кожному епізоді ведуть історію двох малолітніх правопорушників, обвинувачених у не тяжких злочинах — курінні марихуани, розпиванні спиртного, дрібних крадіжках — від надходження до центру попереднього затримання до вердикту суду. Короткі сюжети показують, як склалася доля колишніх героїв із плином часу. Було відзнято всього один сезон серіалу. Вперше його з успіхом показали на північноамериканському MTV у 2007 році, і неодноразово повторювали.

У 2007 виступив продюсером фільму «Володарі ночі», де також зіграв одну з ролей. Фільм брав участь у конкурсній програмі Каннського кінофестивалю.

Того ж року стартував новий телепроєкт, який здобув чималий успіх і у критиків, і у глядачів — серіал «Антураж» (на українському ТБ серіал було показано на телеканалі ТЕТ[17]). В основу сюжетної лінії ліг власний досвід Марка побудови кар'єри в Голлівуді. Сім сезонів серіалу зібрали 25 номінацій на Еммі — головну телевізійну премію Сполучених штатів, і 14 номінацій на Золотий глобус. Особливо примітний факт: Барак Обама назвав його своїм улюбленим серіалом. 2011 року з виходом фінального восьмого сезону проект закрили.

Нова продюсерська робота Марка — серіал «Підпільна імперія» про наймогутнішу персону на східному узбережжі США часів Сухого закону і Великої депресії Еноха «Накі» Томпсона  — політика і алкогольного магната.